Веретено, -на, с. 1) Веретено для пряденія. Позичила веретено, гребінь, днище, прийшла додому і давай прясти. На сорочку не напряла, веретін не було. Названія частей веретена въ : острый конецъ — шпинь, утолщенная средняя часть — пузце, зарубка послѣ нея — шийка, конецъ — п'ятка. Гуцульскія названія: острый конецъ — спінь, утолщенная средняя часть — черево, зарубка послѣ нея — затинка, деревянный дискъ, надѣваемый на конецъ — кочальце, конецъ — гуска. 2) Веретено, стержень какъ часть различныхъ снарядовъ и машинъ, напр. снаряда для пряденія шерсти (назв. тупого конца: гузка и различныхъ ткацкихъ снарядовъ: ремісника , снувалки , човника , шпулера , прядки; также какъ часть слѣдующихъ машинъ: жорен , млина ручного , — водяного и вітряка , круга гончарського и пр. Ум. верете(і)нце, веретенечко.
Вичісувати, -сую, -єш, сов. в. вичесати, -шу, -шеш, гл. 1) Вычесывать, вычесать. 2) Расчесывать, расчесать. Вичісувала коси.
Го́рщик, -ка, м. мн. ч. го́рщики. Горшокъ. Дощику, дощику! зварю тобі борщику в повненькому горщику. Ум. Го́рщичок, горщеня́, горщеня́точко.
Драгу́ля, -лі, ж. Въ загадкѣ: лошадь. Хороша драгуля біжить як куля.
Зла́годжуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. злагодитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Собираться, собраться, приготовляться, приготовиться. Злагодивсь Ілько їхати у город. 2) Мириться, помириться, соглашаться, согласиться, приходить, прійти къ соглашенію, уладиться. А як злагодили-сте-ся за ті чичуги? От взялись за діло. Зговорились, злагодились.
Кирниця, -ці, ж. = криниця. У лузі при кирниці, при студеной водиці. Ум. кирниченька, кирничка.
Перемивати, -ва́ю, -єш, сов. в. перемити, -мию, -єш, гл. Перемывать, перемыть. Миски перемила.
Піддовбати, піддовбти́. Cм. піддовбувати.
Рейментарювати, -рюю, -єш, гл. Предводительствовать.
Стрібло, -ла, с. = срібло.
