Благословлятися, -ляюся, -єшся, сов. в. благословитися, -влюся, -вишся, гл.
1) Получать, получить благословеніе. Благословилась Марусенька у свого татка на посад сісти. — до кого, у кого. Получать благословеніе отъ кого. (На весіллі) посланці тричі благословляться до старости. Йди до попа благословиться. Бона благословиться у батька й у матері.
2) на світ благословилося. Разсвѣло. Ось нічка утікла, мов стало розсвітать, мов почало на світ благословлятись.
Жовті́ти, -ті́ю, -єш, гл. Желтѣть. Від Лиману до Єсмані жовтіє пшениця. Мати дивиться на неї, од злости німіє, то жовтіє, то синіє.
Конопляник, -ка, м. = конопельник.
Кусник, -ка, м. = кусок.
Набе́дра нар. сиді́ти, ї́хати набе́дра. Сидѣть, ѣхать на лошади верхомъ на бедрахъ (позади обыкновеннаго сѣдока на спинѣ).
Рудуватий, -а, -е. Рыжеватый; коричневатый.
Служити, -жу, -жиш, гл. Служить. Служу, наймаюся. Ой я б, мамо, не тужила, а Бога молила, щоб моєму козаченьку хвортуна служила.
Справдешній, -я, -є. Настоящій. Справдешній козак. Плутон чи Вельзевул у них не справдешня істота.
Шибениця, -ці, ж. Висѣлица. Злодія на шибеницю ведуть, а він ще каже, що не винен.
Шувір, -ру, м. = завірюха.
