Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звідня
звідомлення
звідси
звідтам
звідувати
звідуватися
звідукіль
звідусіль
звідци
звізда
звіздарь
звіздатий
звіздовий
звіздочка
звіздяненький
звіздяний
звій
звіку
звікувати
звіл
звільжити
звільна
звін
звінка
звінок
звіночки
звінуватися
звінчати
звінчатися
звір I
звір II
звірак
звірик
звірина
звіринець
звіриний
звіринка
звірити
звірівник
звірість
звіркувати
звіркуватий
звірний
звірник
звірно
звірня
звірок
звірокруг
звірота
звірря
звірчувати
звірювання
звірюватий
звірюка
звіря
звіряка
звіряти
звірятися
звірячий
звісен
звісити
звісний
звісно
звістити
звіститися
звістка
звість
звітати
звітатися
звітки
звіток
звітріти
звітти
звітци
звічний
звішати
звішувати
звішуватися
звіщати
звіювати
звіяшки
звладати
звогнитися
зводи
зводини
зводитель
зводити
зводитися
зводник
зводніти
звожай
звоздик
звозити
звозитися
зволення
зволити
зволікати
зволікатися
зволок
зволокти
зволочити
зволяти
зволятися
звомпити
звонець
звоник
звонки
звонок
звоночок
звонпити
звонтпити
зворот
зворота
зворочати
зворухнути
зворухнутися
зворушити
зворушитися
звохчіти
звоювати
Біловусий, -а, -е. Съ бѣлыми, свѣтлыми усами. Ум. біловусенький.
Видихнути Cм. видихати.
Лота́ття, -тя, с. = латаття.
Нагу́ркати, -ка́ю, -єш, нагуркоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. Нагремѣть, настучать, нашумѣть. Прибігла, нагуркала, налепетали, як у корчмі. Левиц. І. 225.
Наро́спальці нар. Въ сердцахъ.
Оженитися, -ню́ся, -нишся, гл.з ким. Жениться. Як з дороги повернуся, то з тобою оженюся. Чуб. V. 4. Я, каже, з тобою оженюсь. Г. Барв. 58. Оженився з тією дівкою. Грин. І. 183.  
Понашарпувати, -пую, -єш, гл. Надергать, натеребить (во множествѣ).
Попідпускати, -ка́ю, -єш, гл. То-же, что и підпустити, но во множествѣ.
Трюхи меж. = трюх-трюх! Народ біг навзаводи, а инший трюхи. КС. 1882. IV. 171.
Убиясник, -ка, м. = обаясник. Вовки їх (чортів) їдять.... Ото й кажуть: «вовк ззів убиясника». Драг. 44.
Нас спонсорують: