Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звідня
звідомлення
звідси
звідтам
звідувати
звідуватися
звідукіль
звідусіль
звідци
звізда
звіздарь
звіздатий
звіздовий
звіздочка
звіздяненький
звіздяний
звій
звіку
звікувати
звіл
звільжити
звільна
звін
звінка
звінок
звіночки
звінуватися
звінчати
звінчатися
звір I
звір II
звірак
звірик
звірина
звіринець
звіриний
звіринка
звірити
звірівник
звірість
звіркувати
звіркуватий
звірний
звірник
звірно
звірня
звірок
звірокруг
звірота
звірря
звірчувати
звірювання
звірюватий
звірюка
звіря
звіряка
звіряти
звірятися
звірячий
звісен
звісити
звісний
звісно
звістити
звіститися
звістка
звість
звітати
звітатися
звітки
звіток
звітріти
звітти
звітци
звічний
звішати
звішувати
звішуватися
звіщати
звіювати
звіяшки
звладати
звогнитися
зводи
зводини
зводитель
зводити
зводитися
зводник
зводніти
звожай
звоздик
звозити
звозитися
зволення
зволити
зволікати
зволікатися
зволок
зволокти
зволочити
зволяти
зволятися
звомпити
звонець
звоник
звонки
звонок
звоночок
звонпити
звонтпити
зворот
зворота
зворочати
зворухнути
зворухнутися
зворушити
зворушитися
звохчіти
звоювати
Базарувати, -ру́ю, -єш, гл. = базарювати.
Блоховник, -ка, м. Раст. Mentha Pulegium L. ЗЮЗО. I. 128.
Валило, -ла, с. Родъ валяльни (при водяной мельницѣ) безъ пестовъ, гдѣ дѣйствуетъ одна вода. Шух. І. 113.
Виполоч, -чі, ж. Неглубокая водомоина. Липовец. у.; лужа, Вх. Зн. 7; родъ неглубокаго рѣчнаго заливчика? Волч. у. Є виполоч мала і велика: по коліна і попід плечі чоловікові. Канев. у.
Омрак, -ку
Попити I, -плю, -пиш, гл. = попувати. Навчит біда попити, коли нема що в губу вложити. Фр. Пр. 47.
Прапор, -ра и -ру, м. 1) = прапір. У головоньках червоний прапор постановили. Лукаш. 44. 2) Бѣлый платокъ, прибиваемый на могильномъ крестѣ. Мил. 169. 3) = папороть. Чуб. V. 1073.
Рострясти, -су, -сеш, гл. = рострусити.
Скособочитися, -чуся, -чишся, гл. Перекоситься на одну сторону. Стіг скособочився. Волч. у.
Турлити, -лю́, -лиш, гл. = турити.
Нас спонсорують: