Брехунець, -нця, м.
1) Ум. отъ брехун.
2) Адвокатъ (насмѣшливо). Брехунець в судах забреше.
Гуча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Звучать, шумѣть, гудѣть. Порожня бочка гучить, а повна мовчить. Через гору високую тихий вітер гучить. Вода гучить. Гучить з гармат стріляння людожерне. 2) Кричать. 3) = Сварити.
Ґе́ґавка, -ки, ж. = Гоголь.
Дзьоблинка, -ки, ж. Сумка (четырехугольная шерстяная) у гуцуловъ, родъ котомки, надѣваемой черезъ плечо.
Каломутитися, -мучуся, -тишся, гл. = каламутитися.
Копиряти, -ря́ю, -єш, гл. Ковырять. Сніг ногами копиряє.
Ласування, -ня, с. Кушаніе лакомствъ, роскошествованіе; наслажденіе.
Обвішати Cм. обвішувати.
Ткнутися, ткнуся, ткнешся, гл. Кинуться куда. Їй тепер, як тому чоловікові, що у степу заблудився: туди ткнися — пусто, і туди никни — голо. Куди не ткнуся, нема поради.
Товкач, -ча, м. 1) Пестъ — въ ступкѣ, толчеѣ. Вона у їх товкач і помело, т. е. на всѣ руки. 2) мн. = товченики. (Cм. товченик 1). Мені шо вдень, шо вночі — все товкачі — говоритъ лава о себѣ въ загадкѣ. Ум. товкачик, товкачичок.