Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звідня
звідомлення
звідси
звідтам
звідувати
звідуватися
звідукіль
звідусіль
звідци
звізда
звіздарь
звіздатий
звіздовий
звіздочка
звіздяненький
звіздяний
звій
звіку
звікувати
звіл
звільжити
звільна
звін
звінка
звінок
звіночки
звінуватися
звінчати
звінчатися
звір I
звір II
звірак
звірик
звірина
звіринець
звіриний
звіринка
звірити
звірівник
звірість
звіркувати
звіркуватий
звірний
звірник
звірно
звірня
звірок
звірокруг
звірота
звірря
звірчувати
звірювання
звірюватий
звірюка
звіря
звіряка
звіряти
звірятися
звірячий
звісен
звісити
звісний
звісно
звістити
звіститися
звістка
звість
звітати
звітатися
звітки
звіток
звітріти
звітти
звітци
звічний
звішати
звішувати
звішуватися
звіщати
звіювати
звіяшки
звладати
звогнитися
зводи
зводини
зводитель
зводити
зводитися
зводник
зводніти
звожай
звоздик
звозити
звозитися
зволення
зволити
зволікати
зволікатися
зволок
зволокти
зволочити
зволяти
зволятися
звомпити
звонець
звоник
звонки
звонок
звоночок
звонпити
звонтпити
зворот
зворота
зворочати
зворухнути
зворухнутися
зворушити
зворушитися
звохчіти
звоювати
Борщівниця, -ці, ж. 1) Торговка, продающая борщъ. 2) Любительница борща. Ум. борщівничка.
Вивертом нар. Ломанно. Отой якось кумедно вивертом говоре.
Виладнати, -наю, -єш, гл. 1) Привести въ порядокъ. 2) Починить. 3) Приготовить, снарядить.
Котеня, -ня́ти, с. = кошеня.
Легкість, -кости, ж. Легкость. А тобі дай Бог крепість і легкість. Чуб. І. 135.
Мужикі́в, -ко́ва, -ве 1) Мужику принадлежащій. 2) Мужнинъ. Тільки гріє моє здоров'є мужикове подвор'є. Мет. 332.
Нашиванка, -ки, ж. Родъ узора на мужской сорочкѣ. Чуб. VII. 415.
Помайструвати, -ру́ю, -єш, гл. Помастерить. Він у тій коморі вікна попрорубував, сяк-так помайстрував. Драг. 176.
Посмутніти, -ні́ю, -єш, гл. Опечалиться.
Шкідливість, -вости, ж. = шкідність. Желех.
Нас спонсорують: