Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звідня
звідомлення
звідси
звідтам
звідувати
звідуватися
звідукіль
звідусіль
звідци
звізда
звіздарь
звіздатий
звіздовий
звіздочка
звіздяненький
звіздяний
звій
звіку
звікувати
звіл
звільжити
звільна
звін
звінка
звінок
звіночки
звінуватися
звінчати
звінчатися
звір I
звір II
звірак
звірик
звірина
звіринець
звіриний
звіринка
звірити
звірівник
звірість
звіркувати
звіркуватий
звірний
звірник
звірно
звірня
звірок
звірокруг
звірота
звірря
звірчувати
звірювання
звірюватий
звірюка
звіря
звіряка
звіряти
звірятися
звірячий
звісен
звісити
звісний
звісно
звістити
звіститися
звістка
звість
звітати
звітатися
звітки
звіток
звітріти
звітти
звітци
звічний
звішати
звішувати
звішуватися
звіщати
звіювати
звіяшки
звладати
звогнитися
зводи
зводини
зводитель
зводити
зводитися
зводник
зводніти
звожай
звоздик
звозити
звозитися
зволення
зволити
зволікати
зволікатися
зволок
зволокти
зволочити
зволяти
зволятися
звомпити
звонець
звоник
звонки
звонок
звоночок
звонпити
звонтпити
зворот
зворота
зворочати
зворухнути
зворухнутися
зворушити
зворушитися
звохчіти
звоювати
Заві́шуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. заві́ситися, -шуся, -сишся, гл. 1) Вѣшаться, повѣситься. Піду завішуся, нехай усі люде знають, як чумаки умірають. Гол. До осичини прийшов і завішався на осичині. О. 1861. X. 53. 2) Завѣшиваться, завѣситься, увѣшиваться, увѣситься, обвѣшиваться, обвѣситься чѣмъ-либо.
Зада́р нар. Даромъ. Вх. Лем. 415.
Котелка, -ки, ж. Окалина мѣди, получаемая при выдѣлкѣ мѣдныхъ котловъ. Вас. 182.
Надави́ти Cм. надавлювати.
Напи́зитися, -пи́жуся, -зишся, гл. 1) Надуться, напыжиться, важно держать себя. Чогось наша сваха надулася, надулася... й напизилася. Грин. III. 493. І так же то (півень) напизиться тобі, надметься... і виступа так пишно. Сим. 212. 2) Оттопыриться. Все коло неї напижене, обдулось. Св. Л. 89.
Насічка, -ки, ж.? Коли коні їдять січку, держи й насічку. Ном. № 13229.
Обмовити Cм. обмовляти.
Підджигувати, -гую, -єш, гл. Подстрекать.
Погиркати, -каю, -єш, гл. = погарикати.
Чабачок, -чка, м. Ум. отъ чабак.
Нас спонсорують: