Гойдарь, -ря, м. и пр. = гайдарь и пр.
Гордови́на, -ни, ж. Раст. а) = Гордина. б) Malva crispa. З инших овочів найбільше ідять вигині, дальше дерен, черемху, гордовину. Пішов у ліс... Чи горіх знайде хлопець, чи китицями гордовину.... Ой у городі та гордовина, на гордовині та зозуленька. 2) = Гордівниця. Ой дівчино-гордовино, гордуєш ти мною. 3) = Городина.
Кількалітній, -я, -є. Существующій нѣсколько лѣтъ.
Крихко нар. Хрупко, ломко. Ум. крихне́нько.
Кросно, -на, с. Употребляется преимущественно во мн.: кросна. 1) Рама или полная, — напр. въ окнѣ , или только изъ трехъ сторонъ; входить какъ составная часть въ рядъ снарядовъ и машинъ: кросна въ столярной пилѣ — станокъ, (, въ ручной мельницѣ — два столбика съ перекладиной сверху (въ видѣ буквы П) надъ жерновомъ: сквозь перекладину проходитъ шесть, при помощи нижнего конца котораго вращается жерновъ 2) Швальный станокъ у переплетчиковъ, также представляющій изъ себя неполную раму въ видѣ буквы 3) Ткацкій станокъ простой, въ видѣ двухъ стоекъ съ перекладинами вверху и внизу, употребляемый и теперь для тканья ковровъ , решетъ и ситъ , также усложнившійся и существующій въ томъ видѣ, въ какомъ онъ описанъ подъ словомъ верстат. Твоя стара мати за кроснами сидить. 4) Полотно, холстина. Поставила і виткала шовковії кросна. Ум. кросенце, кросонки́. Молодим господиням кросенця ткати.
Павичка, -ки, ж. Самка павлина. Cм. пава. Впрягла в ґринджолята павичку.
Поприкороччувати, -чую, -єш, гл. Укоротить (во множествѣ). Я їм язики поприкороччую, щоб не брехали так.
Приплітати, -та́ю, -єш, сов. в. приплести, -плету́, -те́ш, гл. Приплетать, приплесть. Ой там моя хатонька край води з високого дерева лободи. — А я ж к тому сінечки приплету з високого дерева черету.
Пришивка, -ки, ж. Каждый изъ кусковъ сѣти, изъ которыхъ она сшита.
Тугісінько нар. Ласкательно и преимущ. о малыхъ предметахъ: совсѣмъ туго.