Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

здохнути
здохти
здоювати
здрабисувати
здрада
здриги
здригнути
здригнутися
здрібна
здрібніти
здрігати
здрігатися
здріжати
здріжатися
здрік
здрімати
здрімнути
здрінка
здріти
здрочитися
здрубцювати
здружити
здружитися
здрянка
здубитися
здувати
здуватися
здудніти
здужати
здумати
здумитися
здумувати
здумуватися
здуплавіти
здупленатіти
здурити
здуріти
здурніти
здурняти
здуру
здути
здухвина
здуховина
здякуватися
здячитися
зезюльки
зелемизелоня
зеленастий
зелененький
зелененько
зеленесенько
зеленець
зелений
зеленити
зеленісенько
зеленісінько
зеленість
зеленіти
зеленка
зеленкуватий
зелено
зеленоокий
зеленочок
зеленуватий
зеленуха
зеленцем
зелень
зеленява
зеленяк
зелепуга
зелізник
зелізняк
зелізо
зелінка
зело
зельман
зем
земена грань
земизеленя
земледух
земленька
землепис
землеписний
земля
земляк
земляний
землянин
землянка
земляцтво
земляцький
землячка
земний
земно
земняк
земозелець
земство
земський
зем'яний
зенджул
зеренце
зеріпати
зеркало
зернаїстий
зернатий
зернечко
зернина
зернистий
зерниця
зерно
зерновий
зерня
з'єґовдуватися
з'єднати
з'єднатися
з'єдник
з'єдночення
з'єдночити
з'єзуїтити
з'єретичити
з'єхидствувати
Жарт, -ту, м. Шутка. З жарту і біда часом буває. Ном. № 12665. Як не прийме Бог гріха за жарт, то буде шелесту багато. Ном. № 108. Смішками та жартами і одмовилась, а правди не сказала. МВ. І. 89. каза́ти на жарт, жа́ртом. Говорить въ шутку, шутя. Да я жартом на вас казав, а ви справді подумали. Чи ти жартом, чи навспражки так говориш? Котл. М. Ч. (1874), 387. Не в жарт. Не на шутку. Деякі тужать не в жарт. Г. Барв. 207. Ум. жа́ртик. Желех.
Кухарь, -ря, м. Поваръ. Жаба кричить-верещить, а кухарь на рожні її ...тащить. Ном. № 1222. В пекарні стукотять ножі — кухарі обід готують. Левиц. І. 194.
Покарлючити, -чу, -чиш, гл. Согнуть, искривить. Чого це тут дерева такі покарлючені? Харьк. у.
Покля нар. = покіль. Тя, любку, не забуду, покля буду жити. Гол. III. 429.
Похіп, -хопу, м. Влеченіе, склонность къ чему. Желех.
Примирок, -рка, м. прими́ря, -р'я, с. Перемиріе, примиреніе. АД. II. 103. Посли пославши, просить примир'я. Єв. Л. XIV. 32. Із бусурменським салтаном примир'є мали. Макс.
Проїстливий, -а, -е. = проїсний. Така дитина проїстлива, що чисто ніяк її не нагодуєш. Зміев. у. Слов. Д. Эварн.
Пропрасувати, -су́ю, -єш, гл. Прогладить. Усісінький день пропрасувала.
Тьмано, тьм'яно, нар. Темновато, тускло. Та у його у хаті було гарно.... а то стало тьмано і сумно, і икони почорніли. ХС. IV. 13. А ніч яка тоді була? Зоряно було? — Ні, тьмано. Екатер. у. Тепер ясно горить поплавець у лямпадці, а то тьм'яно було. Лохв. у.
Хвостати, -таю, -єш и хвощу, -щеш, гл. 1) Ударять кнутомъ по воздуху. Та не хвастай даремне; пішов би до плугів і там хвостав би коли волів. Липов у. 2) О дождѣ: лить съ шумомъ. Ой єсть у полі а чорная хмара, і із тиєї хмари дрібний дощик хвоще, ой він же мні головку сполоще. Чуб. V. 1002.
Нас спонсорують: