Велет, -та, м. = велетень.
Височезний, височенний, -а, -е. Очень высокій. Височенний хрест поставив.
Зде́рти, -ся. Cм. здерати, -ся.
Здо́ювати, здо́юю, -єш, сов. в. здої́ти, здою́, здо́їш, гл. Выдаивать, выдоить, сдаивать, сдоить. Царенко зараз здоїв молока.
Зубіч нар. = узбіч.
Огневиця, -ці, ж. Медиц. горячка.
Понестися, су́ся, сешся, гл. Понестись. Счеплються руками і мене вхоплють та й понесуться, регочучись, аж земля гуде.
Порский, порськи́й, -а́, -е́ 1) Рѣзвый, быстрый. Порськенький хлопчик. Почувши волю, кінь порский геть степом вибриком побрався.
2) Легко раскалывающійся. Та ясена важче колоти, ніж дуба, дуб куди порскіший за ясена.
3) Быстро выскальзывающій, скользкій. Той хлопець порський як в'юн: ти його побори, а він так тобі попід руками й випорсне. Чоловік такий порський, що з усякої біди знайде як викрутитись. Мило таке перське — не вдержиш. Ум. порске́нький, порськенький.
Скупчитися, -чуся, -чишся, гл. = скупитися. Коло шинку людей скупчилося багато. Дівчата коло мене скупчились.
Тузати, -заю, -єш, гл. Бить, тузить.