Городськи́й, -а́, -е́. Городской. Городське телятко, а сільське дитятко.
Дирча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) = Деренчати. Коли слуха, — щось дирчить за стіною; оглядується: затичка (у шибці) так і лізе на двір, тягне, видно, хтось. 2) О коростелѣ: кричать.
Заплю́снути, -ну, -неш, гл. Заплеснуть. У човен хвиля заплюснула.
Класний, -а, -е. Классный.
Моло́шничок, -чка, м. Ум. отъ моло́шник.
Нечулий, -а, -е. Безчувственный, нечувствительный.
Обмурзатися, -заюся, -єшся — гл. = замурзатися.
Підстілка, -ки, ж. Подошва башмака. Cм. підкладка.
Псина, -ни, ж. Псина. Употребл. какъ бранное слово. Чи чуєш, псино, як старці співають?
Скатертьовий, -а, -е. Относящійся къ скатерти.
