Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

з
за
заарештувати
забабити
забабіти
забабувати
забава
забавити
забавка
забавляти
забавлятися
забавний
забагати
забагатися
забагатіти
забагнити
забагнути
забагнювати
забагнюватися
забагти
забагтися
забажати
забажатися
забазікатися
забазікуватися
забаїти
забайдуже
забайдужитися
забалакати
забалакувати
забалакуватися
забаламкати
забаламутити
забаламучувати
забалувати
забалуватися
забаляндрасити
забамкати
забандуритися
забандюритися
забанити
забанутися
забанювати
забара
забарабанити
забарвити
забарвляти
забарити
забарний
забарність
забарно
забаряти
забарятися
забаскалитися
забасувати
забатувати
забахурувати
забачати
забачення
забачити
забачитися
забгати
забега
забезвинно
забезневинно
забезпека
забезпечати
забезпечити
забезпечувати
забейкати
забелькотати
забендюгувати
забенкетувати
забенкетуватися
заберберити
заберберитися
забережень
забережжа
забесідувати
забиванка
забивати
забивний
забигач
забигачкий
забий-круча
забийство
забийця
забильняк
забирзати
забирзатися
забиркувати
забити
забитний
забиття
забіг
забіга
забігайло
забігання
забігати
забігати 2
забігатися
забіглий
забігматися
забігти
забідити
забідкатися
забідніти
забіжний
забій
забійниця
забійня
забіл
забілити
забіліти
забілка
забілювати
забілюватися
забір
забірати
забіратися
Важниця 1, -ці, ж. Важность, важная особа, дѣло. А що він за (або: от яка, не велика) важниця. Ном. № 5542.
Горди́нський, -а, -е = Ординський. Трупом полягла гординська сила. К. ЦН. 173.
Гра́пщина, -ни, ж. Графское имѣніе. Черк. у.
Дві́чи, дві́чі, чис. Дважды. З однії липи двічи лико не деруть. Ном.
Зама́ритися, -рюся, -ришся, гл. Замечтаться, забрать себѣ въ голову.
Ма́ків, -кова, -ве Маковый. Сей світ, як маків цвіт. Ном. № 8259. макові уставки. Уставки, вышитыя извѣстнымъ узоромъ. Kolb. I. 48.
Партесний, -а, -е. Нотный, по нотамъ (о пѣніи). Партесні співи.
Розводка, -ки, ж. Желѣзный ключъ къ пилѣ, которымъ разводятъ ея зубья.
Тогочасній, -я, -є. Относящійся къ тому времени, того времени. Схоластичня тогочасня интелліґенція. К. ХП. 116.
Щипальці, -лець, с. мн. Челюсти у насѣкомыхъ. Вх. Пч. I. 15.
Нас спонсорують: