Вирячувати, -чую, -єш, сов. в. вирячити, -чу, -чиш, гл. — очі. Вытаращивать, вытаращить глаза. Яким знов вирячив очі на свою жінку.
Вологнути, -ну, -неш, гл. Влажнѣть.
Де́рживо, -ва, с. Иждивеніе, содержаніе. Мати живе на його держиві.
Допріка́ти, -ка́ю, -єш, гл. Упрекать.
Же́жко нар. Горячо, жарко. Їдуть, вже недалеко й пекло. — «Ей, каже вуйт, вертаймось, чоловіче, додому, мені вже дуже жежко».
Напо́ратися, -раюся, -єшся, гл. Натрудиться, устать отъ работы.
Невмисне нар. Неумышленно, ненарочно.
Позаварювати, -рюю, -єш, гл. Заварить (многое).
Спускалка, -ки, ж. Горка, съ которой катаются на салазкахъ и др. снарядахъ.
Суржик, -ка, м. Смѣшанный зерновой хлѣбъ или мука изъ него, напр. пшеница съ рожью, рожь съ ячменемъ, ячмень съ овсомъ и пр. Всюди лежні, перепійці і шишки самії не із суржику ліпили, — суще пуховії, із пшениці.
2) Человѣкъ смѣшанной расы. Се суржик: батько був циган, а мати дівка з нашого села.