Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зволити

Зво́лити, -ся. Cм. зволяти, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 135.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВОЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВОЛИТИ"
Виганьбити, -блю, -биш, гл. Изругать. Семен було мене і полає, і виганьбить. Федьк.
Діра́вий, -а, -е. Дырявый. Дірава верета все поле закрила. Ном. стр. 300, № 371. Діравого горшка не наллєш. Ном. № 4756.
Зго́нити, -ню, -ниш, гл. 1) = зганяти. Бідний брат став їх згонить, — вони не встають. Рудч. Ск. II. 135. Біжать згонити овець, що ростеклися по всій царині. Мир. ХРВ. 39. 2) Очищать зерно, уже провѣянное, отъ кусочковъ колоса, соломы и пр. Та він то навіяв і велику купу, та ше не згонив. Брацл. у.
Куковка, -ки, ж. = зозуля. Вх. Уг. 248.
Кукуц, -ца, м. Малый хлѣбецъ, даваемый дѣтямъ въ день новаго года. Kolb. I. 125. Шух. І. 144.
Лебедка, -ки, ж. = лебідка. Ум. лебедочка, лебедонька. Плавай, плавай, лебедонько, по синьому морю. Шевч. 17.
Листико́вий, -а, -е. Изъ листьевъ. Їхав козак морковий, коник бураковий, а шепочка з лопуха, кунтуш листиковий. Kolb. І. 144.
Окаряч нар. Разставя ноги. А пані ходе по базарю окаряч. Лебед. у.
Передаток, -тку, м. Излишекъ при отдачѣ.
Призористий, -а, -е. = призорий. Шух. І. 33.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВОЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.