Висловок, -вка, м. Выраженіе. Навіть висловок: «ad majoren Dei gloriam» взято цілком із Корана.
Відпрошуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. відпроситися, -шуся, -сишся, гл. Отпрашиваться, отпроситься. Циган насилу одпросився, — вони його покинули та й пішли. Відпросились у матері у Київ.
Гира! меж. Понуканіе для лошади.
Душогу́бник, -ка, м. 1) = душогубець. 2) Душу погубляющій. (Сатана) душогубник.
Жи́тяний, -а, -е. 1) Сдѣланный изъ ржаной соломы. Дала йому мати житяную пужку. Жи́тяна кві́тка. Букетикъ изъ колосковъ ржи. 2) Съ примѣсью ржи. Гарна була в його пшениця (на полі), тільки житяна.
Кліпати, -паю, -єш, гл. Моргать, мигать, хлопать глазами. Бувайте здорові, мої чорноброві! Кліпайте очима, коли ласка ваша. Сидить та очима кліпає.
Переміняти, -ня́ю, -єш, сов. в. перемінити, -ню́, -ниш, гл. 1) Перемѣнять, перемѣнить. 2) Замѣнять, замѣнить. Старий нездужа, а перемінити нікому: у його не було синів. Моя дочко, моя й переміночко! Хто мене буде й перемінять так, як ти переміняла?
Плащ, -ща, м. Плащъ. Ліг під ліжком, а плащ покинув на ліжку.
Сумлінно нар. Добросовѣстно.
Шпетити, -чу, -тиш, гл. Поносить, ругать, оскорблять, унижать. Олимпських шпетив на всю губу, свою і неню лаяв любу. Я жі собі нівроку вдалась, борецького роду не шпетила. В своїй розмові не шпетила вона рідного слова.