Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

затирити
затиркотати
затирликати
затирювати
затискати
затихати
затичка
затишина
затишитися
затишний
затишно
затишок
затіва
затівати
затіватися
затікати
затінити
затінок
затіняти
затіпати
затіпатися
затір
затірка
затіснити
затісно
затісняти
затісувати
затіяти
заткалка
заткално
заткати
заткатися
заткнути
заткнутися
затлітися
затлумити
затнути
затоваришувати
затовкмачувати
затовкувати
затовмистий
затого
затока
затокарити
затокмачити
затокмачувати
затокотіти
затолочити
затомити
затомість
затомлюватий
затон
затонути
затопити
затопляти
затоплятися
затопотіти
затоптати
затоптувати
заторгувати
заторкотати
заторопити
затороплений
заторохкотіти
заторохтіти
заторочити
заторочити 2
заторочка
заточити
заточувати
заточуватися
затрата
затратити
затрачувати
затрембітати
затремтіти
затримання
затримати
затрімати
затріпати
затріпатися
затріпотати
затріпотитися
затріпотіти
затріщати
затроюдити
затрубити
затруд
затруїти
затрусити
затруситися
затрухлявіти
затрушувати
затруювати
затрюхати
затрясти
затрястися
затугавіти
затужавілий
затужавіти
затужити
затула
затулити
затулка
затулок
затулочка
затульщина
затуляти
затулятися
затуманити
затуманіти
затуманювати
затуманюватися
затупити
затуплювати
затуплюватися
затупотіти
затурбувати
затурбуватися
затурготіти
Боско, -ка, м. Собака съ бѣлыми ногами (до колѣнъ). Боско через увесь вік босий бігає. Ном. № 11231.
Висити, -шу, -сиш, гл. Поднимать въ вышину. Будуть (снопи) возити, в стоги стежити, а в шир ширити, а в вись висити. Гол. ІІ. 17.
Гуркоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. = Гуркотати 1. Грин. III. 673. Стукотить, гуркотить, як сто коней біжить. (Загадка: грім). Ном. стр. 291, № 47. На горищі шось стука та гуркотить. Мнж. 130. За громом громи гуркотять. Греб. 374.
Зді́ятися, -ється, гл. безл. Произойти. Ось як воно здіялось, слухай. Стор. МПр. 40.
Золотариха, -хи, ж. Жена золотыхъ дѣлъ мастера. Желех.
Каювання, -ня, с. Деревянные рубленные замки, для связи, напр., въ закромѣ. Мнж. 181.
Пособлятися, -ля́ється, сов. в. пособи́тися, -биться, гл. безл. Помогать, помочь (безлич.). Хоч плач, хоч пробач, — не пособиться. Кролев. у.
Устрашати Cм. устрашувати.
Шкурочка, -ки, ж. Ум. отъ шкура.
Щемелина, -ни, ж. Раст.: a) Pulmonaria angustifolia L. ЗЮЗО. І. 133. б) Pulmonaria officinalis L. ЗЮЗО. I. 133.
Нас спонсорують: