Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

затирити
затиркотати
затирликати
затирювати
затискати
затихати
затичка
затишина
затишитися
затишний
затишно
затишок
затіва
затівати
затіватися
затікати
затінити
затінок
затіняти
затіпати
затіпатися
затір
затірка
затіснити
затісно
затісняти
затісувати
затіяти
заткалка
заткално
заткати
заткатися
заткнути
заткнутися
затлітися
затлумити
затнути
затоваришувати
затовкмачувати
затовкувати
затовмистий
затого
затока
затокарити
затокмачити
затокмачувати
затокотіти
затолочити
затомити
затомість
затомлюватий
затон
затонути
затопити
затопляти
затоплятися
затопотіти
затоптати
затоптувати
заторгувати
заторкотати
заторопити
затороплений
заторохкотіти
заторохтіти
заторочити
заторочити 2
заторочка
заточити
заточувати
заточуватися
затрата
затратити
затрачувати
затрембітати
затремтіти
затримання
затримати
затрімати
затріпати
затріпатися
затріпотати
затріпотитися
затріпотіти
затріщати
затроюдити
затрубити
затруд
затруїти
затрусити
затруситися
затрухлявіти
затрушувати
затруювати
затрюхати
затрясти
затрястися
затугавіти
затужавілий
затужавіти
затужити
затула
затулити
затулка
затулок
затулочка
затульщина
затуляти
затулятися
затуманити
затуманіти
затуманювати
затуманюватися
затупити
затуплювати
затуплюватися
затупотіти
затурбувати
затурбуватися
затурготіти
Задешеві́ти, -ві́ю, -єш, гл. Подешевѣть. Скрізь задешевіла горілка.
Зазу́ленька, -ки, ж. Ум. отъ зазуля.
Затіни́ти Cм. затіняти.
Мармурник, -ка, м. Раст. Sathyrus silvestris. Лв. 99.
Обачність, -ности, ж. Осмотрительность, осторожность, внимательность.
Повикорчовувати, -вую, -єш, гл. Выкорчевать (во множ.).
Повішальник, -ка, м. Повѣсившійся. Камен. у.
Присід, -ду, м. Присѣстъ. За їдним присідом вечера з обідом. Ном. № 11972.
Пробивач, -ча, м. Инструментъ для пробиванья дыръ въ желѣзѣ. Вх. Зн. 56.  
Сторчака нар. Внизъ головой. Він як посковзнеться, то так сторчака туди й полетів.
Нас спонсорують: