Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

затирити
затиркотати
затирликати
затирювати
затискати
затихати
затичка
затишина
затишитися
затишний
затишно
затишок
затіва
затівати
затіватися
затікати
затінити
затінок
затіняти
затіпати
затіпатися
затір
затірка
затіснити
затісно
затісняти
затісувати
затіяти
заткалка
заткално
заткати
заткатися
заткнути
заткнутися
затлітися
затлумити
затнути
затоваришувати
затовкмачувати
затовкувати
затовмистий
затого
затока
затокарити
затокмачити
затокмачувати
затокотіти
затолочити
затомити
затомість
затомлюватий
затон
затонути
затопити
затопляти
затоплятися
затопотіти
затоптати
затоптувати
заторгувати
заторкотати
заторопити
затороплений
заторохкотіти
заторохтіти
заторочити
заторочити 2
заторочка
заточити
заточувати
заточуватися
затрата
затратити
затрачувати
затрембітати
затремтіти
затримання
затримати
затрімати
затріпати
затріпатися
затріпотати
затріпотитися
затріпотіти
затріщати
затроюдити
затрубити
затруд
затруїти
затрусити
затруситися
затрухлявіти
затрушувати
затруювати
затрюхати
затрясти
затрястися
затугавіти
затужавілий
затужавіти
затужити
затула
затулити
затулка
затулок
затулочка
затульщина
затуляти
затулятися
затуманити
затуманіти
затуманювати
затуманюватися
затупити
затуплювати
затуплюватися
затупотіти
затурбувати
затурбуватися
затурготіти
Акура́тний, -а, -е. Аккуратный. Желех.
Безматок, -тка, м. = безматень.
Димтя́нка, -ки, ж. Проститутка.
Забри́ти, -ри́ю, -єш, гл. Забрить, взять въ солдаты. — лоб. Взять въ солдаты. Ще два дні до заручин, як йому лоб забрили. Чуб. V. 243.
Запі́л, -по́лу, м. Пола одежды, завернутая такъ, чтобы въ нее можно было что-либо положить. У запіл набрати. У заполі принести. О. 1862. І. 55. Цілісінький тиждень переносив (золото) у заполі. Кв. II. 165.
Обкипати, -наю, -єш, сов. в. обкипіти, -плю, -пиш, гл.кро́в'ю. Покрываться, покрыться кровью. Нагайка-дротянка з кілка не звисає, моє біле тіло кров'ю обкипає. Чуб. V. 621. Що наша копійка? Кров'ю обкипіла. МВ. (О. 1862. III. 77).
Росхристатися, -таюся, -єшся, гл. Разстегнуться на груди. Росхристались та й ходить усюде. Сорочка росхристалась. Кв. II. 127.
Скуса, -си, ж. Коклюшъ. Вх. Зн. 64.
Убивати, -ва́ю, -єш, сов. в. уби́ти, уб'ю́, -єш, гл. 1) Убивать, убить. Під білою березою козаченька вбито. Мет. 102. Бодай тебе, мій миленький, перва куля вбила. Мет. 64. убити муху, чмеля́. Выпить, подкутить. Ном. № 11732, 11733. 2) Вбивать, вбить, вколачивать, вколотить, втыкать, воткнуть. Як ударив Іван змія та по коліна і вбив у землю. Грин. І. 153. Ножа в серце вбили. Чуб. 3) Оббивать, оббить. Клуню гарно килимами вбили і тут п'ють, гуляють. Св. Л. 277. 4) Утаптывать, утоптать. Стежку вбили. Мнж. 124. Біжи, коню, дорогою широкою убитою. Нп.
Угниличувати, -чую, -єш, сов. в. угнили́чити, -чу, -чиш, гл. О лѣсныхъ грушахъ: давать, дать полежать, чтобы созрѣли. Шейк.
Нас спонсорують: