Клопотня, -ні́, ж. Хлопоты. Не думаючи прогнівити Бога, перемішував слова молитви з хазяйською клопотнею.
М'я́ко и мня́ко, нар. Мягко. Ум. м'якенько, мняке́нько, м'яке́сенько и мняке́сенько.
Небіж, -божа, м.
1) Племянникъ.
2) Бѣднякъ, горемыка. Роби, небоже, то й Бог поможе.
3) Часто такъ называетъ старшій лѣтами или положеніемъ младшаго: старикъ — парня, хозяинъ — работника. У Шевченка («Не журюсь я, а не спиться») такъ называетъ женщина влюбленнаго въ нее. Усе світять ті блискучі твої чорні очі, мов говорять тихесенько: «Хоч, небоже, раю?».
Невданий, -а, -е. Не способный ни къ чему.
Нечуственний, -а, -е. = нечулий. Робила й не спала, поки аж нечуственний сон обняв її коло колиски. Упав зразу на землю і став нечуственний, а потім очуняв та й прохворів півтора місяця.
Погасити, -шу́, -сиш, гл. Потушить, погасить. А в рум'янцю така сила, що всі цвіти погасила.
Помильне, -ного, с. Плата посланному отъ мили.
Призначати, -ча́ю, -єш, сов. в. призначити, -чу, -чиш, гл. 1) Замѣчать, замѣтить. Вони такі маленькі, що їх і не призначиш. 2) Назначать, назначить. П'ять овечат, що їй призначали. Половина літ минає, я щастя не маю, — так то мені Бог призначив.
Росплутуватися, -туюся, -єшся, сов. в. росплу́татися, -таюся, -єшся, гл. Распутываться, распутаться.
Скручувати, -чую, -єш, сов. в. скрути́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Скручивать, скрутить, связать. Скрутити вас треба залізними обручами. 2) Сворачивать, свернуть. Скрутив цигарку. 3) Поворачивать, поворотить. Скручують (гонять кружком) отару в коші. 4) — голову, в'язи кому.Свернуть голову, шею. Оттак я йому головку скрутив. Іди к чорту, а то я тобі й в'язи скручу. — чому. б) Разбить, сломать что.