Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

затирити
затиркотати
затирликати
затирювати
затискати
затихати
затичка
затишина
затишитися
затишний
затишно
затишок
затіва
затівати
затіватися
затікати
затінити
затінок
затіняти
затіпати
затіпатися
затір
затірка
затіснити
затісно
затісняти
затісувати
затіяти
заткалка
заткално
заткати
заткатися
заткнути
заткнутися
затлітися
затлумити
затнути
затоваришувати
затовкмачувати
затовкувати
затовмистий
затого
затока
затокарити
затокмачити
затокмачувати
затокотіти
затолочити
затомити
затомість
затомлюватий
затон
затонути
затопити
затопляти
затоплятися
затопотіти
затоптати
затоптувати
заторгувати
заторкотати
заторопити
затороплений
заторохкотіти
заторохтіти
заторочити
заторочити 2
заторочка
заточити
заточувати
заточуватися
затрата
затратити
затрачувати
затрембітати
затремтіти
затримання
затримати
затрімати
затріпати
затріпатися
затріпотати
затріпотитися
затріпотіти
затріщати
затроюдити
затрубити
затруд
затруїти
затрусити
затруситися
затрухлявіти
затрушувати
затруювати
затрюхати
затрясти
затрястися
затугавіти
затужавілий
затужавіти
затужити
затула
затулити
затулка
затулок
затулочка
затульщина
затуляти
затулятися
затуманити
затуманіти
затуманювати
затуманюватися
затупити
затуплювати
затуплюватися
затупотіти
затурбувати
затурбуватися
затурготіти
Багацько нар. = багато. У Бога багацько, то й нам дасть. Ном. № 57. По світу як іще побіга (Еней), — чиїхсь багацько виллє сліз. Котл. Ен. І. 8. Не лякайся нас, пане, не багацько нас стане: тридцятеро й троє. Чуб. ІІІ. 244.
Батожисько, -ка, с. = батожильно. Вх. Лем. 390.
Жгут, -та, м. = джгут.
Заго́їти, -ся. Cм. загоювати, -ся.
Напроси́ти, -ся. Cм. напрошувати, -ся.
Паруха, -хи, ж. 1) Родъ сметаны, полученной отъ смѣшенія паренаго молока съ обыкновенной сметаной. Лохв. у. Cм. колотуха. 2) Водка. Ой піду я до корчми, нап'юся парухи. Грин. III. 661.
Потягатися, -га́юся, -єшся, сов. в. потягтися, гнуся, гнешся, гл. Потягиваться, потянуться. Не годиться на людину потягатися, бо вмре. Грин. II. 25.
Прислівник, -ка, м. = прислів'я. Вх. Лем. 456.
Свиний, -а, -е. Свиной. Ном. № 887. в свиний голос прийти, зробити. Слишкомъ поздно, пропустивъ срокъ (прійти, сдѣлать). Ном. № 7797.
Чуйний, -а, -е. 1) Чуткій. К. МБ. XI. 155. Чуйними ушками в садочку надслухає. Гол. IV. 357. Татарина чуйним він чує ухом. К. ПС. 116. Велико чуйна до краси і сили рідного.... слова. К. ХП. 16. 2) Бдительный. Будь чуйний. Одкриттє св. Іоанна Богосл. III. 2. 3) Сознательный, въ сознаніи. Меланія зовсім чуйна була: хоч очі од спання помаліли, та дивилися.... жваво. МВ. ІІ. 202. Ум. чуйненький. Старесенька, малесенька, ледві од землі видно, а ще чуйненька, говірка. МВ. І.
Нас спонсорують: