Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

затирити
затиркотати
затирликати
затирювати
затискати
затихати
затичка
затишина
затишитися
затишний
затишно
затишок
затіва
затівати
затіватися
затікати
затінити
затінок
затіняти
затіпати
затіпатися
затір
затірка
затіснити
затісно
затісняти
затісувати
затіяти
заткалка
заткално
заткати
заткатися
заткнути
заткнутися
затлітися
затлумити
затнути
затоваришувати
затовкмачувати
затовкувати
затовмистий
затого
затока
затокарити
затокмачити
затокмачувати
затокотіти
затолочити
затомити
затомість
затомлюватий
затон
затонути
затопити
затопляти
затоплятися
затопотіти
затоптати
затоптувати
заторгувати
заторкотати
заторопити
затороплений
заторохкотіти
заторохтіти
заторочити
заторочити 2
заторочка
заточити
заточувати
заточуватися
затрата
затратити
затрачувати
затрембітати
затремтіти
затримання
затримати
затрімати
затріпати
затріпатися
затріпотати
затріпотитися
затріпотіти
затріщати
затроюдити
затрубити
затруд
затруїти
затрусити
затруситися
затрухлявіти
затрушувати
затруювати
затрюхати
затрясти
затрястися
затугавіти
затужавілий
затужавіти
затужити
затула
затулити
затулка
затулок
затулочка
затульщина
затуляти
затулятися
затуманити
затуманіти
затуманювати
затуманюватися
затупити
затуплювати
затуплюватися
затупотіти
затурбувати
затурбуватися
затурготіти
Аксами́товий, -а, -е. = Оксами́тний. Чорна шовкова сукня, пообшивана чорними аксамитовими стрічками. Левиц. І. 429.
Беззаконник, -ка, м. Беззаконникъ, преступникъ. Зараз же бумагу посилає, щоб беззаконника такого то схопить. Гліб.
Більшити, -шу, -шиш, гл. Увеличивать.
Жи́чечка, -ки, ж. Ум. отъ I. Жичка.  
Замолодикува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Начать жизнь парня, холостого человѣка.
Засмерді́тися, -джу́ся, -ди́шся, гл. Провоняться. Вже ввесь світ засмердівся ним (тютюном). Грин. II. 14.
Перебийніс, -носа, м. Съ перебитымъ носомъ.
Перекалок, -лка, м. = перекалка.
Пороспливатися, -ваємося, -єтеся, гл. Поплыть въ разныя стороны (о многихъ).
Ринва, -ви, ж. 1) Водосточная труба. Ой стану я під ринвою, з ринви вода ллється. Чуб. V. 395. з дощу та під ринву. Изъ огня да въ полымя. Ном. № 1791. 2) Въ водяной мельницѣ: сбитый изъ досокъ желобъ, по которому вода изъ лотоків течетъ на колесо. Харьк. у. Мик. 480. яло́ва, пуста ри́нва. Желобъ, по которому спускаютъ излишнюю воду. Мик. 480. Ум. риновка.
Нас спонсорують: