Ведмеденя, -няти, с. Медвѣженокъ. Ум. ведмеденятко.
Гроба́рь, -ря́, м. Могильщикъ, гробокопатель. Дістали від гробаря кістку з мерця. Була раз холера, і вмірало дужо людей. Так гробар дужо мусів гробів копати.
Ніяко, ніяково, нар. Неловко, не по себѣ. Ні, Марку, ніяко мені матіррю сидіти. Тому й зовсім ніяково стало.
Панахидник, -ка, м. Служащій панихиду. Оце канючить, наче панахидники в проводи.
Підлисикуватися, -куюся, -єшся, гл. Подольщаться. Чого се ти підлисикуєшся? Шкода! не дам!
Позаціловувати, -вую, -єш, гл. Зацѣловать (многихъ).
Ткнутися, ткнуся, ткнешся, гл. Кинуться куда. Їй тепер, як тому чоловікові, що у степу заблудився: туди ткнися — пусто, і туди никни — голо. Куди не ткнуся, нема поради.
Упікати, -каю, -єш, сов. в. упекти, упечу, -чеш, гл.
1) Упекать, упечь, выпечь.
2) Обжигать, обжечь. Не впечи руки коло жару.
Хапатися, -паюся, -єшся, гл.
1) Хвататься, браться. Хапається за шаблю.
2) — чого. Дѣлать что, хвататься за что. Не хапайся дурниці, не будеш сидів у темниці.
3) Спѣшить, торопиться. Хто хапавсь жито сіяти, то в того воно повипрівало. Хапається, як попівна заміж.
Шинкарити, -рю, -риш, гл. = шинкарювати.