Бірок, -рка, м. Ум. отъ бір.: сосновый лѣсокъ. В бору, в бору, в бірку та й будує мій миленький комірку.
Жлу́кто, -та, с. Родъ кадки, выдолбленной изъ цѣльнаго дерева, какъ улей- безъ дна; служить для бученія бѣлья или полотна. Жінка приводить його (чорта) до жлукта та й каже: «ставай раком у жлукто!» Чорт уліз у жлукто. Ум. жлу́ктечко.
Заві́сити, -ся. Cм. заві́шувати, -ся.
Заса́дний, -а, -е. 1) Объемистый, большой. Це засадні кулі: більше двадцяти кулів не візьмеш на воза. Засадні вуліки, хоч по три рої накидай. Не треба, казано, дуже засадні снопи в'язати, бо не висадиш і на вила. 2) Крѣпкій. Засадні коні. 3) Солидный. Безпешна будь: чоловік засадний, не ледащо яке. 4) заса́дна зіма́. Продолжительная и постоянная зима.
Зжури́ти, -рю́, -риш, гл. Изсушить печалью. Журба мене зжурила.
Одудиця, -ці, ж. Самка удода. Каже одуд до Бога: «Коли я такий гарний, то зроби, Боже, так, щоб я став богом, а моя одудиця божицею».
Постадникувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть пастухомъ лошадей.
Розгільчастий, -а, -е. = тіллястий. Дуб розгільчастий.
Скудрявіти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться кудрявымъ. Сосенко моя кудрявая, чом ти рано скудрявіла?
Торохтілка, -ки, ж. Родъ дѣтской игрушки: полый шарикъ или ящичекъ, наполненный малыми шариками, внизу ручка; отъ сотрясенія — стукъ. Ум. торохтілочка.
