Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звірря

Звірря́, -ря́, с. соб. Звѣри. Звірря в ліс ховається. Грин. І. 192.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 132.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІРРЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІРРЯ"
Бурли-Голова, -ви, м. Безпокойный человѣкъ, забіяка. Як прийде оця бісова бурли-голова додому, — так усе й піде перевертом по хаті. Екат. г.
Византієць, -тійця, м. 1) Житель Византіи. 2) Православный. Я — круглий сирота між лютеран, латинців, византійців-християн. К. ПС. 59.
Висохти Cм. висихати.
Затра́тити Cм. затрачувати.
Подуга, -ги, ж. Побѣда. Встрѣчено у Кулиша. Льону димуючого не потушить, доки не доведе суду до подуги. Єв. Мт. XII. 20.
Розбондарюватися, -рююся, -єшся, гл. Заняться бочарствомь въ широкихъ размѣрахъ.
Сторожка, -ки, ж. = залевчник. Вх. Зн. 19.
Сьомий, -а, -е. Седьмой. Не хвались сьомого дня. а хвались сьомого годи. Ном. № 9068.
Теплісічкий, -а, -е. = теплісінький. Шейк.
Ухач, -ча, м. = ухань. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВІРРЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.