Благочестивий, -а, -е. 1) Православный. Графиня благочестива була і не ходила в успенську церкву до уніята. Скоро потім настало благочестіє, успенська церква на самий перед стала благочестивою. Стали гонительства і на попів благочестивих.
2) Благочестивый, религіозный. А людей благочестивих добре поважає.
Виповідати, -даю, -єш, сов. в. виповісти, -вім, -віси, гл. Выражать, выразить, высказывать, высказать. Кожен народ виповідає свої думки, свій погляд — по — свойому. Усі беремось вести народ, не знаючи його, а не хочемо у нього й трохи повчитись хоч би тієї мови.... котрою навкруги нас милліони наших земляків свої думки і надію, горе й радощі виповідають.
Виправдуватися, -дуюся, -єшся, сов. в. виправдатися, -даюся, -єшся и виправдитися, -джуся, -дишся, гл. Оправдываться, оправдаться. Хотів ся виправдати. Як не піймав його, то він там виправдиться.
Голити, -лю, -лиш, гл.
1) Брить. Багатого і серп голить, а убогого і бритва не хоче.
2) лоб голити. Брать въ солдаты. Прийшов указ лоби голить. Употребляется въ этомъ значеніи и только глаголъ съ дополненіемъ: в москалі. Прошу собі волі — не дає і в москалі проклята не голить.
Досми́кування, -ня, с. Додергиваніе.
Зизати, -заю, -єш, гл. Летіли гуси зизаючи, за їми другі слухаючи.
Кострубонько, -ка, м. Ум. отъ коструб.
Прилагоджувати, -джую, -єш, сов. в. прила́годити, -джу, -диш, гл. Приготовлять, приготовить. Просимо вас на те, що Бог дав та добрі люде прилагодили.
Прогосподарювати, -рю́ю, -єш, гл.
1) Прохозяйничать.
2) Хозяйничая, потерять. І корови, і воли — усе прогосподарював.
Синявча, -чати, с. = синяк 6.
