Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зволятися

Зволя́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. вво́литися, -люся, -лишся, гл. 1) Изволить. Уже зволялися читати, що в голові у них гуло. Котл. Ен. IV. 64. 2) Звольтеся! Сдѣлайте одолженіе, пожалуйста. Кв. Драм. 268.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 135.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВОЛЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВОЛЯТИСЯ"
Ваганки Ум. отъ вагани.
Випиток, -тку, м. Въ выраж.: під випитком — подъ хмелькомъ. Семен під випитком і росказав, як вони крали яблука у панськім саду. Волч. у. (Лобод.).
Карлючити, -чу, -чиш, гл. Кривить, искривлять.
Міща́нка, -ки, ж. Мѣщанка. Ум. міщаночка. Ой ти знав, ни що брав міщаночку з міста. Н. п.
Повандрувати, -рую, -єш, гл. = помандрувати. Куди та дівчина повандрує? Чуб. V. 96.
Притюкнути, -ну, -неш, гл. Крикнуть въ догонку, въ добавленіе: тю.
Роспікатися, -каюся, -єшся, сов. в. роспекти́ся, -чуся, -чешся, гл. Распекаться, распечься, раскаляться, раскалиться. Наказав жінці топити, а як роспеклась черінь.... Мнж. 117.
Уположитися, -жуся, -шишся, гл. Отелиться. Шух. І. 211.
Хряпнутися, -нуся, -нешся, гл. Грохнуться, упасть съ шумомъ. Так ворота і випер та разом з ними і сам хряпнувся як раз на самого сатану і всю чортову старшину. Стор. МПр. 47.
Шкуратяний, -а, -е. Кожаный. Славні бубни за горами, а зблизька шкуратяні. Ном. № 2623. У якому капшуці ваші гроші? — У шкуратяному гаманці. О. 1862. IX. 121.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВОЛЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.