Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зволятися

Зволя́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. вво́литися, -люся, -лишся, гл. 1) Изволить. Уже зволялися читати, що в голові у них гуло. Котл. Ен. IV. 64. 2) Звольтеся! Сдѣлайте одолженіе, пожалуйста. Кв. Драм. 268.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 135.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВОЛЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВОЛЯТИСЯ"
Благущий, -а, -е. Умоляющій.
Гилинуватий, -а, -е. Больной грыжей. Казали, що він гилинуватий, а я гили в його не бачив. Кобел. у. (Залюб.).
Діля́нка, -ки, ж. 1) Половина мички льну, пеньки. 2) Часть, участокъ. Ділянка в лісі.
Дотика́ти Ii, -ка́ю, -єш, сов. в. доткати, -тчу́, -че́ш, гл. Дотыкать, доткать, оканчивать, окончить тканіе. Уже небагато дотикать Ярошисі.
Лат, -ту, м. = лата 2. Там такий обідраний, що аж лат на латові. Харьк.
Ляк, -ку, м. Испугъ. Чого б ти з ляку не сказав. Ном. № 4340. Троянці з ляку задріжали. Котл. Ен. IV. 8.
Нещирий, -а, -е. 1) Неискренній. 2) Не настоящій. Нещире то золото, хоть і світиться.
Обліжок, -жка, м. Ум. отъ обліг.
Спідушка, -ки, ж. = спідка 3. Рк. Левиц.
Чякра, -ри, ж. = собака = пес, Canis familiaris. Вх. Пч. І. 16. II. 5.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВОЛЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.