Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зволятися

Зволя́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. вво́литися, -люся, -лишся, гл. 1) Изволить. Уже зволялися читати, що в голові у них гуло. Котл. Ен. IV. 64. 2) Звольтеся! Сдѣлайте одолженіе, пожалуйста. Кв. Драм. 268.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 135.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВОЛЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВОЛЯТИСЯ"
Веретка, -ки, ж. Ум. отъ верета.
Годівщина, -ни, ж. 1) Срочная годовая служба. Меншого наняла на год, та мабуть одберуть з годівщини, бо піде в салдати. Екатер. у. 2) Заработанное за годъ жалованье, годичная плата. То я купила за свою годівщину, що заслужила собі у чоловіка в году. Екат. у (Залюб.).
Добро́бут, -ту, м. Благосостояніе. К. XII. 7. Буде на сторожі добробуту народнього стояти. К. Бай. 64.
Му́чити, -чу, -чиш, гл. Мучить. На тім крижі Христа мучено. Чуб. III. 354.
Понаказувати, -зую, -єш, гл. Наговорить (во множествѣ). Понаказували моїй матері такого, чого й зовсім не було. Васильк. у.
Пристудений, -а, -е. Холодноватый. Вх. Лем. 457.
Приткати Cм. і. притикати.
Проповідуватися, -дуюся, -єшся, гл. Быть проповѣдываемымъ, проповѣдываться. Де проповідувалась євангелія ся? Єв. Мр. XIV. 9.
Такіський, -а, -е. = такісінький. Шейк.
Умець, умця и умцю, м. Ум. отъ ум. У його умцю за дурну вівцю. Ном. № 6262.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВОЛЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.