Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звірюка

Звірю́ка, -ки, ж. Большой звѣрь. Злодіїв обганяй та гавкай на звірюку. Г. Арт. (О. 1861. III. 84). Синє море, звірюкою то стогне, то виє. Шевч. 49. Ум. звірю́чка. Рудч. Ск. І. 22.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 133.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІРЮКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІРЮКА"
Безумірний, -а, -е. Чрезмѣряый. Мнж. 176.
Бонюх, -ха, м. Навозный жукъ. Фр. Пр. 107.
Гукани́на, -ни, ж. Крики, окликанія.
Дик, -ка, м. Дикій кабанъ. Чуб. Вх. Пч. II. 7.
Зімо́вище, -ща, с. = зімовник.
Печіркування, -ня, с. = печерування. Вх. Зн. II. 26.
Похвостатися, -таюся, -єшся, гл. Поволочиться, потащиться сзади хвостомъ.
Розмірятися, -ряюся, -єшся, гл.з ким. Отмѣрить что слѣдуетъ кому.
Росяно нар. Росно, мокро отъ росы.
Сухарина, -ни, ж. = сухарь. Ой вечеряй, моя мати, сухі сухарипи. Мил. 80.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВІРЮКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.