Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звішуватися

Зві́шуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. зві́ситися, -шуся, -сишся, гл. Свѣшиваться, свѣситься.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 133.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІШУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІШУВАТИСЯ"
Бабі́й, -бія́, м. 1) Любитель женскаго пола, волокита, ловеласъ. 2) Нѣженка, уподобляющійся женщинѣ. Желех. 3) = Бабе́ць. Вх. Пч. II. 19.
Бачний, -а, -е. Предусмотрительный. Догадався бачний дяк, — вікном утікає. Гол. ІІІ. 476.. Cм. обачний.
Доволочити Cм. Доволочувати.
Догля́нути Cм. Доглядати.
Зако́нюватися, -нююся, -єшся, гл. = законятися. Є й такі стрільці, — але се вже дуже грішні, — ща коли заколюються (причащаються), то не проковтнуть закін. Шух. І. 234.
Наді́лок? лку? м. Ножны для сабли? Тогді козаки шаблями да наділками суходіл копали. Лукаш. 44.
Оскипище, -ща, с. = граблище. Вх. Зн. 45.
Полінивий, -а, -е. Лѣноватый. Н. Вол. у.
Чамара, -ри, ж. Верхняя одежда галицкаго мѣщанина, то-же, что и капота у него-же, но болѣе украшенная тесьмою и кистями и застегивающаяся висячими петлями. Гол. Од. 16.
Чмих I, -ху, м. 1) Одинъ разъ фырканія. 2) Родъ игры, въ которой стараются разсмѣшить, а смѣяться нельзя: кто чмихне, тотъ проигралъ. Сим. 192.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВІШУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.