Возниця, -ці, м. = візниця. Ум. возниченько.
Закарлю́чити, -ся. Cм. закарлючувати, -ся.
За́морозень, -зня, м. Ледъ подъ грязью (во время весенней распутицы). От і болото, а сани як гурчять: то певно є ще й досі заморозень. Як би не було заморозня, то вода б у землю увійшла, а то як море.
Обіймання, -ня, с. Обниманіе.
Почухатися, -хаюся, -єшся, гл. Почесаться (на зудящемъ мѣстѣ).
Садовище, -ща Мѣсто, гдѣ былъ садъ.
Свість, -сти, ж. Свояченица. Я ж тобі, зятеньку, рідная свість. Ум. свістонька, све́щенька. Ой глянь, зятеньку, на мене, меншая свістонька од тебе. Скаче светонька, скаче, чогось вона хоче: стрібного золотого од зятя молодого.
Сорочий, -а, -е. 1) Сорочій. 2) Раст.: а) — чі ягоди. Blitum virgatum. б) — ча лапка. Trifolium montanum L. в) — чі лапки. Primula veris. 3) Сороче, также: сороча лапка. Мѣтка на ухѣ животнаго: разрѣзъ въ видѣ трехъ пальцевъ птичьей лапки.
Устригти, устрижу, -жеш, гл. 1) Отстричь, отрѣзать. 2) Сдѣлать, отхватить. Він мир вам славний устриже.
Чуйність, -ности, ж.
1) Чуткость.
2) Бдительность.
