Гу́дити, -джу, -диш, гл. Хулить, осуждать, порицать. Судите, гудите, а сами такії. Здорові будьмо, та себе не гудьмо.
Зозначити, -чу, -чиш, гл. Отмѣтить, покрыть значками, мѣтками. Чи не обиськали б нам такої швачки молодому князю квітку пришить, бо у нас усе військо зозначене, а за ким п'єм да гуляєм (на весіллі), до тому й знака немає.
Лавчастий замок. Въ гуцульскихъ хатахъ одинъ изъ двухъ родовъ деревянныхъ замковъ, которыми запираются входныя двери; называется также сліпий. лавчєстий замок состоитъ изъ одвірника, засува и зубчастого ключа. одвірник прибить до одвірок, сквозь него проходитъ засув съ двумя отверстіями (ґарами): въ одвірнику находятся лавки, гладкіе продолговатые куски твердаго дерева, силою своей тяжести падающіе в ґари, чѣмъ и производится запираніе; при помощи зубчєстого ключа эти лавки поднимаются, засув получаетъ возможность передвинуться и отпереть дверь.
Охоче нар. Охотно.
Позавершувати, -шую, -єш, гл. Закончить крыши, кладку стоговъ и пр.
Порозростатися, -таємося, -єтеся, гл. Разростись (во множествѣ). Кущі порозросталися.
Товчіння, -ня, с.
1) Толченіе.
2) Валяніе (сукна).
Удячно нар. Благодарно, признательно.
Харпачка, -ки, ж. Очень бѣдная женщина.
Чутіти, (-тію, -єш?), гл. = густи. .