Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зачеп
зачепа
зачепити
зачервивити
зачервивіти
зачервонити
зачервоніти
зачервонітися
зачереватіти
зачерети
зачерпати
зачерпнути
зачерпнутися
зачерствіти
зачеряпити
зачесати
зачесно
зачин
зачинання
зачинати
зачинатися
зачинити
зачиняти
зачинятий
зачинятися
зачиркати
зачитати
зачитатися
зачілябити
зачіляпнути
зачіпати
зачіпатися
зачіпенька
зачіпка
зачіси
зачіска
зачісувати
зачісуватися
зачмелити
зачмихати
зачмутувати
зачовгати
зачопувати
зачорнити
зачорніти
зачортований
зачубитися
зачувати
зачуватися
зачудувати
зачудуватися
зачужа
зачумакувати
зачумити
зачуміти
зачумлений
зачути
зачуханий
зачухатися
зачухрати
зачучверіти
зачхати
зашавкати
зашалювати
зашамотатися
зашамотіти
зашаритися
зашарпати
зашарудіти
зашастувати
зашатирити
зашахратися
зашварґотати
зашвендяти
зашелестіти
зашепнути
зашепотати
зашепотіти
зашептувати
зашеретувати
зашеретуватися
зашерхати
зашивати
зашиватися
зашийок
зашинкувати
зашипіти
зашипотіти
зашити
зашкалубина
зашкалубити
зашкандибати
зашкарубнути
зашкарупитися
зашкарупіти
зашкварити
зашкваркотіти
зашкварювати
зашкодити
зашкруміти
зашкрябати
зашкулити
зашкурний
зашлюбити
зашлюбитися
зашмагати
зашмалити
зашморг
зашморгнути
зашморгувати
зашморгуватися
зашнурувати
зашолудивіти
зашпигати
зашпилити
зашпінкувати
зашпори
зашпотатися
зашпувати
зашпунтувати
Зло, зла, с. Зло. Хто сіяв зло, той пожинав скорботу. К. Іов. 10. Чи годиться в суботу добро робити, чи зло робити? Єв. Мр. III. 4. Ну, брате, — кажуть: — як ти жив? Добро чи зло робив? Гліб. 14.
Змислений, -а, -е. 1) Подуманный; придуманный; выдуманный. 2) Чувственный, видимый. Світ змислений, де ся родив, з Діви Марії проісходив. Чуб. III. 370.
Клюк! I меж. 1) Выражаетъ клеваніе. Мнж. 4. 2) = цюк. Сокиркою все клюк та клюк. Грин. І. 225.
Лапанчик, -ка, м. Заяцъ (въ сказкѣ). Хто-хто в цій рукавичці? — Мишка-скряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-лапанчик, лисичка-сестричка, вовчик-братік. Рудч. Ск. II. 1.
Огонь, огню, м. Огонь. По тім боці огонь горить, по сім боці видно. Мет. 39. ого́нь пускати. Поджигать. огнем піти. Сгорѣть. Бодай сіно огнем пішло і коса зломилась. Чуб. Який то він собі дом коштовний збудував, — то він громовим огнем пішов. КС. 1882. ХП. 503. Ум. огник, о́гничок.
Пробурлакувати, -ку́ю, -єш, гл. Прожить бездомнымъ бобылемъ. Вік пробурлакувати. Ном. № 10686.
Пуздря, -рі, ж. Прыщъ; волдырь.
Торохта, -ти, ж. Сплетни. Я віри не діймав, як люде про неї торохту пустили. Г. Барв. 343.
Царя, -ряти, с. = цареня. Шевч. ІІ. 13.
Шкарубнути, -бну, -неш, гл. = шкарубіти.
Нас спонсорують: