Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зачеп
зачепа
зачепити
зачервивити
зачервивіти
зачервонити
зачервоніти
зачервонітися
зачереватіти
зачерети
зачерпати
зачерпнути
зачерпнутися
зачерствіти
зачеряпити
зачесати
зачесно
зачин
зачинання
зачинати
зачинатися
зачинити
зачиняти
зачинятий
зачинятися
зачиркати
зачитати
зачитатися
зачілябити
зачіляпнути
зачіпати
зачіпатися
зачіпенька
зачіпка
зачіси
зачіска
зачісувати
зачісуватися
зачмелити
зачмихати
зачмутувати
зачовгати
зачопувати
зачорнити
зачорніти
зачортований
зачубитися
зачувати
зачуватися
зачудувати
зачудуватися
зачужа
зачумакувати
зачумити
зачуміти
зачумлений
зачути
зачуханий
зачухатися
зачухрати
зачучверіти
зачхати
зашавкати
зашалювати
зашамотатися
зашамотіти
зашаритися
зашарпати
зашарудіти
зашастувати
зашатирити
зашахратися
зашварґотати
зашвендяти
зашелестіти
зашепнути
зашепотати
зашепотіти
зашептувати
зашеретувати
зашеретуватися
зашерхати
зашивати
зашиватися
зашийок
зашинкувати
зашипіти
зашипотіти
зашити
зашкалубина
зашкалубити
зашкандибати
зашкарубнути
зашкарупитися
зашкарупіти
зашкварити
зашкваркотіти
зашкварювати
зашкодити
зашкруміти
зашкрябати
зашкулити
зашкурний
зашлюбити
зашлюбитися
зашмагати
зашмалити
зашморг
зашморгнути
зашморгувати
зашморгуватися
зашнурувати
зашолудивіти
зашпигати
зашпилити
зашпінкувати
зашпори
зашпотатися
зашпувати
зашпунтувати
Благословенство, -ва, с. = благословення 1. Хто йде, під благословенство підійде. Св. Л. 10.
Богословський, -а, -е. 1) Богословскій. К. Кр. 8. 2) Относящійся къ послѣднему классу духовной семинаріи. Богословський клас. Левиц. І. 153.
Зшукувати, -кую, -єш, сов. в. зшукати, -ка́ю, -єш, гл. Отыскивать, отыскать предметы, находящіеся въ разныхъ мѣстахъ. Аф. 463. Зшукую овець, що пастухи порозгублювали.
Лі́́жма нар. = лігма. Ліжма треба лягти. Сим. 236.
Мочи́ло, -ла, с. Водой наполненная яма, въ которой мочать коноплю. Шух. І. 147.
Окроме нар. 1) Отдѣльно. Вони сидять за столиком окроме. Грин. III. 536. Не буду з ним іти, буду собі окроме держатись. Кв. II. 300. 2) = крім. Ніде не вроде льон гарно, окроме на цілинній чорноземлі. Волч. у.
Подомазувати, -зую, -єш, гл. Домазать, окончить мазать (многое).
Приличкувати, -ку́ю, -єш, гл. У столяровъ: пригнать.
Проквиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. проквили́ти, -лю́, -ли́ш, гл. 1) Плакать, стонать, простонать. 2) Кричать, прокричать (преимущественно жалобно. О нѣкоторыхъ звѣряхъ и птицахъ). АД. I. 185. Вовки-сіроманці квилять-проквиляютъ. Мет. 443. Там сидить ясен сокіл-білозерець, жалобненько квилить-проквиляє. АД. I. 190.
Цундря, -ря, с. соб. Лохмотье, отрепья. Угор. Фр. (Желех.).  
Нас спонсорують: