Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зачеп
зачепа
зачепити
зачервивити
зачервивіти
зачервонити
зачервоніти
зачервонітися
зачереватіти
зачерети
зачерпати
зачерпнути
зачерпнутися
зачерствіти
зачеряпити
зачесати
зачесно
зачин
зачинання
зачинати
зачинатися
зачинити
зачиняти
зачинятий
зачинятися
зачиркати
зачитати
зачитатися
зачілябити
зачіляпнути
зачіпати
зачіпатися
зачіпенька
зачіпка
зачіси
зачіска
зачісувати
зачісуватися
зачмелити
зачмихати
зачмутувати
зачовгати
зачопувати
зачорнити
зачорніти
зачортований
зачубитися
зачувати
зачуватися
зачудувати
зачудуватися
зачужа
зачумакувати
зачумити
зачуміти
зачумлений
зачути
зачуханий
зачухатися
зачухрати
зачучверіти
зачхати
зашавкати
зашалювати
зашамотатися
зашамотіти
зашаритися
зашарпати
зашарудіти
зашастувати
зашатирити
зашахратися
зашварґотати
зашвендяти
зашелестіти
зашепнути
зашепотати
зашепотіти
зашептувати
зашеретувати
зашеретуватися
зашерхати
зашивати
зашиватися
зашийок
зашинкувати
зашипіти
зашипотіти
зашити
зашкалубина
зашкалубити
зашкандибати
зашкарубнути
зашкарупитися
зашкарупіти
зашкварити
зашкваркотіти
зашкварювати
зашкодити
зашкруміти
зашкрябати
зашкулити
зашкурний
зашлюбити
зашлюбитися
зашмагати
зашмалити
зашморг
зашморгнути
зашморгувати
зашморгуватися
зашнурувати
зашолудивіти
зашпигати
зашпилити
зашпінкувати
зашпори
зашпотатися
зашпувати
зашпунтувати
Відкатувати, -ту́ю, -єш, гл. Сильно избить.
Заляща́ти, -щу, -щи́ш, гл. = заляскотіти. Як закричить, залящить! Кв. І. 125. Козаки зареготались, аж луна по лісу залящала. Стор. МПр. 104. Як крикне не своїм голосом: кукуріку!... аж у вухах залящало! Стор. І. 236.
З'ї́сти, з'їм, з'їси, гл. = ззісти.
Осоромляти, -ляю, -єш, гл. = осоромити. Зазнаю я ту ніч прокляту, як осоромляли ви хату. Греб. 338.
Переймати, -маю, -єш, сов. в. перейняти, переня́ти и перейти, -йму, -меш, гл. 1) Перенимать, перенять, перехватывать, перехватить. Не все переймай, що по воді пливе. Ном. Дівчино-рибчино, перейми гуси. Н. п. Роман воли покидає і дівчину переймає. Лукаш. 74. 2) О рѣкѣ, оврагѣ: перерѣзывать, перерѣзать что, пройти черезъ что. Верхнеднѣпр. у. (Залюб.). 3) Перенимать, перенять, научиться отъ кого, подражать кому. Не Шевченка голос він переймає; переймає він голос народньої пісні. К. (Хата, 2). Діти почали переймати од неї пісні. Левиц. І. 406. Чи ти вмієш «Отче наш»? А я вмію лучче вас, бо я в попа ночував, «Отченашу» переймав. ХС. II. 192.
Позад нар. Позади. Пливе позад завзятий Гамалія. Шевч. 61.
Розмотати, -ся. Cм. розмотувати, -ся.
Сипання, -ня, с. 1) Сыпаніе. 2) Наливаніе. 3) Отливка изъ металла. Шух. І. 283.
Туловатися, -луюся, -єшся, гл. ? Будемо ся туловати, вби люде не знали. Гол. III. 240.
Штаґа, -ґи, ж. 1) Приспособленіе, при помощи котораго кожевникъ развѣшиваетъ кожу надъ чаномъ. Вх. Зн. 83. 2) Въ мельницѣ: деревянный брусъ, въ который вставляется конецъ веретена шестерни. Черн. у., Сумск. у.
Нас спонсорують: