Відговоря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. відговорити, -рю, -риш, гл. Отговаривать, отговорить. Як став одговорувать, так одговорив.
Ворушити, -шу, -шиш, гл.
1) Шевелить. Не воруши гною, бо буде воняти.
2) Трогать. Чорте, на груш, тільки мене не воруш. Не воруште мене, не займайте мене, неначе ви й не бачите нічого.
Дже́нджик, -ка, м. Франтикъ, щеголь. Чортів дженджик.
Жа́тка, -ки, ж. Жатвенная машина.
Занепада́ти, -да́ю, -єш, сов. в. занепа́сти, -ду́, -де́ш, гл. 1) Приходить, придти въ упадокъ. 2) Надрывать, надорвать здоровье, ослабѣвать, ослабѣть, обезсилѣть. І сього часу, як занепав о. Гервасій, то до півроку так висох. Занепав од ран наш батько. Ти так занепав, синку, з своєю чумачкою, що й не пізнаєш тебе, тілько одні очі блищать. Мій хлопець чогось занепав: каже, голова болить і на світ не можна ся дивити.
Лікарі́вна, -ни, ж. Дочь лѣкаря.
Метла́стий, -а, -е. = мітластий. Метласта борода.
Обтекти Cм. обтікати.
Охмайрин, -на, м. = розмайрин? Не неси мя через млин, бо там смердить охмайрин.
Пересурмити, -млю́, -миш, гл. Перетрубить.