Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зоглядатися
зогнати
зогнилий
зогнити
зогнути
зогнутися
зогріти
зогріток
зогрішати
зодівати
зодіжний
зоднювати
зодяга
зодягати
зодягатися
зодягний
зождати
зожолобкастіти
зозвати
зозволити
зозволяти
зоздріти
зозла
зознаватися
зозначити
зозуленька
зозуленько
зозуленя
зозулин
зозулька
зозуля
зозулястий
зозулячий
зойк
зойкати
зоключений
зокола
зола
золза
золиво
золити
золитися
золільник
золінний
золінник
золовато
золотавий
золотаренко
золотариха
золотарівна
золотарь
золотастий
золотець
золотий
золотий 2
золотило
золотити
золотитися
золотісінький
золотіти
золотковий
золотник
золото
золотобережний
золотоверхий
золотоголосий
золотогривий
золотокований
золотокорий
золотокрилий
золотомушка
золотопера
золотоперий
золотополий
золотопутий
золоторогий
золототисячник
золототканий
золотохвилій
золоття
золотуха
золотушний
золотушник
золотце
зольниця
золяник
зом'яти
зомкнути
зомлівати
зомлілий
зомняти
зона
зоп'ясти
зопак
з-опалу
зопаріти
зопинити
зопочинок
зопсіти
зопсувати
зопсуватися
зопхнути
зоп'ястися
зоп'ятитися
зорати
зорвати
зорватися
зорганизуватися
зорениця
зорешливий
зорешливо
зорина
зорити
зориця
зоріти
зорниця
зорній
зорудувати
зоружити
зорювати
Барнуля, -лі, ж. Корова краснобурой масти. Вх. Лем. 390.
Дзи́ґати, -ґаю, -єш, дзи́ґатися, -ґаюся, -єшся, гл. Юлить, вертѣться. Годі тобі дзиґати. Староб. у. Що ти тут дзиґаєшся — геть відсіля. Староб. у.
Жизний, -а, -е. 1) Жизненный. 2) Плодородный, плодоносный. Жеби земля була жизная, і збожа великий достаток родила. А де очерети, там люде сідали, а де жизні поля — москалі стояли. Гол. I. 27.
Зги́нути, -ну, -неш, гл. Погибнуть. Не силуйте мене за нелюба, да нехай же він згине. Мет. 243. Біда біду перебуде — одна згине, десять буде. Ном. № 2165.
Курдимон, -ну, м. Кардамонъ. Гнав пінную на курдимон. Мкр. Г. 69.
Однокрилий, -а, -е. Съ однимъ крыломъ. Желех.
Оріхолуп, -па, м. = лускогоріх. Вх. Пч. II. 9.
Посполиця, -ці, ж. Сплошная недѣля. Угор.
Пригірклий, -а, -е. Горьковатый. Пригіркле масло.
Чорноклина, -ни, ж. = чорноклен, Acer tataricum L. ЗЮЗО. І. 109.
Нас спонсорують: