Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зоглядатися
зогнати
зогнилий
зогнити
зогнути
зогнутися
зогріти
зогріток
зогрішати
зодівати
зодіжний
зоднювати
зодяга
зодягати
зодягатися
зодягний
зождати
зожолобкастіти
зозвати
зозволити
зозволяти
зоздріти
зозла
зознаватися
зозначити
зозуленька
зозуленько
зозуленя
зозулин
зозулька
зозуля
зозулястий
зозулячий
зойк
зойкати
зоключений
зокола
зола
золза
золиво
золити
золитися
золільник
золінний
золінник
золовато
золотавий
золотаренко
золотариха
золотарівна
золотарь
золотастий
золотець
золотий
золотий 2
золотило
золотити
золотитися
золотісінький
золотіти
золотковий
золотник
золото
золотобережний
золотоверхий
золотоголосий
золотогривий
золотокований
золотокорий
золотокрилий
золотомушка
золотопера
золотоперий
золотополий
золотопутий
золоторогий
золототисячник
золототканий
золотохвилій
золоття
золотуха
золотушний
золотушник
золотце
зольниця
золяник
зом'яти
зомкнути
зомлівати
зомлілий
зомняти
зона
зоп'ясти
зопак
з-опалу
зопаріти
зопинити
зопочинок
зопсіти
зопсувати
зопсуватися
зопхнути
зоп'ястися
зоп'ятитися
зорати
зорвати
зорватися
зорганизуватися
зорениця
зорешливий
зорешливо
зорина
зорити
зориця
зоріти
зорниця
зорній
зорудувати
зоружити
зорювати
Відзірятися, -ряюся, -єшся, гл. Скалить зубы. Лежить собака та й відзіряється. Полт. Їй би усе тільки до хлопців відзірятися. Полт.
Ді́ло, -ла, с. 1) Дѣло, работа. Діла не робиш і од діла не 'дходиш. Ном. А в черницях добре жити, діла не робити. Лавр. 46. Ді́ла не скі́льки! Немного дѣла. 2) Поступокъ. Добре діло вчинила на мені. Єв. Мр. XIV. 6. Терпів єси рани за діла чоловіка. Чуб. ІІІ. 16. 3) = Справа. 4) Надобность, нужда. Є дільце, дядечку, до вас. Гліб. 77. До діла, у діло. Какъ слѣдуетъ; кстати; къ дѣлу. ХС. IV. 18. Хиба він постелеть як до діла? Де упав, там і заснув. Мнж. 8. Жупанина по коліна, пошита до діла. Мет. Так до діла, як свиня штани наділа. Ном. Отся річ до-діла. Кв. Я твоїй ненці не вгожу:.... Помажу колін — не біло, помию ложки — не в діло. ХС. III. 37. Ум. Ді́лечко, ді́льце. Чом не хочет, паняночко, ділечка робити? Н. п. Хто в мене по сінечках ходив? Хто в мене ділечко поробив. Мет. 232.
Долуба́ти, -ба́ю, -єш, гл. = длубати. Почав долубать. Продолубав таку вже дірочку, шо й кулак улізе. Грин. ІІІ. 336.
Катерга, -ги, ж. = каторга. Мучився 54 годи в турецькій катерзі. К. ЧР.
Легко нар. Легко, легковѣсно; незатруднительно. Інший легко робить, а хороше ходить. Ном. № 1691. Біда здибає легко, а трудно її збутися. Ном. № 2171. Легко йому лежати, пером землю держати. (Пожеланіе покойнику). Ном. № 356. Легко йому дихать! (Благожеланіе). Ном. № 4552. Щоб тобі так легко дихать! (Проклятіе). Ср. ст. ле́гше и ле́кше. Ум. леге́нько, леге́сенько. Піди собі тихенько і легенько з хати. Чуб. І. 135. Нехай тобі зозуленька, мені соловейко, нехай тобі там легенько, де моє серденько. Чуб. V. 73. Нехай йому легенько згадається, де він у світі повертається. Ном. № 11609. За помилки Зося легесенько скубла його за вухо. Левиц. І. 338. Ой як легесенько перстнику да котитися, а ще й легше, легше молодому та женитися. Чуб. III. 142.
Прото нар. Поэтому. Вх. Лем. 458.
Розсолити Cм. розсолювати.
Торохтіння, -ня, с. Стучаніе, громыханіе.  
Тяг, -гу, м. 1) Тяга, движеніе воздуха. Дивись, вієш, а тягу зовсім нема. 2) тягу дати. Уйти, убѣжать, удрать. Він, взявши торбу, тягу дав. Котл. Ен. І. 5. А він боявся її трохи.... та й тягу з хати. Рудч. Ск. II. 174.
Швадрон, -ну м., швадро́на, -ни,, ж. Эскадронъ. А ритмайстер на конику швадрону рівнає. Гол. І. 145.
Нас спонсорують: