Запільчи́на, -ни, ж. = запілка.
Льо́нток, -тка, м. = льонок.
Недоля, -лі Злополучіе, бѣда. Його жінка кляла-проклинала: «Бодай тебе, козаче сіромахо, побило в чистому полі три недолі: перша недоля — щоб під тобою добрий кінь пристав, друга недоля — щоб ти козаків не догнав, третя недоля — щоб тебе козаки не злюбили і в курінь не пустили». . Недолю співаю козацького краю. Ум. недоленька, недо́лечка.
Піхом нар. Пѣшкомъ. Пійшли хто піхом, хто возом. До отця, до матки у гості він і піхом прибуде.
Правцем нар. — поставити. Выпрямить, не давать согнуться. Правцем руки поставило. Ногу й руку правцем як поставило, дак так чотирі дні лежала і не поворухнулась. Як здавило в грудях, то так правцем і поставило, як довбешку.
Приворотки, -ток, ж. мн. = приворот.
Служебниця, -ці, ж. = служебка. Усіх жінок, усіх своїх гаремниць порозсилав. Осман, куди хотіли; зоставив тільки двадцятьох служебниць.
Соняшничиння, -ня, с. соб. Стебли подсолнечника.
Фуряти, -ряю, -єш, гл. = шпурити.
Шелюговий, -а, -е. Изъ тальника.