Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зоря
зорявий
зоряво
зоряний
зоряниця
зоряно
зоряти
зорятися
зоряшний
зосібна
зослати
зосмілити
зосмілитися
зосмілювати
зоставати
зоставатися
зоставити
зоставляти
зостановити
зостанок
зостарити
зостарітися
зостати
зостатися
зострах
зострівати
зостріватися
з'остріти
зотлілий
зотління
зотліти
зотнути
зотнутися
зотривати
зотрухнути
зотхати
зотхнутися
зохабити
зохматися
зохотитися
зочити
зошмарити
зп..
зрабувати
зрада
зрадецький
зраджати
зрадзілля
зрадити
зрадитися
зраділий
зрадіти
зрадітися
зрадливий
зрадливість
зрадливо
зрадний
зрадник
зрадниця
зрадній
зрадніти
зрадок
зрадувати
зрадуватися
зраз
зрази
зразковий
зразовий
зразок
зразу
зралити
зрана
зранити
зранку
зратитися
зрахувати
зреєструвати
зрекатися
зретитися
зречи
зречися
зрешілий
зрешіти
зривання
зривати
зриватися
зривки
зринати
зринутися
зриштувати
зрівка
зрівна
зрівноважити
зрівняти
зрівнятися
зрідка
зрідно
зрізати
зрізна
зрізнитися
зрізок
зрізувати
зрікатися
зрілко
зрінка
зріст
зрість
зріти
зріти 2
зроб
зробити
зробитися
зробка
зробляти
зробок
зрода
зродити
зроду
зрожай
зрожати
Ариш II, -ша, м. Дышло воловье въ арбѣ. Екат. Мнж. 175. См. араші.
Відсотувати, -тую, -єш, сов. в. відсотати, -таю, -єш, гл. Разматывать, размотать (нитки).
Дзяв! меж. Звукоподражаніе для вы раженія лая щенка: Тявъ! Сюди гав, туди дзяв. Ном. № 3018. Собачка лежить на приспі та: дзяв, дзяв!... Рудч. Ск. II. 67.
Заді́яний, -а, -е. О полевой землѣ: истощенный, много разъ пахавшійся и потерявшій плодородіе. Земля задіяна. Лубенск. у.
Клубетувати, -ту́ю, -єш, гл. Спиваться, свертываться (о червѣ). Вх. Лем. 425. Cм. клюбачитися.
Мистю́к, -ка, м. = мистець. Він мистюк зайців стріляти. Лебед. у.
На-ро́здріб, нар. Въ розницу, по мелочамъ. Четвертей сто вапни продав я в-гурт, а останню, четвертей тридцяти, на-роздріб. Екатер. у.
Піддужувати, -жую, -єш, сов. в. піддужати, -жаю, -єш, гл. Выздоравливать, нѣсколько выздоровѣть. Тоді вже я почала піддужувати, а до того була така хвора, що і не підводилася з ліжка. Верхнеднѣпр. у.
Підстароста, -ти, м. 1) Помощникъ старости 1. 2) Помощникъ старости на свадьбѣ. Маркев. 130. Старости, пани підстарости! благословіть молодих вивести з хати на двір погуляти. Кв.
Трембухач, -ча, м. Брюхачъ, толстопузый. Вх. Лем. 474.  
Нас спонсорують: