Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загавкати
загавкотіти
загаворонитися
загагакати
загад
загадати
загадка
загадування
загадувати
загадуватися
загаждати
загаїти
загай
загайка
загайкати
загайко
загайний
загайно
загайство
загакливець
загакливий
загакуватися
загал
загалаванитися
загаласувати
загалом
загалунити
загалунювати
загалунюватися
загальмувати
загальний
загальник
загальниця
загальність
загамкати
загаморитися
загамування
загамувати
загамуватися
заганити
заганьбити
заганяти
заганятися
загапкатися
загаптувати
загара
загарбання
загарбати
загардувати
загарикати
загаркатися
загарливий
загартовувати
загартовуватися
загарувати
загарцюватися
загарчати
загарь
загасати
загасити
загаснути
загата
загативода
загатистий
загатити
загачувати
загачувати 2
загаювання
загаювати
загаюватися
загвинтити
загвіздок
загвозджувати
загейкати
загеркотати
загиб
загиба
загибання
загибати
загибель
загибно
загибнути
загибок
загиджувати
загилити
загилювати
загин
загинати
загинатися
загинути
загиржати
загирити
загівляти
загін
загінчай
загірній
загір'я
загладжувати
загледіти
заглемедзок
заглемездий
заглемезий
заглитнутися
заглобити
заглотити
заглузувати
заглушати
заглушувати
заглягати
заглядання
заглядати
заглядатися
заглядіти
заглянути
загмороздити
загнати
загнести
загнибіда
загнивати
загниватися
Бічко, -ка (с.?) = клюсак. Вх. Зн. 26.
Відполоскати Cм. відполіскувати.
Жи́рно нар. Жирно. Сі в сірці і в смолі кипіли за те, що жирно дуже їли. Котл. Ен. ІІІ. 48.
Лепеті́ння, -ня, с. Болтовня. Левиц. Пов. 84.
Немоценний, -а, -е. Превышающій силы. У неї була немоценна болість. Лохв. у.
Оказатися Cм. оказуватися.
Попідтикати, -ка́ю, -єш, гл. Подоткнуть (во множествѣ). Попідтинали під яку тільки було можна стріху сухого бадилля. О. 1862. ІІ. 55. Попідтикали плахти. К. (ЗОЮР. II. 265).
То сз. 1) То. Чи ж то божа така воля, що нещасна моя доля. Чуб. V. 1. Люде не побачуть, то й не засміються. Шевч. 2) то-бо-то. Вотъ то то же. Могил. у. 3) то б то. То есть, стало быть, значитъ. То б то ти паном будеш, чи що»? Левиц. І. 65. 4) то́-що. И тому подобное, и такъ далѣе. Купи на базарі, чого треба на борщ: мняса, бураків, капусти то що. Шейк. 5) то що? Такъ что жъ? Він тут сердивсь, лаявсь без тебе, грімає і на тебе, що нема тебе. — То що? Мені байдуже. Новомоск. у. 6) що..., то.... Чѣмъ..., тѣмъ.... І що йому міцнійш у голову уступав, то він далі посува. МВ. (КС. 1902. X. 146). Що більше умієш, то так неначе більше світа бачиш. О. 1862. IX. 113.
Устромлятися, -ляюся, -єшся, сов. в. устромитися, -млюся, -мишся, гл. Воткнуться, вонзиться. Стріла так і встромилась у печеню. ЗОЮР. І. 4.
Школярський, -а, -е. 1) Принадлежащій школѣ, относящійся къ ней. 2) Ученическій. Школярської юхи набрався. Ном. № 6096.
Нас спонсорують: