Двої́ти, двою́, двої́ш, гл. 1) Двоить. 2) Дѣлать или говорить одинъ разъ такъ, а другой — иначе. Він раз каже так, а раз инак: він сам двоїть.
Допну́ти, -ся. Cм. допинати, -ся.
Замере́жити, -жу, -жиш, гл. Покрыть узорами, рѣзьбой.
За́писочка, -ки, ж. Ум. отъ за́писка.
Лічи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. 1) Считаться. 2) Лѣчиться. Я буду лічитись дома.
Награва́тися, -ва́юся (граюся), -є́шся, сов. в. награ́тися, -ра́юся, -єшся, гл. 1) Наигрываться, наиграться. Е, там буде чим Кузьмі награться. 2) Издѣваться, наиздѣваться, насмѣхаться. Жиди з Христа награвалися.
Наживи́ти, -влю́, -виш, гл. Приметать, сметать (о шитьѣ).
Полопатися, -паємося, -єтеся, гл. Лопнуть (о многихъ). Будуть пани дуться, поки полопаються.
Терпуга, -ги, ж. Водка.
Хрокало, -ла, с. = бовт 1.