Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загавкати
загавкотіти
загаворонитися
загагакати
загад
загадати
загадка
загадування
загадувати
загадуватися
загаждати
загаїти
загай
загайка
загайкати
загайко
загайний
загайно
загайство
загакливець
загакливий
загакуватися
загал
загалаванитися
загаласувати
загалом
загалунити
загалунювати
загалунюватися
загальмувати
загальний
загальник
загальниця
загальність
загамкати
загаморитися
загамування
загамувати
загамуватися
заганити
заганьбити
заганяти
заганятися
загапкатися
загаптувати
загара
загарбання
загарбати
загардувати
загарикати
загаркатися
загарливий
загартовувати
загартовуватися
загарувати
загарцюватися
загарчати
загарь
загасати
загасити
загаснути
загата
загативода
загатистий
загатити
загачувати
загачувати 2
загаювання
загаювати
загаюватися
загвинтити
загвіздок
загвозджувати
загейкати
загеркотати
загиб
загиба
загибання
загибати
загибель
загибно
загибнути
загибок
загиджувати
загилити
загилювати
загин
загинати
загинатися
загинути
загиржати
загирити
загівляти
загін
загінчай
загірній
загір'я
загладжувати
загледіти
заглемедзок
заглемездий
заглемезий
заглитнутися
заглобити
заглотити
заглузувати
заглушати
заглушувати
заглягати
заглядання
заглядати
заглядатися
заглядіти
заглянути
загмороздити
загнати
загнести
загнибіда
загнивати
загниватися
Бреха, -хи, об. Лгунъ, лгунья. а брехо, брехо! — говорятъ сказавшему неправду. Фр. Пр. 121.
Жоло́бниця, -ці, ж. Желобина, продолговатое и узкое углубленіе. Шух. І. 91.
Занори́ти, -рю́, -ри́ш, гл. О мышахъ: заскрестись въ норѣ. Занорили миші під помостом.
Збо́їни, -їн, ж. мн. Мелко перебитая солома.
Ме́рвисько, -ка, с. = мерва.
Охиза, -зи, ж. Мокрая вьюга, мятель. Мнж. 188. Охиза поїхала. Ном. № 628. Приходить (зіма) в село страшною хуртовиною, приводить за собою своїх діток — хизи й охизи та... морози. Мир. ХРВ. 125.
Паровий, -а́, -е́ 1) Парный, для пары лошадей, воловъ. Паровий віз. 2) Паровой. Парові млини.
Півчварта числ. Три съ половиной. Щоб тебе трясла півчварта року, поки витрясе пшениці копу. Н. п.
Сповивач, -ча, м. Свивальникъ. О. 1861. II. 7. Ум. сповивачик.
Упахати Cм. упахувати.
Нас спонсорують: