Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загавкати
загавкотіти
загаворонитися
загагакати
загад
загадати
загадка
загадування
загадувати
загадуватися
загаждати
загаїти
загай
загайка
загайкати
загайко
загайний
загайно
загайство
загакливець
загакливий
загакуватися
загал
загалаванитися
загаласувати
загалом
загалунити
загалунювати
загалунюватися
загальмувати
загальний
загальник
загальниця
загальність
загамкати
загаморитися
загамування
загамувати
загамуватися
заганити
заганьбити
заганяти
заганятися
загапкатися
загаптувати
загара
загарбання
загарбати
загардувати
загарикати
загаркатися
загарливий
загартовувати
загартовуватися
загарувати
загарцюватися
загарчати
загарь
загасати
загасити
загаснути
загата
загативода
загатистий
загатити
загачувати
загачувати 2
загаювання
загаювати
загаюватися
загвинтити
загвіздок
загвозджувати
загейкати
загеркотати
загиб
загиба
загибання
загибати
загибель
загибно
загибнути
загибок
загиджувати
загилити
загилювати
загин
загинати
загинатися
загинути
загиржати
загирити
загівляти
загін
загінчай
загірній
загір'я
загладжувати
загледіти
заглемедзок
заглемездий
заглемезий
заглитнутися
заглобити
заглотити
заглузувати
заглушати
заглушувати
заглягати
заглядання
заглядати
заглядатися
заглядіти
заглянути
загмороздити
загнати
загнести
загнибіда
загнивати
загниватися
Вітрило, -ла, с. Парусь. І попливе човен в широкими вітрилами. Шевч. 238.
Горі нар. Вверхъ. Іде Мар'я горі драбиночкою. Гол. IV. Горі, рибки, горі, горі бистров водов. Гол. І. 337.
Здорожи́ти, -жу́, -жи́ш, гл. Изнурить дорогой. Здорожив худобу. Чи воно здорожені воли, чи хорі? Камен. у.
Зсиніти, -ні́ю, -єш, гл. Посинѣть.
Кістяний, -а, -е. Костяной. Мишко, мишко! на тобі кістяні зуби, дай мені залізні. Ном. № 263.
Неділонька, -ки, ж. Ум. отъ неділя.
Показанщина, -ни, ж. 1) Плата отъ винокуреннаго котла. 2) Особничество, отдѣленіе себя отъ общества. Поп. 68.
Тиць меж. 1) Для выраженія неожиданнаго появленія, встрѣчи. Тиць, аж і Гриць. Шейк. ХС. 1. 47. Я — тиць на поріг, а очі зараз і зустріли, чого бажали. Г. Барв. 67. А він мені тиць на зустріч. Шейк. 2) Отъ глагола ткнути. Вона йому тиць бублик у руки. Шейк. Хома зараз тут свою кирпу тиць. Г. Барв. 191. 3) тиць-миць = тик-мик. Багатирі глянули один на одного: тиць-миць, а того багатиря... і нема. Грин. І. 194.
Трепатися, -паюся, -єшся и плюся, -плешся, гл. Трястись, встряхиваться, дрожать. Вх. Уг. 271. На ясени листя ся трепле. Вх. Лем. 475. Cм. тріпатися.
Учора нар. Вчора. І вчора орав, і сьогодня орав. Н. п.
Нас спонсорують: