Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загавкати
загавкотіти
загаворонитися
загагакати
загад
загадати
загадка
загадування
загадувати
загадуватися
загаждати
загаїти
загай
загайка
загайкати
загайко
загайний
загайно
загайство
загакливець
загакливий
загакуватися
загал
загалаванитися
загаласувати
загалом
загалунити
загалунювати
загалунюватися
загальмувати
загальний
загальник
загальниця
загальність
загамкати
загаморитися
загамування
загамувати
загамуватися
заганити
заганьбити
заганяти
заганятися
загапкатися
загаптувати
загара
загарбання
загарбати
загардувати
загарикати
загаркатися
загарливий
загартовувати
загартовуватися
загарувати
загарцюватися
загарчати
загарь
загасати
загасити
загаснути
загата
загативода
загатистий
загатити
загачувати
загачувати 2
загаювання
загаювати
загаюватися
загвинтити
загвіздок
загвозджувати
загейкати
загеркотати
загиб
загиба
загибання
загибати
загибель
загибно
загибнути
загибок
загиджувати
загилити
загилювати
загин
загинати
загинатися
загинути
загиржати
загирити
загівляти
загін
загінчай
загірній
загір'я
загладжувати
загледіти
заглемедзок
заглемездий
заглемезий
заглитнутися
заглобити
заглотити
заглузувати
заглушати
заглушувати
заглягати
заглядання
заглядати
заглядатися
заглядіти
заглянути
загмороздити
загнати
загнести
загнибіда
загнивати
загниватися
Безвусий, -а, -е. Безусый, не имѣющій усовъ.
Бім-Бім! меж. Звукоподражаніе дѣтской забавѣ, когда дѣти пальцемъ прикасаются къ нижней губѣ.
Відшіптувати, -тую, -єш, сов. в. відшепта́ти, -чу́, -чеш, гл. Затоваривать, заговорить болѣзнь (шептаньемъ). Полетів він світ за очі у садки відшіптувать головоньку і боки. Гліб. Умів і трясцю відшептати. Котл. Ен. II. 34.
Воловник, -ка, м. = воловня. Ум. воловничок. Зажурилися волове в воловничку стояти. Гол. IV. 319.
Нагартува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Закалить (много предметовъ).
Недолюдок, -дка, м. Недостойный имени человѣка. Схаменіться, недолюдки, діти юродиві. Шевч. 210.
Попритуляти, -ля́ю, -єш, гл. То-же, что и притулити, но во множествѣ. Попритуляв... (одрізані) уха до голови, — вони знов поприростали. Рудч. Ск. І. 109.
Припостити Cм. припощувати.
Спиватися 2, -наюся, -єшся, сов. в. сп'ястися, зіпнуся, зіпнешся, гл. 1) Застегиваться, застегнуться, пришпиливаться, прикалываться, приколоться. 2) Подниматься, становиться. На ноги сп'ястись. Левиц. І. Становиться на цыпочки, приподниматься на пальцахъ; вообще тянуться къ чему-либо выше стоящему. Ввійшла я до неї вчора, вона спинається на вікно. МВ. І. 3) О лошади: становиться, стать на дыбы. 4) Спорить, возставать, возстать противъ кого. Як то проти старшини спинаться. Канев. у. Мені не можно спинаться з старшиною, бо сина у москалі оддасть. Канев. у.
Способити, -блю, -биш, гл.кого́ до чого. Пріучать, приготовлять къ чему.
Нас спонсорують: