Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загавкати
загавкотіти
загаворонитися
загагакати
загад
загадати
загадка
загадування
загадувати
загадуватися
загаждати
загаїти
загай
загайка
загайкати
загайко
загайний
загайно
загайство
загакливець
загакливий
загакуватися
загал
загалаванитися
загаласувати
загалом
загалунити
загалунювати
загалунюватися
загальмувати
загальний
загальник
загальниця
загальність
загамкати
загаморитися
загамування
загамувати
загамуватися
заганити
заганьбити
заганяти
заганятися
загапкатися
загаптувати
загара
загарбання
загарбати
загардувати
загарикати
загаркатися
загарливий
загартовувати
загартовуватися
загарувати
загарцюватися
загарчати
загарь
загасати
загасити
загаснути
загата
загативода
загатистий
загатити
загачувати
загачувати 2
загаювання
загаювати
загаюватися
загвинтити
загвіздок
загвозджувати
загейкати
загеркотати
загиб
загиба
загибання
загибати
загибель
загибно
загибнути
загибок
загиджувати
загилити
загилювати
загин
загинати
загинатися
загинути
загиржати
загирити
загівляти
загін
загінчай
загірній
загір'я
загладжувати
загледіти
заглемедзок
заглемездий
заглемезий
заглитнутися
заглобити
заглотити
заглузувати
заглушати
заглушувати
заглягати
заглядання
заглядати
заглядатися
заглядіти
заглянути
загмороздити
загнати
загнести
загнибіда
загнивати
загниватися
Запа́ска, -ки, ж. 1) Женская одежда, замѣняющая юбку: кусокъ черной домотканной шерстяной матеріи, надѣваемый такъ, чтобы концы его сходились спереди; поверхъ этого куска, спереди, въ видѣ передника, надѣвается другой кусокъ такой же матеріи, синяго цвѣта; оба куска вмѣстѣ подвязываются краснымъ шерстянымъ поясомъ. Задній кусокъ называется просто запа́ска или за́дниця, передній — попере́дниця. Чуб. VII, 427, 428. Вас. 170. КС. 1893. V. 282. Мил. 156. 2) Родъ женскаго передника: а) полотнянаго бѣлаго, надѣваемаго къ юбкѣ. Гол. Од. 21, 50. б) шерстяного зеленаго или краснаго, надѣваемаго поверхъ пла́хти или опи́нки. Чуб. VII. 428. Kolb. I. 37. А я ж тую дрібну ряску заберу в запаску. Мет. 8. Ум. запа́сонька, зап́асочка.
Зата́скувати, -кую, -єш, сов. в. затаска́ти, -ка́ю, -єш, гл. 1) Затаскивать, затащить, куда-нибудь. Собаки десь уже і ягня (зарізане) затаскали. Мнж. 134. 2) = запроторити 2. Тимоху (попа, за кару) затаскали в манастир, та ще й на дев'ять місяців. Св. Л. 300. 3) Занимать, занять притащенными предметами извѣстное мѣсто. Затаскав цареві дровами увесь двір. Мнж. 41.
Звірно́ нар. Много хищныхъ звѣрей, преимущ. волковъ. Звірно у лісі цьому. Лебед. у. Колись було звірно, а тепер людно. Пирятин. у.
Перевершувати, -шую, -єш, сов. в. переверши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. 1) Дѣлать, сдѣлать чрезмѣрно высокій верхъ на стогѣ. 2) Перекладывать, переложить наново верхъ на стогѣ.
Погорження, -ня, с. Пренебреженіе, презрѣніе. В його душі змінялись то жаль, то погорження. Стор. МПр. 16.
Позалагоджувати, -джую, -єш, гл. 1) Починить (во множествѣ). 2) Уладить (во множествѣ).
Понадбивати, -ва́ю, -єш, гл. Надбить, отбить часть (во множествѣ).
Пущання и пущення, -ня, с. Заговѣнье. На пущення як зав'язано. Ном. № 524.
Роспашистий, -а, -е. Вѣтвистый. Черном.
Чара, -ри, ж. Большая рюмка. Гостю налив чару, а сам випив пару. Ном. № 11564.
Нас спонсорують: