Бильце, -ця, с.
1) Ум. отъ било.
2) Рамы у люльки. Шовковії вервечки, золотії бильця, срібні колокільця, мальована колисочка. Колихала цілу ніч і бильця з рук не пускала.
3) Часть ткацкаго инструмента, называемаго блят (Cм.)
4) Часть витушки (Cм.)
5) Балочка въ ульѣ, къ которой пчелы прикрѣпляютъ восчину.
6) Часть лозовой корзины: «продольный брусокъ вверху и внизу корзины».
7) Одна изъ частей воротъ.
8) Брусъ въ боронѣ, въ которомъ укрѣплены зубья. Треба було розбірати двоє бильців у бороні.
9) Обручъ въ рыболовномъ снарядѣ, называемомъ хватка.
10) Часть крыши оборога (Cм. оборіг 1) — половинка стропилъ.
Блякувати, -ку́ю, -єш, гл. Линять.
Ди́хало, -ла, с. Дыхательное горло. Ум. Ди́хальце.
Кабашний, -а, -е. Кабацкій. Гей, каже, ти, шинкарко молода, ти Насте кабашна.
Поживок, -вку, м. = поживність. Щось мало поживку з сієї мухи.
Пообкушувати, -шую, -єш, гл. Обкусать, обгрызть (во множествѣ).
Призрітися Cм. призиратися.
Стіпний, -а, -е. Способный. Стіпний на вигадки. І дурень стіпний кашу їсти.
Судити 2, -джу, -диш, гл. = судомити. Судорга судить руку.
Хрестинний, -а, -е. Крестильный, относящійся къ таинству крещенія.