Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звіщати

Звіща́ти, -ща́ю, -єш, сов. в. звісти́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Извѣщать, извѣстить. Камен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 133.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІЩАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІЩАТИ"
Безкрайність, -ности, ж. Безпредѣльность, безграничность. Желех.
Властивість, -вости, ж. Свойство. Желех.
Громоту́ха, -хи, ж. ? Зібралися мухи-старухи, славні громотухи. Грин. ІІІ. 666.
Однаково нар. Все равно, безразлично. Вам однаково, що тут, що там. Гліб.
Повитрухувати, -хую, -єш, гл. Вытрясти (во множествѣ). Вітри повитрухували зерно з колосків. Зміев. у.
Полуднець, -денця, м. Ум. отъ полудень. Обідець під полуднець, вечера по півночі. Гол. IV. 240.
Рострудити, -джу, -диш, гл. Раздавить, наѣхавъ. Мою сестру коні рострудили. Лебед. у.
Святиця, -ці, ж. Святая, угодница божія. Свята святиця, небесна цариця. Драг. 38.
Тутошній, -я, -є. = тутешній.
Шевлюга, -ги, об. Дрянь, мерзавецъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВІЩАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.