Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звіщати

Звіща́ти, -ща́ю, -єш, сов. в. звісти́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Извѣщать, извѣстить. Камен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 133.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІЩАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІЩАТИ"
Йойкотня, -ні́, ж. Крики йой! А попід горою в корчах крик, галас, йойкотня: тут полювання якийсь пан справляв. Св. Л. 95.
Лихомо́вити, -влю, -виш, гл. Злорѣчить.
Льодо́вня, -ні, ж. Ледникъ. Лубен. у.
Мілоч, -чі, ж. Мель. Черномор.
Наїда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. наї́сти, наї́м, наїси́, гл. 1) Съѣдать, съѣсть извѣстное количество. 2) Только сов. в. Преслѣдовать. Оце наїдають цюю чоловіка. Черном.
Писанка, -ки, ж. 1) Пасхальное яйцо, расписанное разноцвѣтными узорами. Чуб. VII. 385. 2) Санки-писанки. Изукрашенныя сани. Ей через гору Галилейськую, там от мі біжат санки-писанки. Гол. II. 13. Ум. писаночка.
Поборсень, -сня, м. Постромка. Сим. 37.
Позринати, -на́ємо, -єте, гл. Вынырнуть, всплыть на поверхность (во множествѣ). Помочила коноплі та мабуть погано придавила, а вони й позринали. Харьк. у.
Учтивий, -а, -е. Хлѣбосольный, гостепріимный. Попи — народ учтивай, — куди! — нікому не жалують хліба-соли. Св. Л. 57.
Ходенько, -ка, м. Ум. отъ хід.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВІЩАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.