Доспіва́ти II, -ва́ю, -єш, сов. в. доспі́ти, -пі́ю, -єш, гл. Дозрѣвать, дозрѣть. Доспіла єси, моя ясочко, як повний колос на ниві. Нехай цвіте, нехай тим часом доспіває.
Коміронька, -ки, ж.; комірочка, -ки, ж. Ум. отъ комора.
Марти́н, -на, м. Птица: мартынъ, рыболовъ. В небі крутилися білі мартини і чайки.
Нижник, -ка, м.
1) Въ картахъ: валетъ.
2) Нижник. Одинъ изъ распиливающихъ дерево на доски, стоящій внизу.
Оттодішній, -ня, -нє Тогдашній, вотъ тогда бывшій.
Перехід, -хо́ду, м. 1) Переходъ, переправа. Нема льоду, нема льоду, нема й переходу, коли тобі люба мила, — бреди й через воду. То поляки через три ріки три переходи мали. 2) ? Переходом в чистім полі зацвіли волошки. 3) Припадокъ падучей болѣзни, эпилепсія. У дѣтей: родимець, сильныя судороги.
Піддаватися, -даю́ся, -єшся, сов. в. піддатися, -дамся, -дасися, гл. Поддаваться, поддаться. А я тій журбі та й не піддаюся.
Трощити, -щу́, -щи́ш, гл.
1) Ломать, трощить, превращать въ щепки. Трощіте сосну на дрізки.
2) Ѣсть съ жадностью. Почав чабака трощити, уклав і другого, і третього.
Цвіргун, -на, м. = цвіркун.
Цьопинка, -ки, ж. = цьопка. Ум. цьопиночка.