Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заколивати
заколисати
заколисувати
заколихати
заколихувати
заколихуватися
заколоджувати
заколоситися
заколот
заколота
заколоти
заколотися
заколотити
заколотитися
заколоток
заколочувати
заколупити
заколядувати
закомезитися
закомешитися
закомірок
закон
законити
законний
законність
законовалити
законодавець
законтрактувати
законюватися
законяти
законятися
закопанець
закопати
закопилити
закопилювати
закопирсати
закопирчувати
закопотіти
закопошитися
закоптити
закоптілий
закопування
закопувати
закопуватися
закопчувати
закопчуватися
закордонець
закордонний
закордонник
закоренити
закоренювати
закоренюватися
закоржавіти
закоростявіти
закортіти
закорчавіти
закорючити
закосити
закосичити
закосичувати
закосичуватися
закосок
закостричитися
закосянин
закот
закота
закотистий
закотити
закоханець
закоханий
закохання
закохати
закохувати
закохуватися
закоцюрбитися
закочистий
закочувати
закочуватися
закоштувати
закошувати
закощавіти
закрадатися
закрайок
закрапати
закрасити
закрасти
закрастися
закрасуватися
закрашати
закрашатися
закраяти
закректати
закрепа
закрепити
закрепитися
закривання
закривати
закриватися
закривдити
закривити
закривитися
закривіти
закрильщик
закрити
закритний
закричати
закришити
закришка
закришталюватися
закришувати
закрівавити
закрівавитися
закріпа
закріпити
закріпляти
закріплятися
закріпостити
закріпощати
закріпощатися
закровлений
Вітцівщина, -ни, ж. = батьківщина. Желех.
Долу́щувати, -щую, -єш, сов. в. долу́щити, -щу, -щиш, гл. Оканчивать, окончить вылущиваніе. Ось квасолі долущу та й піду. Богодух. у.
Зава́рювати, -рюю, -єш, сов. в. завари́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Заваривать, заварить. Варвара заварить, а Сава засолить. Ном. № 507. 2) Печь, запечь (о боли). Що це, сестро, да й за пиво, поло серця заварила. Чуб. V. 432. 3)со́няшниці. Ставить, поставить сухія банки при боляхъ живота. Вона й язичок підняти, і соняшниці заварити, ось така то вона. Кв. Драм. 57).
Костомаха, -хи, ж. = костомара. Желех.
Нечепурний, -а́, -е́ 1) Некрасивый, нехорошій. Як річ така прийшла до Турна, то так мерзено іскрививсь, що тварь зроблюсь нечепурна. Котл. Ен. VI. 63. 2) Неряшливый.
Перенівечити, -чу, -чиш, гл. 1) Испортить, изгадить, исковеркать. 2) Искалѣчить многихъ. Що оці стрільці їх (зайців) перенівечать! О. 1861. V. 69.
По-Високу нар. Въ вышинѣ. Не добре, як nо-високу вітер віє... а як долом потихо вів, то добре. Шух. І. 89.
Просинатися, -на́юся, -єшся, сов. в. просну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Просыпаться, проснуться. Борз. Сосниц. уу. Рудч. Ск. І. 84. Так уже не просиналася до світу. Г. Барв. 78.
Хльобтати, -бчу, -чеш, гл. = хлебтати. Юшечку хльобтати. Грин. ІІІ. 487.
Хряск, -ку, м. Трескъ, рѣзкій звукъ отъ переламыванія, отъ удара грома.
Нас спонсорують: