Вивідувати, -дую, -єш, сов. в. вивідати, -даю, -єш, гл. Разузнавать, разузнать, вывѣдывать, вывѣдать. Стали ся в нього вивідувати: ой брате, брате, що там слихати? Также и кого вивідувати. Разспрашивать у кого. Сталися його вивідувати: «Що там доброго в Уграх слихати?» — ума. Стараться узнать образъ мыслей. О, се такий пан, що мабуть ума вивідує.
Доплуга́нитися, -нюся, -нишся, гл. Дотащиться, добраться. Ледве доплуганився до міста.
Ковалір, -ра, м. Кавалеръ, мужчина. Сама знаю, що не маю кавалера близько. Плачуть мами зи синами, жінки за мужами, а дівчата ластів'ята за кавалерами. 2) Холостякъ. Бувай, бувай, Касю, здорова, я їду кавалір, а ти вдова. 3) Кавалеристъ. І без тебе ся нам жало королеві і полякам, кавалірам і козакам. Ум. кавале́рочок.
Лебедя, -ді, ж. Лебедь-самка. Стенька вже була, а хороша та чепурна, як тая лебедя. Ум. лебідка, лебідонька, лебідочка.
Поголіти, -ліємо, -єте, гл. Обѣднѣть, обнищать (о многихъ). Не тим наші діди поголіли, що солодко пили й їли. І здається сей німець на зайві дні їх не займав так як колись при Ондрію Степановичу було, що инколи поспіл три тижні роблять, а поголіли зовсім люде.
Покоїк, -ку, м. Ум. отъ покій.
Полювання, -ня, с.
1) Охота. Він мав такий звичай, що як тільки настав ранок, то зараз сіда на коня і где на полювання, бо кохався у полюванні.
2) Періодъ половой горячности у коровы. Ум. полюваннячко.
Пришиб, -бу, м.
1) Пристанище, уютное, защищенное мѣсто. Підеш на заробітки та й горенько: нема тобі ніде пришибу.
2) Мѣсто на берегу, гдѣ можно пристать лодкѣ. Берег високий, — не знайду пришибу для човна.
Рівноваговий, -а, -е. Равновѣсный, равнозначущій. Дві рівновагові половині спасенної ассоціяції «капитала» з працею і работи розумової з работою мускульною.
Туренка, -ки, ж. Ум. отъ турня.