Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зам'яти
зам'ятися
зам'ятня
зам'яття
зана
занадити
занадитися
занадто
занапастити
занапащати
занапрасно
занатужитися
занатуритися
заневидніти
заневільний
заневірнити
заневірніти
заневірняти
заневолений
заневолити
заневолювати
занегодитися
занедбання
занедбати
занедбовувати
занедужати
занездоровіти
занепад
занепадати
занепалий
занепасти
занести
занехання
занехати
занехаювати
занехлюювати
занехтувати
занечуяти
занив
занивати
занидіти
занизування
занизувати
заникнути
заникуватися
занити
занишкнути
занишпорити
занишпоритися
занівечити
заніз
занізка
заніколитися
занікчемніти
занімати
заніматися
занімити
заніміти
заніска
занісно
занітувати
зановать
заново
заногтиця
заножити
заноза
занозина
занорити
заноричитися
заносити
заноситися
заночувати
зануда
занудити
занудитися
занузд
зануздати
занурити
зануряти
занурятися
занютувати
занюхати
занявкати
заняти
заоблогувати
заодітися
заопирувати
заорандарювати
заорандувати
заорати
заори
заорудити
заорудувати
заорювання
заорювати
заохати
заохота
заохотити
заохочування
заохочувати
заочити
заочний
запад
западати
западатися
западень
западенька
западина
западистий
западний
западниця
западня
западок
западь
запазушний
запаковувати
запал
запала
запалати
запалахкотіти
Відкосити Cм. відкошувати.
Воріх, -ха, м. = оріх. Желех.
Зблякува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Поблекнуть. Біле личко не зблякує, а ні чорні брови. Гол. І. 314.
Моло́чка, -ки, ж. Раст. a) Euphorbia cyparissias L. б) Euphorbia procera, в) Lactuca scariola. ЗЮЗО. I. 126. Cм. молочай, молоко песяче, молочко котяче.
Папуша, -ші, ж. 1) Связка табачныхъ листьевъ. Нав'язали папушу тютюну. Мнж. 126. Вийду, вийду, мій миленький, під зелену грушу, та винесу миленькому тютюну папушу. 2) Беззубый человѣкъ; вялый человѣкъ. Подольск. г. Ум. лапушка. Грин. III. 657.
Полюштатися, -таюся, -єшся, гл. Забрызгаться жидкой грязью. Вх. Лем. 453.
Пообмуровувати, -вую, -єш, гл. Обнести каменными, кирпичными стѣнами. І двір, і сад пообмуровував. Славяносерб. у.
Річка, -ки, ж. Рѣка, рѣчка. Ворскла річка невеличка, береги ламає. Ном. № 731. Ум. річенька, річечка.
Серце, -ця, с. 1) Сердце. Вийшов козак із сіней, за серце береться. Мет. 90. Від серця до Бога навпростець дорога. Ном. Від серця до неба шляху не треба. Ном. Щирим серцем робить. Усердно дѣлаетъ, работаетъ. МВ. ІІ. 11. Употр. какъ ласкательное слово: Скажи мені, серце, що маєш на мислі? Мет. 63. серцем нудити. Тосковать. Ой я хлопець нещасливий, а як тяжко серцем нуджу: кого люблю та й не виджу. Чуб. на тще серце. Натощакъ. 2) Гнѣвъ. Сим. 229. Не то сильний, що камінь верне, тільки сильний, що серце в собі вдержить. Ном. № 3556. Трохи з серця не сказивсь. Стор. МПр. 44. з серця. Гнѣвно, сердито. Крикнув чоловік із серця. Рудч. Ск. II. 127. Cм. з-серця. серця додати. Еще болѣе разсердить. 3) Штифтъ въ замкѣ. 4) Языкъ въ колоколѣ. Сим. 178. 5) Сердцевина дерева. Шух. І. 176. 6) Полипъ, медуза. 7)земне. Родъ трюфелей. Фр. Пр. 177. винюхав би земне серце. Выслѣдилъ бы даже въ землѣ спрятанное. Фр. Пр. 177. Ум. серденько, сердечко, серденя, серденятко, серденяточко. Злая година мене зсушила, коло мого сердечка гніздечко звила. Чуб. V. 108. Ходи, серденько, сюди! Не зви мене козаком, зови мене сердечком. Мил. 103. Горобець маленький, а сердечко має, — сердится, можетъ сердиться. Ном. № 3322.
Швагер, -гра, м. Шуринъ. Чуб. V. 1145. Ум. шва́гронько.
Нас спонсорують: