Дали́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Отдалять.
Клекотіти, -кочу, -ти́ш, гл.
1) Клокотать, бурлить, шумѣть. Смола там в пеклі клекотіла. Перед їми море миле гомонить і клекотить. Оце дудлить, аж у горлі клекотить.
2) Квакать шумно (о лягушкѣ). Жаби клекотять.
Ковтях, -ха, м. = ковтун 2. В головах ковтяхи.
Набряка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. набря́к(ну)ти, -кну, -неш, гл. 1) Набухать, набухнуть. Набрякнуть (шкури) водою в Дніпрі. 2) Напухать, напухнуть. Чірка дуже болить, — бач як набрякла.
Нагарцюва́тися, -цю́юся, -єшся, гл. Нагарцоваться.
Поприсилати, -ла́ю, -єш, гл. Прислать (во множествѣ). Попросіть книжочок, що з оцім листом поприсилані.
Посовуватися, -вуюся, -єшся, гл. Подвигаться.
Природжіння, -ня, с. Половые органы. Колись то було ще з предвіка, як створив Бог чоловіка, — чи забув, чи ся встидав: природжіння йому не дав.
Удатність, -ности, ж.
1) Способность.
2) Удачность.
Чукати, -каю, -єш, гл. Забавлять дитя, подбрасывая на рукѣ. Давай дитину підіймать і чукать.