Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звін

Зві́н, зво́ну, м. и пр. = дзвін и пр.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 132.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІН"
Вилабудати, -даю, -єш, гл. Съ трудомъ и медленно выискать, сдѣлать что нибудь, добиться чего нибудь. Треба б десь вилабудати якесь місце, де б можна забавлятись.
Водиця, -ці, водиченька, водичка, -ки, ж. Ум. отъ вода.
Гу́зір, -ра́, м. см. Гузирь 1. Шух. І. 176.
Замізкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Задумать.
Кімлач, -ча́, м. Сѣть въ видѣ верши для ловленія рыбы. То-же что ятір (Cм.), но безъ крыльевъ. (Александровск. у. и Мнж. 182. и безъ суя́трика. Вх. Пч. II. 22.
Кубашок, -шка, м. Мѣсто подъ печью для золы. Желех.
Муля́вка, -ки, ж. = мілька. Вас. 188.
Ошалений, -а, -е. Ошалѣлый, шальной.
Позмітати, -та́ю, -єш, гл. Сместь (во множествѣ).
Спритний, -а, -е. Понятливый, смѣтливый, ловкій, проворный. Суддя такий був розумний та спритний, що яке б темне діло не було, зараз його на світ виведе. Стор. І. 32. Ти то спритний, як Матвій до куропатв. Ном. № 6564.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВІН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.