Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звін

Зві́н, зво́ну, м. и пр. = дзвін и пр.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 132.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІН"
Глинина, -ни, ж. Частица глины. Конст. у.
Дре́нути, -ну, -неш, гл. = дременути. До корчми дренув. Н. Вол. у.
Дрокови́стий, -а, -е. Капризный, раздражительный.
Завда́ванка, -ки, ж. Согрѣтое молоко съ примѣсью сметаны. Камен. у.
Курделиця, -ці и курде́ля, -лі, ж. Сильно идущій снѣгъ. Конот. у. Желех.
Позападати, -даємо, -єте, гл. Впасть, запасть (о многихъ). Глибоко позападали у лоб його очі. Стор. МПр. 129.
Товаришування, -ня, с. Товарищескія отношенія.
Угонобити, -ся. Cм. угонобляти, -ся.
Упоминати, -наю, -єш, сов. в. упімнути, -ну, -неш, гл. Напоминать, напомнить, предостерегать, предостеречь кого.
Цілосвітній, -я, -є. Всему свѣту извѣстный. Цілосвітня брехуха. Левиц. Кож. 86.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВІН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.