Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зволочити

Зволочи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Стянуть, стащить, собрать. Та хотять байраки рубати, ізрубавши, зволочити, зволочити й запалити. Мет. 367. Ой я ж тії співаночки з жита зволочила. Гол. IV. 466. 2)що́. Таскать по чему. Чоловік (цигана бивши) двір ним увесь зволочив. Мнж. 115. 3) Совратить, развратить. Говорять люде, що ти дівчину зволочив. Не я її зволочив, но мої чорні брови. Чуб. V. 237.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 135.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВОЛОЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВОЛОЧИТИ"
Вирізнити, -ся. Cм. вирізняти, -ся.
Докупа́тися, -па́юся, -єшся, гл. Докупаться. Докупався до того, що мало не втопився.
Змаленьку, зма́лечку, нар. Ум. отъ змалку.
Зрізна нар. Отдѣльно.
Костомаруватий, -а, -е. Ширококостый. Широке костомарувате чоло, ніби воляче. Г. Барв. 22.
Підвечір м. Время передъ вечеромъ. на підвечір. Предъ наступленіемъ вечера. На підвечір, я став у селі. Федьк.
Приминати, -на́ю, -єш, сов. в. прим'яти, -мну, -мне́ш, гл. Приминать, примять.  
Приожеледитися, -диться, гл. безл. Наступить гололедицѣ. Міусск. окр.
Робітник, -ка, м. Работникъ. Гроші добрий робітник, але поганий господарь. Ном. № 13484.
Урясити, -шу, -сиш, гл. Густо увѣшать. Прехороше врясили вильце калиною й барвінком.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВОЛОЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.