Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зволочити

Зволочи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Стянуть, стащить, собрать. Та хотять байраки рубати, ізрубавши, зволочити, зволочити й запалити. Мет. 367. Ой я ж тії співаночки з жита зволочила. Гол. IV. 466. 2)що́. Таскать по чему. Чоловік (цигана бивши) двір ним увесь зволочив. Мнж. 115. 3) Совратить, развратить. Говорять люде, що ти дівчину зволочив. Не я її зволочив, но мої чорні брови. Чуб. V. 237.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 135.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВОЛОЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВОЛОЧИТИ"
Богоносець, -сця, м. Носящій Бога. Въ загадкѣ — оселъ, везшій Христа. Родився, не хрестився, а до смерти не молився і був богоносець. Ном. стр. 293. № 118.
Гий меж. = I. Гей 1. Шух. I. 211.
Жоломі́йковий, -а, -е. Относящійся къ свирѣли, сыгранный на свирѣли. Чути козацький жоломійковий марш. К. ЦН. 185.
Ли́врити, -рю, -риш, гл. Плохо читать. Вчився він добре на филозофії: в шіснадцять літ письмо мимрив та все по латині ливрив. КС. 1882. IX. 480.
Лузане́ць, -нця, м. Ум. отъ лузан.
Одинадцять, -ти числ. Одинадцать. Було вас (биших) одинадцять, а бех дванадцятий. Чуб. І. 116. Сповістили про все се одинадцятьох. Єв. Л. XXIV. 9.
Перечумакувати, -ку́ю, -єш, гл. Провести извѣстное время, занимаясь чумачествомъ.  
Спаситель, -ля, м. Спаситель. Спаситель міра, І. Христосъ. Богові молились, Спасителю хрестились. Н. п.
Ткач, -ча, м. Ткачъ. Ном. № 10436. Ум. ткачик.
Чортіянів, -нова, -ве = чортів. Бабій чортіянів! КС. 1883. IX. 216.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВОЛОЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.