Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зволочити

Зволочи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Стянуть, стащить, собрать. Та хотять байраки рубати, ізрубавши, зволочити, зволочити й запалити. Мет. 367. Ой я ж тії співаночки з жита зволочила. Гол. IV. 466. 2)що́. Таскать по чему. Чоловік (цигана бивши) двір ним увесь зволочив. Мнж. 115. 3) Совратить, развратить. Говорять люде, що ти дівчину зволочив. Не я її зволочив, но мої чорні брови. Чуб. V. 237.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 135.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВОЛОЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВОЛОЧИТИ"
Гасловий, -а, -е. Сигнальный.
Колінкуватий, -а, -е. Колѣнчатый.
Метикува́тий, -а, -е. Замысловатый.
Підіцькнути, -кну, -неш, гл. Подбить? подстрѣлить? Ген перед шведами своїми Карл із носилок виглядав... Не залюбив небіжчик кулі, його що вранці підоцькнули. Греб. 353.
Плаха, -хи, ж. 1) Составная часть невода, полотнище невода. Вас. 185, 187. 2) Верхняя часть свиной туши, снятая вокругъ всего туловища, — слой сала. Волч. у. 3) ? Плахами продають сіль перед Різдвом дешевше — копійок по 10 за хунт. Волч. у. (Лобод.). 4) Полѣно, плаха. Вх. Зн. 50. Широкая доска. Харьк., Екат. Слов. Д. Эварн.
Розбагатіти, -тію, -єш, гл. Розбагатѣть. Так розбагатіла! поли деру та спину латаю. Ном. № 1545.
Сніжний, -а, -е. = сніговий. Буде дуже сніжна зіма. Грин. І. 254.
Совало, -ла, с. 1) Совающій, двигающій. 2) Спусканіе срубленныхъ деревьевъ по особымъ желобамъ съ горъ внизъ. Шух. I. 180.
Стягатися, -га́юся, -єшся, сов. в. стягтися, -гнуся, -нешся, гл. 1) Стягиваться, стянуться. 2) Худѣть, похудать. Обоє старі із журби так уже стяглися, що аж злягли. Кв. І. 105. 3) Собираться, собраться со средствами, съ деньгами. Стяглись на ту скотинку у велику силу. Рудч. Ск. II. 142. 4) Стаскиваться, стащиться (съ мѣста). Стягтись, та поволоктись: казав чоловік, маку дам. Ном. № 10891. 5) Ссориться, поссориться. З салдатом — не з своїм братом, не стягайся. Ном. № 805. 6) Казаться, показаться долгимъ, продолжительнымъ. Перше їхати не стяглеся, а тепер ось як протягнеться. Радом. у.
Указувати, -зую, -єш, сов. в. указати, -жу, -жеш, гл. Указывать, указать, показать. Укажи палець, а він руку просить. Ном. № 4858. Бодай же ти, дівчинонько, щастя-долю мала, що ти мені молодому дорогу вказала. Мет. 452.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВОЛОЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.