Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зволочити

Зволочи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Стянуть, стащить, собрать. Та хотять байраки рубати, ізрубавши, зволочити, зволочити й запалити. Мет. 367. Ой я ж тії співаночки з жита зволочила. Гол. IV. 466. 2)що́. Таскать по чему. Чоловік (цигана бивши) двір ним увесь зволочив. Мнж. 115. 3) Совратить, развратить. Говорять люде, що ти дівчину зволочив. Не я її зволочив, но мої чорні брови. Чуб. V. 237.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 135.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВОЛОЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВОЛОЧИТИ"
Бинчати, -чу, -чиш, гл. = дзичати. Хрущ бинчит. Вх. Лем. 391.
Братерній, -я, -є. = братерський. Пийте братернюю кров. Костом. (О. 1861. ІІІ. 31).
Вищипати Cм. вищипувати.
Гергепнутися, -пнуся, -нешся, гл. = гегепнутися. Лохв. у.
Закраси́ти, -ся. Cм. закрашати, -ся.
Молодю́к, -ка, м. Младенецъ. Рисю, рисю, молодюк плаче, молодюк плаче — їсти хоче. Рудч. Ск. II. 53.
Перевалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. перевали́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Переваливаться, перевалиться. Левиц. Пов. 25.
Перекисати, -са́ю, -єш, сов. в. перекиснути, -ну, -неш, гл. 1) Перекисать, перекиснуть. Тісто перекисне. 2) Перемокать, перемокнуть, промокнуть. По дощеві перемочиться, перекисне. Зміев. у.
Розледачіти, -чію, -єш, гл. Разлѣниться, испортиться (о человѣкѣ).
Стоголов, -ва, стоголовник, -ка, м. Раст. a) Vaccaria vulgaris Host. ЗОЮР. І. 140, 175. б) Scorzonera purpurea L. Анн. 321.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВОЛОЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.