Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звірня

Звірня́, -ні́, ж. соб. Звѣрье. А що там звірні було, — Господи!
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 132.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІРНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІРНЯ"
Вихолоджувати, -джую, -єш, сов. в. вихолодити, -джу, -диш, гл. Охлаждать, охладить, выстудить.
Гілечка, -ки, ж. Ум. отъ гілка. Шевч. 30.
Довікува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Дожить. Не довікуєш ти так віку. Хата, 165.
Запили́ти Cм. запилювати.
Ненадія, -дії, ж. Безнадежность, отчаяніе.
Одубитися, -блю́ся, -бишся = одубіти 2. Чи швидко твоя мати одубиться? Кіев. г.
Розлючений, -а, -е. Разсвирѣпѣвшій. Навіженная розлючена темнота покинула душити Магомета. К. МХ. 20.
Страх 2 нар. Очень, ужасно. Страх йому їсти захотілось. Рудч. Ск. І. 135. Енея не любила страх. Котл. Ен. І. 6.
Сховище, -ща, с. Убѣжище, мѣсто, гдѣ прячутся. К. Бай. 81. Із сховища свого виходить вітер. К. Іов. 82.
Хирий, -а, -е. = хирний. Дід Омелько хирий. О. 1862. VIII. 20.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВІРНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.