Вимучувати, -чую, -єш, сов. в. вимучити, -чу, -чиш, гл.
1) Измучивать, измучить; истощать, истощить.
2) Выпытывать, выпытать, достичь мученіемъ.
Деркачиня́, -ня́ти, с. = Деркача.
Напа́сник, -ка, м. Нападающій, задира, обидчикъ. Одчепися, напаснику, я не була на празнику. Відчепися, напаснику, маєш ти дівчат без ліку. Напасник на культурних людей Острянин.
Опівзати, -за́ю, -єш, гл. Сѣсть верхомъ на коня. Опівзав коня.
Пожежа, -жі, ж. Пожаръ. Як пчоли сняться, то буде пожежа. Уже хати братів хуторянців в пожежі палали.
Порозголошувати, -шую, -єш, гл. Разгласить (во множествѣ).
Порозумнійшати, -шаю, -єш, гл. = порозумнішати.
Розглядини, -дин, ж. мн. = розгляд 3. На розглядини їдуть батько й мати молодої, брат.
Стогнати, -гну, -неш, гл. Стонать. Так болить, що як би не вмів стогнати, то вмер би. Очі не сплять, серце стогне, душа мліє. Під ним (змієм) земля тілько стогне.
Убити, -ся. Cм. убивати, -ся.
