Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звій

Зві́й, зво́ю, м. = сувій. Звій полотна. Камен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 132.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІЙ"
Відплюскати Cм. відплюскувати.
Володіти, -дію, -єш, гл. Владѣть.
Згоржа́ти, -жа́ю, -єш, гл. = згорджати.
Корода, -ди, ж. Сильно сучковатое дерево. Шух. І. 176.
Кругиня, -ні, ж. Порода круглыхъ сливъ. Вх. Лем. 428.
Ледачи́на, -ни, об. = ледащо, ледащиця. Гол. II, 427. Вх. Лем. 431.
Нарої́ти, -рою, -їш, гл. Нароить, навести молодыхъ роевъ. Нароїть роїв. К. ПС. 113.
Пігнатися гл. = погнатися. Глядів свити — не вдягався, за волами так пігнався. Чуб. V. 1015.
Провчати, -чаю, -єш, сов. в. провчити, -вчу, -вчиш, гл. Проучать, проучить. У нас не попадайся, зараз провчимо. Ось потривай, жінко, — я його провчу. Рудч. Ск. І. 180. Cм. проучити.
Розімняти, -мну, -неш, гл. = Розім'яти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.