Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звіряка

Звіря́ка, -ки, м. = звірюка. Я ще не бачив, як чоловік звірякою перекидається. Кв. Драм. 241. Із чоловіка став звіряка. Алв. 74.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 133.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІРЯКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІРЯКА"
Грибови́ще, -ща, с. Мѣсто, гдѣ растутъ трибы. ЕЗ. V. 167.
Грі́мко нар. Звучно.
Зв'я́зень, -зня, м. Узелъ, узелокъ съ чѣмъ-либо, связка. Мнж. 181.
Намно́житися, -жуся, -жишся, гл. Умножиться, размножиться.
Нарі́зати Cм. нарізувати.
Насупуватий, -а, -е. Имѣющій суровый видъ.
Оклунок, -нка, м. = клунок. Держи свій оклунок.... От насипав. Кв. II. 23. Ум. оклуночок. Деяку шустелину свою зв'язала в оклуночок. Г. Барв. 238.
Підгір, -гору, м. = підгір'я. Турки й татари підгір узяли. АД. І. 33.
Погойдуватися, -дуюся, -єшся, гл. Покачиваться. І ходила, погойдуючись та підківками поцокуючи. Св. Л. 114.
Сквапливий, -а, -е. Торопливый, поспѣшный. Суд сквапливий рідко буває справедливий. Ном. № 7379.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВІРЯКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.