Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звісен

Зві́сен, -сна, -не, звісний, -а, -е. 1) Извѣстный. Звісна тобі печаль моя. Грин. III. 149. Грицько звісний п'яниця. 2) ти зві́сен. Ты знаешь, тебѣ извѣстно. Ти звісен, — між курми суддею я була. О. 1861. VII. 119.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 133.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІСЕН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІСЕН"
Віддяка, -ки, ж. Благодарность; отплата; возмездіе. Ум. віддячка.
Дульє́ти, (єт?, ж.) мн. Родъ женской одежы. Були в свитках, були в охвотах, були в дульєтах і капотах. Були всі грішні жіночки. Котл. Ен. III. 51.
Желіпа́ти, -па́ю, -єш, гл. 1) Медленно ѣсть. 2) одн. в. желіпнути, -ну, -неш. Сильно закричать, заорать. Бач, трясця його матері! — желіпнув Грицько. Мир. Пов. І. 156.
Клишавий, -а, -е. Косолапый. Клишавий кінь. Н. Вол. у.
Леле́ка, -ки, ж. Аистъ, Ciconia. Облітав сердега море й землі, як леле 2ка. Мкр. Н. Ум. леле́чка. Ув. леле́чище.
Поплодити, -джу́, -диш, гл. Родить (во множествѣ).
Привадити, -джу, -диш, гл. Привязать, привѣсить. Угор. Вх. Лем. 456.
Росклеювати, -юю, -єш, сов. в. росклеїти, -клею, -їш, гл. Расклеивать, расклеить, отклеить.
Славонька, -ки, ж. Ум. отъ слава.
Хухнавий, -а, -е. = гугнявий. Шух. І. 33.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВІСЕН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.