Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звісен

Зві́сен, -сна, -не, звісний, -а, -е. 1) Извѣстный. Звісна тобі печаль моя. Грин. III. 149. Грицько звісний п'яниця. 2) ти зві́сен. Ты знаешь, тебѣ извѣстно. Ти звісен, — між курми суддею я була. О. 1861. VII. 119.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 133.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІСЕН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІСЕН"
Діжкови́й, -а́, -е́. Относящійся къ кадкѣ.
Ньо! меж. Но! Ньо, ньо, урагова! О. 1862. VI. Костомар. 63.
Підкупляти, -ля́ю, -єш, сов. в. підкупи́ти, -плю́, -пиш, гл. Подкупать, подкупить. Підкупляти та піддурювати... на виборах. К. Кр. 39.
Позамурзувати, -зую, -єш, гл. Замуслить, испачкать (многихъ). А діти, як опудала, позамурзувані ходять. Г. Барв. 285.
Рапчати, -чу́, -чи́ш, гл. = рапкати. Вх. Лем. 4 60.
Сить, -ти, ж. Жиръ. А як виросте кабан, то вже аж тоді кладе на собі сить. Рк. Левиц.
Спустіння, -ня, с. Запустѣніе. Єв. Мр. XIII. 14.
Тихомирний, -а, -е. Спокойный, тихій. Серце кволе, тихомирне. К. Дз. 236. Нас тройко тихомирних у хаті. Г. Барв. 372.
Хідка, -ки, ж.? Похожано, поброжано коло хідки — стежки. КС. 1883. IX. 221.  
Чако, -ка, с. Киверъ. Ходить жовняр, ходить, в руках чако носить. Гол. І. 135.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВІСЕН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.