Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звісен

Зві́сен, -сна, -не, звісний, -а, -е. 1) Извѣстный. Звісна тобі печаль моя. Грин. III. 149. Грицько звісний п'яниця. 2) ти зві́сен. Ты знаешь, тебѣ извѣстно. Ти звісен, — між курми суддею я була. О. 1861. VII. 119.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 133.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІСЕН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІСЕН"
Зави́дощі, -щів и -щей, ж. мн. Зависть. Ном. № 4808.
Заметуша́ти, -ша́ю, -єш, гл. Замять. Писарь гроші громадські узяв, та як громада пристала, він горілки поставив, да так діло й заметушав. Кіевск. у.
Колейка, -ки, ж. Ум. отъ колія.
Перинка, -ки, ж. 1) Ум. отъ перина. На тобі мою золоту перинку. Чуб. II. 172. 2) Личинка муравья. Вх. Уг. 252.
Погляд, -ду, м. Взглядъ. Видно сокола по польоту, а сову по погляду. Ном. № 7343. На погляд вона добра пані. Черниг.
Поморити, -рю́, -риш, гл. Утомить (многихъ).
Приморгувати, -гую, -єш, сов. в. приморгну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Подмигивать, подмигнуть.
Трійка, -ки, ж. Отрава. Вх. Зн. 71. Также отрава какъ одинъ изъ способовъ рыбной ловли. Вх. Пч. II. 26.
Цьора, -ри, ж. Неопрятная и безнравственная женщина. Вх. Зн. 78.
Шипкати, -каю, -єш, гл. О птицахъ: хрипло кричать, чирикать. Ґотур шипкає. Вх. Зн. 82.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВІСЕН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.