Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зворочати

Звороча́ти, -ча́ю, -єш, гл. = звертати. Я на його накричав, щоб з доріжки зворочав. Чуб. V. 739.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 135.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВОРОЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВОРОЧАТИ"
Жерде́ля, -лі, ж. Абрикосъ.
Знайда, -ди, об. Найденышъ.
Ли́за, -зи, об. Прилизанный, прилизанная.
Му́л II, -ла, м. Мулъ, лошакъ.  
Перерванець, -нця, м. Раст. Alsine media. Лв. 96. Cм. мокрець.
Підмогоричувати, -чую, -єш, сов. в. підмогори́чити, -чу, -чиш, гл. Подпаивать, подпоить могорычемъ.
Притупити, -плю́, -пиш, гл. Притупить. До обіда покосили, гострі коси притупили. Мет. 314.
Скнаро нар. Скупо, скаредно.
Трахта, -ти, ж. Только въ слѣдующей загадкѣ на борону. Трахта-плахта по полю скаче. Ном. стр. 300, № 372.
Фляцкати, -каю, -єш, гл. Шлепать, бить ладонью. Вх. Зн. 75.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВОРОЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.