Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зворочати

Звороча́ти, -ча́ю, -єш, гл. = звертати. Я на його накричав, щоб з доріжки зворочав. Чуб. V. 739.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 135.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВОРОЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВОРОЧАТИ"
Віддушити Cм. віддушувати.
Відшептати Cм. відшіптувати.
Лахманяр, -ра, м. = лахманник. Желех.
Перекабатитися, -бачуся, -тишся, гл. Перекувыркнуться. Вх. Зн. 47.  
Перемочуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. перемочи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Промокать, промокнуть. По дощеві перемочиться, перекисне. Зміев. у.
Перечикати, -каю, -єш, гл. Дѣтск. перерѣзать.
Попоміряти, -ряю, -єш, гл. 1) Помѣрять много. 2) Много, долго идти какою либо дорогою. Далекий шлях, панибрати... Попоміряв і я колись, щоб його ив мірять! Шевч. 78.
Судорга, -ги, ж. Судорога. Хто бреше, того нехай судорга зомкне. Ном. № 6978.
Сягнути Cм. сягати.
Уселяково нар. Всячески, различно. Бачили ми вже вселяково: нехай ще й так побачимо. Ном. № 4939.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВОРОЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.