Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зворочати

Звороча́ти, -ча́ю, -єш, гл. = звертати. Я на його накричав, щоб з доріжки зворочав. Чуб. V. 739.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 135.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВОРОЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВОРОЧАТИ"
Бузувірка, -ки, ж. = безувірка. У, як би я піймала отту бузувірку, я б їй голову одтяла, щоб не кидала матері. Кв.
Бурсачина, -ни, м. = бурсак.
Відпіратися Ii, -раюся, -єшся, сов. в. відпертися, відіпруся, -прешся, гл. 1) Отпираться, отпереться (о запорѣ). 2) = відмагатися 1. Відпірайся, мій синочку, що коника та й не маєш. Н. п.
Заклопота́тися, -чу́ся, -чешся, гл. Быть въ хлопотахъ, заботахъ. Ей, зажуриться заклопочеться Хмельницького старая голова, що при йому ні сотників, ні полковників нема. Дума. Вмер в їх хазяїн, — дівчина трохи заклопоталася, поки його поховали. МВ. ІІ. 196.
Опихати, -хаю, -єш, гл. Очищать отъ шелухи. Ци опиханий, паночку, ячмінь? О. 1862. X. 34.
Перемахати, -ха́ю, -єш, гл. Переплыть сильными широкими движеніями. Перемахати сажнями Дніпро. К. ДС. 4.
Пікинерувати, -ру́ю, -єш, гл. Служить въ пикинерахъ.
Порострачувати, -чую, -єш, гл. Растратить (во множествѣ).
Скрипічник, -ка, м. = скрипаль. ЕЗ. У. 68. Гн. II. 177. Цимбалоньки ріжуть, скрипічники грають. Федьк. І. 44.
Цюку, цюку-на!, меж. Призывъ для свиней. Вх. Лем. 481.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВОРОЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.