Бурдій, -дія, м. = бурдей 1. Ге! так се хата! Так і єсть, хата, коли хатою можна звати бурдій, що тільки дах над землею, навіть вікон не видно.
Залі́ззя, -зя́, с. Желѣзныя части плуга. Купив плуг, лишень деревінь, а заліззя треба ще.
Згаса́ння, -ня, с. Угасаніе.
Насміятися, -смію́ся, -смієшся, гл. Насмѣяться. Хотів я, мати, з сироти насміяти. Щоб ви нашому пісному борщеві не насміялися. Було б тобі та й не дати з себе насміятись.
Очутіти, -тію, -єш, гл. = очутитися 1. Він і стрепенеться од того слова її і мов очутіє, заговорить до неї.
Понагулюватися, -люємося, -єтеся, гл.
1) Нагуляться (о многихъ).
2) Наиграться въ какую либо игру (о многихъ).
Прихання, -ня, с. Фырканіе.
Роб, -ба, м. 1) Работникъ. Поглянь бо, серце, що тамечки роби мої роблять. 2) Невольникъ, арестантъ. 3) Каждый изъ пары играющихъ въ игрѣ роби. 4) Образь, способъ, манеръ. Констатуючи факти робом широкої історичньої критики. робити, ходити яким, чиїм ро́бом. Дѣлать какимъ либо образомъ, способомъ, манеромъ, дѣлать по чьему либо способу, образу. Не всі ми його робом ходимо. Пора.... про Україну робом иншим дбати. А така думка, — що нехай люде його робом роблять, то усе добре буде. Ти мене слухай, а своїм робом не ходи. ходити правим, лихим робом. Дѣйствовать справедливо, дурно. А хто правилі ходить робом, того милуй. І я їх покинув на волю їх серцю: нехай собі ходять лихим своїм робом.
Сахарець, -рцю, м. Ум. отъ сахарь.
Фукнутися, -нуся, -нешся, гл. = фукнути 1. Обернімся і фукнімся, і дупнем ногою.
