Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звіювати

Зві́ювати, зві́юю, -єш, сов. в. зві́яти, -вію, -єш, гл. Свѣивать, свѣять, сдувать, сдуть. Я покрила свого миленького слідочок, щоб вітер не звіяв, пташки не склювали. Чуб. V. 46.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 133.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІЮВАТИ"
Безґрунтовно, нар. Безпочвенно, неосновательно.
Відгортати, -таю, -єш, сов. в. відгорнути, -ну, -неш, гл. 1) Отгребать, отгресть. Відгорни жар з припічка у піч. Землю відгорта. Мнж. 129. Відгорнули пісок. 2) Отворачивать, отворотить. Відгорнув полу, сягнув до тішені.
Від'ї́зд, -ду, м. Отъѣздъ.
Ґру́ля, -лі, ж. Картофель. Вх. Лем. 408.
Зацарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Зацарствовать.
Котище, -ща, м. Ум. отъ кіт.
Оббутися, -будуся, -дешся, гл. Привыкнуть, освоиться. Оббулась у хаті. Рк. Левиц.
Поступцем нар. Отступая шагъ за шагомъ. Кіевск. у.
Роспірати, -ра́ю, -єш, сов. в. росперти, -зіпру, -реш, гл. Распирать, распереть, раздувать, раздуть, разносить, разнести. Ном. № 13215. Минулися тії роки, що роспірала пироги боки. Ном. № 681. Воздух у пузирі від тепла поширшає, роздасться і розіпре пузирь. Дещо. Як же почила скотина кров, як заревуть, як двинуть лавою, — батечки! — росперли й загони к чортовій матері! Стор. II. 45.
Шпеник, -ка, м. 1) Шпенекъ, конецъ стрѣлы или какого-нибудь стержня; иногда самъ стержень. Вас. 167, 179. Він шпеник в рані розглядав. Котл. Ен. VI. 73. 2) Ножка у листа, плода. Вх. Лем. 486.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВІЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.