Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звістка

Зві́стка, -ки, ж. Извѣстіе, вѣсть. Прийшла звістка до милої, що милого вбито. Мет. 103. Ум. зві́стонька, зві́сточка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 133.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІСТКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІСТКА"
Бувальщина, -ни, ж. Былое, быль. Бо се не казка, а билиця, або бувальщина сказать. Шевч. Моє діло — бувальщину згадувати. Г. Барв. 19.
В'ячати, -чу, -чиш, гл. = мекати. Коза в'ячит, кричит: ве, ве! Вх. Уг. 232.
Замилува́ти 2, -лу́ю, -єш, гл. Полюбить. А мій милий замилував иншу. Вх. Лем. 416.
Зчесати Cм. зчісувати.
Котора, -ри, ж. Ссора, раздоръ; обида. котору завдавати. Обижать, оскорблять. Вх. Зн. 28.
Молодови́к, -ка́, м. Молодой скотъ. Херс. г.
Пишно нар. 1) Гордо, важно. На ставі пишно лебідь плив. Греб. 362. 2) Роскошно, пышно. Один чоловік жив що-дня пишно. Єв. Л. XVI. 19.
Розчухувати, -хую, -єш, сов. в. розчухати, -хаю, -єш, гл. 1) Расчесывать, расчесать (тѣло). Турн собі розчухав литку. Котл. Ен. V. 59. 2) Понимать, понять, сообразить. Спасибі! — сказав голосно Уласович, не розчухавши, що йому наговорив пан Пістряк. Кв. І. 91.
Тяр По истинѣ, дѣйствительно. Вх. Зн. 72. Музику заповість аж до самої Глиниці, або тяр аж до Сачави. Федьк.
Харчівник, -ка, м. Кормящійся. У мене є сім душ харчівників: я, жінка і п'ятеро дітей, а хліб дорогий. Волч. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВІСТКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.