Ке (для ед. ч.), кете (для мн. ч.). Дай, подай, подайте. Що воно за сопілка, що вона так гарно грає?.. А ке, я заграю. Коли не вмієш пирога ззісти, ке його сюди. Кете лиш кресало та тютюну.
Ми́ля II, -лі, ж. Обрядовое умываніе изъ рѣки или колодца новобрачныхъ въ понедѣльникъ, по возвращеніи новобрачной изъ церкви, гдѣ ее покрива́ють.
Пакілля, -ля, с. соб. Колья. Німота поморилась після дороги, поприпиняла до пакілля коней і лягла спать.
Підошва, -ви, ж. 1) Подошва. Скіра на чоботи, язик на підошви. 2) Дно въ суднѣ въ плоскодонной лодкѣ. 3) Подставка; основаніе мотовила.
Похрякати, -каю, -єш, гл. Захаркать.
Пушка, -ки, ж.
1) Жестяная или деревянная банка. Пушка на цукор.
2) = гармата.
3) Ружье.
4) = пучка 1. Ум. пушечка. Подаруйте мені оцю пушечку на голки та на нитки.
Розмовонька, розмовочка, -ки, ж. Ум. отъ розмова.
Спотребно нар. = потрібно.
Сумежно, суміжно, нар.
1) = суміж. Жили собі суміжно два брати.
2) Взаимно. Бились сумежно.
Шкляр, -ра, гл. = скляр. А, шкляр! Ну, сідай, — у мене є шибки побиті.
