Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заліжка
заліззя
залізко
залізний
залізник
залізняк
залізо
залізовина
залізти
залізце
залізяка
залізяний
залізянка
залізячка
залім и залом
залінуватися
заліпити
заліплювати
заліплюватися
залісок
залітати
заліток
залітошній
залітувати
залічити
залічитися
залляти
залог
залога
заложатися
заложити
залоза
залозувати
залозуватий
залозяка
залоїтися
залоктати
залом
залома
заломистий
заломити
залопом
залопотіти
залоптати
залоскотати
залубиці
залубка
залубний
залубниці
залубуватіти
залулукати
залунати
залупа
залупати
залупити
залуплювати
залуплюватися
залупчистий
залускати
залускотіти
залучати
залучник
залущати
зальоги
зальопати
зальоти
зальотний
зальотник
залюбити
залюбки
залюблювати
залюблюватися
залюднення
залюднити
залюдніти
залюдняти
залюднятися
залюляти
залюпатися
залютий
залютувати
залютуватися
залягання
залягати
залякати
залякатися
залякувати
залямувати
залямчитися
заляпати
заляпотіти
заляскати
заляскотіти
залячи
залячися
залящати
замагати
замазати
замазка
замазувати
замазуватися
замазура
замазурити
замазуритися
замазуха
замазчити
замазчитися
замаїти
замайструвати
замайструватися
замакітритися
замалим
замалювати
замалярувати
замандюритися
заманити
заманка
заманутися
заманячити
замарити
Бучавіти, -вію, -єш, гл. Твердѣть, сохнуть (о кожахъ).
Вернивода, -ди, ж. 1) Водоворотъ. 2) м. Сказочный великанъ, но желанію, движеніемъ своихъ усовъ управляющій водою. Вернивода з водою грається: на той бік усом поверне — там сухо робиться, то на той — там сухо робиться. Чуб. II. 266.
Дука, -ки, м. Князь, знатный господинъ, богачъ. ЗОЮР. І. 21. Пани й панята, дуки, княжата з'їхались труну провожати. К. Досв. 141. Аж ніхто не радиться, не поражається на славную Україну гуляти, тільки радяться три дуки сребраники до Насті кабашної меду да оковитої горілки підпивати: первий дука сребраника ніженьский Войтенко, а другий черніговський Попаденко, а трейтій Грицько Коломієць. Мет. 383.
Забалува́тися, -лу́юся, -єшся, гл. Запироваться. Аф.
Підіймати, -ма́ю, -єш, сов. в. підійняти, -дійму, -меш, гл. 1-3 = піднімати, підняти 1 — 3. Угору руки підіймали, кайданами забрязчали. АД. І. Підійняла китаєчку та й заголосила. Чуб. V. 375. 4) = піднімати, підняти 4. Таких людей підіймати наукою до моральної і соціяльної рівности з собою. К. ХП. 9. 5) = піднімати, підняти 5. 6) = піднімати, підняти 6. К. МБ. X. 5. 7) на глузи, на сміх підіймати. Haсмѣхаться, осмѣивать, подымать на смѣхъ. Отак мене на глузи підіймають. Г. Барв. 367. Стали вдовиченків на сміх підіймати. Мет. 346. 8)піднебення. Объ опухоли миндалевидныхъ железъ говорятъ въ селѣ, что это піднебе́ння опало, почему его должно підійняти, надавливая снизу пальцемъ и пр. Мнж. 158.
Примогоричити, -чу, -чиш, гл. Привлечь могорычемъ на свою сторону.
Прослідити, -джу́, -ди́ш, гл. 1) Прослѣдить, пойти слѣдомъ. За нею ходив ґречний молодець, слідив — прослідив аж до світлоньки. Чуб. III. 315. 2) Сдѣлать, оставить слѣдъ. Коло хати слідочок, — ой хто його прослідив? То хлопчина молоденький до дівчини приходив, черевички приносив. Мил. 110.
Сірко, -ка, м. Собака сѣрой масти. Пожививсь, як сірко паски. Ном. № 1798. у сірка́ очей позичати. Прямой смыслъ: брать у собаки взаймы глаза, т. е.: своими будетъ стыдно смотрѣть (что-либо сдѣлалъ, чего должно стыдиться). Говорится преимущественно о безстыдныхъ людяхъ.
Славут, -та, м. = славута. Бажав єси, Тарасе, щоб тебе поховали над Дніпром-Славутом. К. (О. 1861. III. 6).
Трудовий, -а, -е. 1) Трудолюбивый, трудящійся. Трудовий чоловік. Черк. у. 2) Пріобрѣтенный трудомъ, заработанный. Трудові гроші. Трудовий хліб.
Нас спонсорують: