Господа́рь, -ря́, м. 1) Хозяинъ, владѣлецъ, глава въ домѣ. Де господарь не ходить, там нивка не родить. Ой діти ж мог, да біда ж мені з вами, ой да що нема господаря над вами. 2) Титулъ прежнихъ князей Молдавіи и Валахіи. Оттоді то Василь молдавський, господарь волоський.... до.... кроля польського посилав. Ум. Господа́рик, господа́ричок, господа́ренько. Що ж місячик — то господарик, що сонечко — то господинька. Ой папочку, господаричку, а в чеській землі королем будеш. Ой нема дома господаренька.
Дру́жність, -ности, ж. Дружная жизнь, дружелюбіе. Та то тільки кажуть, шо у них дружність, а вони дома їдяться, як ті собаки.
Каплунити, -ню, -ниш, гл. Выхолащивать.
Недопал, -лу, м. Нехорошо обожженный кирпичъ.
Ошалапутити, -пучу, -тиш, гл. Одурачить, обмануть. У Харькові тебе швидко ошалапутять.
Підлистник, -ка, м. Раст. Asarum europaeum
Прилічи́ти. Cм. Прилічувати.
Сповна нар.
1) Вполнѣ.
2) не спо́вна ро́зуму. Не въ полномъ умѣ. Його жінка не сповна розуму.
Трухцем нар. Рысцой.
Хортунити, -нить, гл. безл. Счастливиться. Хортунило йому, — чоловік і піджився. Не хортунить нашому Іванові.