Апелюва́ння, -ня, с. Апелляція, апеллированіе.
Віра, -ри, ж. 1) Вѣра; довѣріе. А в козака стільки віри, як на синім морі піни. діймати, няти, поняти віри. Вѣрить, повѣрить. З брехні не мруть, та вже віри більше не ймуть. Не хоче дядько йти, та ще й віри не йме, що в мене єсть дерево на хату. Брат і віри поняв, а того не знав, сердега, що жіноче плем'я лукаве. 2) Вѣра, религія. Хто за віру умірає, той собі царство заробляє. анахтемська, пся, чортова віра. (Брань). 3) Народъ. Прийде віра християнськая во небесний рай. Ум. віронька.
Зава́га, -ги, ж. Отягощеніе; помѣха. Ось підписуйте лишенії! — каже писарь старшині. — Зібралось ціх бамаг скільки! Хоч би швидче здихаться ції заваги, — їх стільки не бувало.
Запо́ра, -ри, ж. Запоръ.
Капиталиста, -ти, м. Капиталистъ. Покористуються тільки деякі капиталисти.
Ма́хом нар. Быстро. Прийшло махом і пішло прахом.
Позалежуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Залежаться (о многихъ).
Понадсипати, -па́ю, -єш, гл. Надсыпать (во множествѣ). Мабуть понадсипаю потроху пір'я з подушок, а то мати такі тугі понасипали.
Попрятати, -таю, -єш, гл. Прибрать.
Схаб, -бу и -ба, м. Мясо съ ребрами, бокъ.