Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заліжка
заліззя
залізко
залізний
залізник
залізняк
залізо
залізовина
залізти
залізце
залізяка
залізяний
залізянка
залізячка
залім и залом
залінуватися
заліпити
заліплювати
заліплюватися
залісок
залітати
заліток
залітошній
залітувати
залічити
залічитися
залляти
залог
залога
заложатися
заложити
залоза
залозувати
залозуватий
залозяка
залоїтися
залоктати
залом
залома
заломистий
заломити
залопом
залопотіти
залоптати
залоскотати
залубиці
залубка
залубний
залубниці
залубуватіти
залулукати
залунати
залупа
залупати
залупити
залуплювати
залуплюватися
залупчистий
залускати
залускотіти
залучати
залучник
залущати
зальоги
зальопати
зальоти
зальотний
зальотник
залюбити
залюбки
залюблювати
залюблюватися
залюднення
залюднити
залюдніти
залюдняти
залюднятися
залюляти
залюпатися
залютий
залютувати
залютуватися
залягання
залягати
залякати
залякатися
залякувати
залямувати
залямчитися
заляпати
заляпотіти
заляскати
заляскотіти
залячи
залячися
залящати
замагати
замазати
замазка
замазувати
замазуватися
замазура
замазурити
замазуритися
замазуха
замазчити
замазчитися
замаїти
замайструвати
замайструватися
замакітритися
замалим
замалювати
замалярувати
замандюритися
заманити
заманка
заманутися
заманячити
замарити
Брачка, -ки, ж. 1) Ухватъ. Козел. у. 2) Требованіе на продуктъ, покупаніе. Добре торгуєте грушами? — Кий біс! Така брачка, що вдруге вже не привеземо, — купують мало. Верхнеднѣпр. у. ( Залюбовск.).
Виздих, -ху, м. Падежъ (животныхъ). Уман. III. 1.
Відборонятися, -няюся, -єшся, сов. в. відборони́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Обороняться, оборониться, защищаться, защититься.
Заснози́ти, -жу́, -зиш, гл. 1) Затянуть перекладины въ ульѣ. 2) Вставить въ ярмо снози.
Менува́тися, -нуюся, -єшся, гл. Именоваться.
Нищитися, -щуся, -щишся, гл. Разоряться, уничтожаться.
Риззя, -зя, с. Лохмотья. К. ПС. 51. Ветхе риззя обтріпалось і на латах лати. К. МБ. II. 135. Старець.... труситься в дирявому риззі. Г. Барв. 271.
Селезник, -ка, се́лезничок, -чка, м. Ум. отъ селезень.
Химерити, -рю, -риш, гл. 1) = химерувати. Ох старі голови та розумні: химерять, химерять, та й зроблять з лемеша швайку. Шевч. 152. 2) Фантазировать, мечтать. Ох, коли б!... Та що! про се шкода химерити. К. Дз. 142.
Чапура, -ри, ж. = чапля. Вх. Пч. II. 8.
Нас спонсорують: