Аби́щиця, -ці, ж. Пустяки, мелочь. Це така абищиця, що не варт і казати.
Замерзляки́, -ків, м. мн. Ледяныя сосульки на вѣтвяхъ деревьевъ.
Запруча́тися, -ча́юся, -єшся, гл. Начать сопротивляться, освобождаться. Хотів узяти дитину, а воно так запручалося, що я й пустив.
Квіт, -ту, м.
1) Цвѣтокъ. Зацвіла калина у лузі та пустила квіти. Діточки мої, квіти мої! пов'яли ви у зеленочку.
2) в квіти = квітка 4. Зав'язала голову новою хусткою, все чорною і краї в квіти.
Луп, -пу, м.
1) = дерун. Бодай вас луп облупив.
2) Добыча военная. Величалися дейнеки будинковим лупом.
Мудра́к, -ка́, м. Смышленный, разумный человѣкъ; мудрствующій. Е, та він у мене мудрак на всячину.
Підкидати, -да́ю, -єш, сов. в. підкинути, -ну, -неш, гл.
1) Подбрасывать, подбросить вверхъ. Хто вище підкине оцю булаву, то того буде озеро.
2) Подбрасывать, подбросить; подложить, подкинуть; прибавить. Підкинув його під припічок. Дитину підкинути кому. Пішов підкинуть волам сіна. Був у їх стожок сіна, то чоловік підкине, то воно й ззість. А підкинь у грубу ще дров.
3) Придѣлывать, придѣлать что либо. Підкинути нову вісь. Підкинути підметки.
Попелюх, -ха, м.
1) Сказочный герой, получившій свое имя отъ того, что въ молодости сидѣлъ въ золѣ, а затѣмъ совершившій рядъ подвиговъ и сдѣлавшійся царемъ. Звали го попелюхом, бо все у попелі сидів.
2) Животн. Myoxus glis.
Чаденько, -ка, с. Ум. отъ чадо.
Штурх! меж. отъ штурхати. Штурх Панька в око, а Панько і так сліпий.