Грюкота́ти, -чу́, -чеш и грюкоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. = Грюкати. Стукотить-грюкотить, сто коней біжить.
Ґаджє́ло, -ла, с. Кубарь, волчокъ.
Домі́вни́к, -ка́, м. Домочадецъ. І перед власними домовниками моїми.
Жданки, -ків, м. мн. Ожиданіе. Чи таки ви сами не бачите, що мені не до жданків, не до обітниць. жда́нки розгуби́ти, поїсти. Не дождаться. Ждали, ждали, та й жданки розгубили.... поїли.
Засіда́тель, -ля, м. Засѣдатель. Вибрали мене в засідателі.
Зсісти, -ся. Cм. всідати, -ся.
Пугу-пугу! меж. 1) Крикъ филина. 2) Условный крикъ у запорожцевъ.
Пшоняник, -ка, м. Блинъ изъ пшена.
Сполятися, -ля́юся, -єшся, гл. Вступать въ компанію, въ товарищество. Як почали жиди та ляхи з паном Хмельницьким споляться, щоб пополам пива наварити.
Хиренний, -а, -е. = хирний. Вередує, як той панич... І де взялось таке хиренне? Все село проклятого не нагодує, а він собі гуляв, п'є.
