Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

застрямина
застряти
застування
застувати
застугоніти
застуда
застуджувати
застуджуватися
застужати
застукати
застукотіти
застум
заступ
заступа
заступати
заступатися
заступень
заступець
заступильно
заступити
заступник
заступниця
заступочок
застьол
застьола
засув
засувати
засуватися
засувка
засудити
засудити 2
засукати
засукувати
засукуватися
засулля
засуміти
засумувати
засунути
засурмити
засурпелити
засурпелювати
засуха
засушечок
засушити
засушка
засушок
засушувати
засхнути
засцика
засцикати
засцикатися
засцянка
засцяти
зась!
засябрувати
засягати
засяти
засяяти
затаїти
затакати
заталанити
заталапати
заталапатися
затамувати
затамуватися
затанцювати
затанцюватися
затанчити
затарабанити
затарасувати
затарасуватися
затаскати
затаскувати
затасувати
затахлувати
затаювати
затаюватися
затверджувати
затверділий
затвердіти
затверднути
затеклий
затекти
зателенькати
зателепа
зателепанка
зателепати
зателепатися
зателепкуватий
зателіпати
зателіпатися
затемнення
затемнити
затемніти
затемнювати
затемняти
затемперувати
затемрітиси
затенетити
затепла
затепліти
затерпнути
затерчати
затесати
затикати
затикати 2
затикатися
затилля
затилок
затильний
затин
затинати
затинатися
затинити
затинка
затинчивий
затинчливий
затирати
затираха
затирач
Безгривий, -а, -е. Не имѣющій гривы, безгривый.
Заїда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. заї́сти, -ї́м, -їси́, гл. 1) Заѣдать, заѣсть. Любощів ні заїсти, ні запити, ні заспати. Г. Барв. 449. 2) Заѣдать, заѣсть, загрызть (кого). 3) Губить, погубить, не дать жить. Чи я в тебе, моя мати, увесь хліб поїш, що ти мене, моя мати, та навік заїла. Мет. Старий став я: літа мої вороги заїли. К. Псал. Світ мені зав'язав, заїв мій вік рожевий. Г. Барв. 4) Захватывать, захватить (чужое добро). Одні в одних достатки заїдають. К. ЦН. III. Он мого полтинника заїла... А мого карбованця... Мир. Пов. І. 131.
Колесня, -ні, ж. 1) Станокъ для навода спицъ въ ободѣ. Cм. стелюга. 2) Колесная мастерская.
Курячий, -а, -е. Куриный, пѣтушій. Поставили собі хатку на курячій ножці. Рудч. Ск. І. 27. Іди собі на очерета, на болота та на дрімучі ліса, де курячий глас не заходить. Чуб. I. 134. куряча голова. Дуракъ. Не плачте, курячі голови, вам треба радуватись, а не плакать. К. ЧР. 416. куряча лапка. Раст. Trifolium montanum. Воно і походить на курячу лапку. Черк. у. курячі очки. Раст. Курослѣпникъ, Anagallis arvensis L. ЗЮЗО. I. 111. куряча сліпота. a) Болѣзнь глазъ. Як що перший раз побачиш (горицвіт) та насушиш, то воно добре од курячої сліпоти підкурювати. Чуб. б), Раст. = курячі очки. У Рогов.: Ranunculus polyganthemus. ЗЮЗО. І. 133. У Шух. Ranunculus acris. Шух. І. 22. куряче стегенце. Раст. = куряча лапка? Куряче стегенце в борщ по весні кришуть. Конст. у.
М'яч и мняч, -ча́, м. Мячъ. Полетиш, як м'яч. Ном. № 4319. Стріляють було у них, а вони як мнячі кулі ловлять та назад себе кидають. Мнж. 133.
Настирний, -а, -е. Надоѣдливый. Настирлива муха. Харьк. у. Слов. Д. Эварн. Настирна дитина.
Таландати, -да́ю, -єш, таландува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Ходить около хозяйства, досматривать за нимъ, хлопотать. Шейк. Таландую коло худоби. Вх. Зн. 68.
Убезпечення, -ня, с. Обозпеченіе, обезопашиваніе. К. Кр. 23.
Утоплена, -ної, ж. Утопленница. Шевч.
Чабара, -ри, ж. ? Дам тобі придан семеро козят і по наборі та червоний. Чуб. V. 1162.
Нас спонсорують: