Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

застрямина
застряти
застування
застувати
застугоніти
застуда
застуджувати
застуджуватися
застужати
застукати
застукотіти
застум
заступ
заступа
заступати
заступатися
заступень
заступець
заступильно
заступити
заступник
заступниця
заступочок
застьол
застьола
засув
засувати
засуватися
засувка
засудити
засудити 2
засукати
засукувати
засукуватися
засулля
засуміти
засумувати
засунути
засурмити
засурпелити
засурпелювати
засуха
засушечок
засушити
засушка
засушок
засушувати
засхнути
засцика
засцикати
засцикатися
засцянка
засцяти
зась!
засябрувати
засягати
засяти
засяяти
затаїти
затакати
заталанити
заталапати
заталапатися
затамувати
затамуватися
затанцювати
затанцюватися
затанчити
затарабанити
затарасувати
затарасуватися
затаскати
затаскувати
затасувати
затахлувати
затаювати
затаюватися
затверджувати
затверділий
затвердіти
затверднути
затеклий
затекти
зателенькати
зателепа
зателепанка
зателепати
зателепатися
зателепкуватий
зателіпати
зателіпатися
затемнення
затемнити
затемніти
затемнювати
затемняти
затемперувати
затемрітиси
затенетити
затепла
затепліти
затерпнути
затерчати
затесати
затикати
затикати 2
затикатися
затилля
затилок
затильний
затин
затинати
затинатися
затинити
затинка
затинчивий
затинчливий
затирати
затираха
затирач
Будова, -ви, ж. Строеніе, зданіе. Тільки став доїздити до тієї будови, де живуть сестри, знов линув дощ. Стор. I. 72. Ярмаркові будови. О. 1861. IX. 180.
Виткнути, -ся. Cм. витикати, -ся.
Вінчальна матка. Посаженная мать. Хотин. у.
Гу́сень, -ці ж., соб. Гусеницы. Сарана окрила ввесь Єгипет, налізло гусені у поле. К. Псал. 241. Одколи як тепло вже стало, а гусені нема, черви зовсім так мало. Греб. 365.
Заголи́ти, -ся. Cм. заголювати, -ся.
Крижацтво, -ва, с. соб. Рыцари тевтонскаго ордена. Руссю взяв ти, ляше, гору над крижацтвом лютим. К. Дз. 123.
Покоситися, -шуся, -сишся, гл. Покосить нѣсколько. Одужаю, — прийду покоситись. Мнж. 147.
Поперемащувати, -щую, -єш, гл. Тоже, что и перемастити, но во множествѣ.
Скот, -та, м. Скотъ, рогатый скотъ. Млини держав, скот продавав, то-що. ЗОЮР. І. 96. Ум. ското́к, ското́чок.
Циган, -на, м. 1) Цыганъ. Ласі, як циган на сало. МВ. І. 107. На те циган кліщі держить, щоб у руки не попекло. Ном. № 5854. 2) У гуцуловъ: кузнецъ. Kolb. І. 68. Шух. І. 146. 3) Участвующій въ свадебномъ обрядѣ, наз. циганщина. Cм. МУЕ. І. 155. Родъ игры въ карты, въ которой осмѣивается крестьянское начальство и конокрадство; трефовая масть имѣетъ здѣсь особыя названія: тузъ наз. голова, король — старшина, дама — писарь, валетъ — циган, десятка — десятник, шестерка — кобила. КС. 1887. VI. 466. Ум. циганочок, циганчик. Вх. Лем. 480. Ой цигане, циганочку, яка ж твоя віра? ЕЗ. V. 202.
Нас спонсорують: