Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

застрямина
застряти
застування
застувати
застугоніти
застуда
застуджувати
застуджуватися
застужати
застукати
застукотіти
застум
заступ
заступа
заступати
заступатися
заступень
заступець
заступильно
заступити
заступник
заступниця
заступочок
застьол
застьола
засув
засувати
засуватися
засувка
засудити
засудити 2
засукати
засукувати
засукуватися
засулля
засуміти
засумувати
засунути
засурмити
засурпелити
засурпелювати
засуха
засушечок
засушити
засушка
засушок
засушувати
засхнути
засцика
засцикати
засцикатися
засцянка
засцяти
зась!
засябрувати
засягати
засяти
засяяти
затаїти
затакати
заталанити
заталапати
заталапатися
затамувати
затамуватися
затанцювати
затанцюватися
затанчити
затарабанити
затарасувати
затарасуватися
затаскати
затаскувати
затасувати
затахлувати
затаювати
затаюватися
затверджувати
затверділий
затвердіти
затверднути
затеклий
затекти
зателенькати
зателепа
зателепанка
зателепати
зателепатися
зателепкуватий
зателіпати
зателіпатися
затемнення
затемнити
затемніти
затемнювати
затемняти
затемперувати
затемрітиси
затенетити
затепла
затепліти
затерпнути
затерчати
затесати
затикати
затикати 2
затикатися
затилля
затилок
затильний
затин
затинати
затинатися
затинити
затинка
затинчивий
затинчливий
затирати
затираха
затирач
Водяна, -ної, ж. Водянка.
Воскобійня, -ні, ж. = воскобійниця. К. ПС. 111.
Інститутський, -а, -е. Институтскій. Вони в'їхали на інститутське подвір'я. Левиц. Пов. 116.
Накарпа́с, -су, м. Потасовка. Пішли кулачні накарпаси, в виски і в зуби стусани. Котл. Ен. V. 70. Дали рутульцям накарпас. Котл. Ен. V. 52.
Наплюва́ти, -люю́, -є́ш, гл. Наплевать. Наплюю я багачу, коли хліб свій молочу. Ном. № 2559. і в ха́ту не наплює́. И на минутку не заглянетъ, не зайдетъ. Як до чужих, то і на увесь день, а до мене — і в хату не наплювала. Мир. Пов. II. 92.
Півхунт, -та, м. Полуфунтъ. Купила оце півхунта масличка, а воно у тім півхунтові більш соли, ніж масла. Харьк.  
Повощити, -щу́, -щи́ш, гл. Натереть воскомъ. Треба повощити нитки. Черк. у.
Поспішати, -ша́ю, -єш, сов. в. поспіши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Спѣшить, поспѣшить, торопиться, поторопиться. Швидче додому поспішає. Рудч. Ск. І. 137. Ой не копай, козаченьку, зілля, та поспішай до дівчини на весілля. Чуб. V. 366.
Таргання, -ня, с. Дерганіе, тасканіе. Шейк.
Шпурлятися, -ля́юся, -єшся, гл. Бросать (чѣмъ). Чого ти шпурляєшся? Лохв. у.
Нас спонсорують: