Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

застрямина
застряти
застування
застувати
застугоніти
застуда
застуджувати
застуджуватися
застужати
застукати
застукотіти
застум
заступ
заступа
заступати
заступатися
заступень
заступець
заступильно
заступити
заступник
заступниця
заступочок
застьол
застьола
засув
засувати
засуватися
засувка
засудити
засудити 2
засукати
засукувати
засукуватися
засулля
засуміти
засумувати
засунути
засурмити
засурпелити
засурпелювати
засуха
засушечок
засушити
засушка
засушок
засушувати
засхнути
засцика
засцикати
засцикатися
засцянка
засцяти
зась!
засябрувати
засягати
засяти
засяяти
затаїти
затакати
заталанити
заталапати
заталапатися
затамувати
затамуватися
затанцювати
затанцюватися
затанчити
затарабанити
затарасувати
затарасуватися
затаскати
затаскувати
затасувати
затахлувати
затаювати
затаюватися
затверджувати
затверділий
затвердіти
затверднути
затеклий
затекти
зателенькати
зателепа
зателепанка
зателепати
зателепатися
зателепкуватий
зателіпати
зателіпатися
затемнення
затемнити
затемніти
затемнювати
затемняти
затемперувати
затемрітиси
затенетити
затепла
затепліти
затерпнути
затерчати
затесати
затикати
затикати 2
затикатися
затилля
затилок
затильний
затин
затинати
затинатися
затинити
затинка
затинчивий
затинчливий
затирати
затираха
затирач
Весільний, -а, -е. Свадебный, брачный. Так мені вподобалась, як вовкові весільні пісні. Ном. № 5019. Весільна хустка. Шевч. 318. Чи можуть синове весільні постити? Св. Мр. II. 19. весільний дім, хата. Домъ невѣсты. Мет. МУЕ. ІІІ. 82. весільна корогва. Красный флагъ во время свадебныхъ обрядовъ. О. 1862. IV. 27.
Дзю́ркнути, -ну, -неш, гл. Политься струей. Раз цюкнув, кров дзюркнула. Млр. л. сб. 229.
Мі́дик, -ка, м. Землеройка, Sorex. Желех.
Невзаміру нар. Несравненно, непомѣрно. Товариства зібралося невзаміру більш.
Ніч, но́чі, ж. Ночь. Плачуть мої очі темненької ночі. Мет. 92. ніч-у-ніч. Каждую ночь. День-у-день, ніч-у-ніч не переставала мати плакати. Мир. Пов. II. 44. ніч ніцьку. Всю ночь. І сидить він так на призьбі, часу не мірючи, — коли сидить годину, коли і ніч ніцьку. МВ. (О. 1862. І. 98). ніч зоріти. Не спать ночью. у-ночі. Ночью. Ум. ніченька, нічка. Аж застигла її нічка в дорозі. Рудч. Ск. І. 15.
Пектися, -чуся, -че́шся, гл. 1) Жариться, печься. Мерзла в ніч, а в день пеклась. Котл. Ен. Ой косить хазяїн та на степу сіно, та на сонці печеться. Грин. III. 570. 2) Печься. Сам міситься, сам і печеться. Рудч. Ск. І. 136. 3) Жариться. Курка печеться.
Перепрасувати, -су́ю, -єш, гл. Вновь выгладить.
Позастелювати, -люю, -єш и позасти́лувати, -лую, -єш, гл. Застлать (во множествѣ). Всі столи вам позастелювані. Грин. III. 147. Тесовії столи позастилувані. Грин. III. 142.
Усюсічкий, -а, -е. = усюсінький. Шейк.
Цвяшкований, -а, -е. = цвяхований.
Нас спонсорують: