Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

застрямина
застряти
застування
застувати
застугоніти
застуда
застуджувати
застуджуватися
застужати
застукати
застукотіти
застум
заступ
заступа
заступати
заступатися
заступень
заступець
заступильно
заступити
заступник
заступниця
заступочок
застьол
застьола
засув
засувати
засуватися
засувка
засудити
засудити 2
засукати
засукувати
засукуватися
засулля
засуміти
засумувати
засунути
засурмити
засурпелити
засурпелювати
засуха
засушечок
засушити
засушка
засушок
засушувати
засхнути
засцика
засцикати
засцикатися
засцянка
засцяти
зась!
засябрувати
засягати
засяти
засяяти
затаїти
затакати
заталанити
заталапати
заталапатися
затамувати
затамуватися
затанцювати
затанцюватися
затанчити
затарабанити
затарасувати
затарасуватися
затаскати
затаскувати
затасувати
затахлувати
затаювати
затаюватися
затверджувати
затверділий
затвердіти
затверднути
затеклий
затекти
зателенькати
зателепа
зателепанка
зателепати
зателепатися
зателепкуватий
зателіпати
зателіпатися
затемнення
затемнити
затемніти
затемнювати
затемняти
затемперувати
затемрітиси
затенетити
затепла
затепліти
затерпнути
затерчати
затесати
затикати
затикати 2
затикатися
затилля
затилок
затильний
затин
затинати
затинатися
затинити
затинка
затинчивий
затинчливий
затирати
затираха
затирач
Винниченко, -ка, м. Сынъ винокура.
Докрава́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. докра́яти, -ра́ю, -ра́єш, гл. 1) Докраивать, докроить. Крають, шевці, крають, та вже й докравають. Чуб. V. 1086. 2) Дорѣзывать, дорѣзать.
Ключик, -ка, м. Ум. отъ ключ. 1) Cм. ключ. 2) мн. Раст. Primula veris. Вх. Пч. І. 12.
Переволікати, -ка́ю, -єш, сов. в. переволокти, -лочу, -че́ш, гл. Перетягивать, перетянуть, перетаскивать, перетащить.
Перескаком нар. Перескакивая отъ одного къ другому. МВ. ІІ. 114.
Повгинатися, -на́юся, -єшся, ж. Вогнуться (во многихъ мѣстахъ). Дошки повгиналися.
Подомишлятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. = подомірковуватися.
Пугукнути, -ну, -неш, гл. Крикнуть: пугу! Барило пугукнув, і юрба зупинилась. Стор. МПр. 119.
Термінувати, -ну́ю, -єш, гл. Проживать опредѣленное время (особенно въ обученіи мастерству). Я термінував п'ять літ, заким визволили в челядники. Шейк.
Цюдою нар. = сюдо́ю. Рк. Левиц.
Нас спонсорують: