В'язка, -ки, ж. 1) Связка. От вам казка, мені бубликів в'язка. В'язка сіна. Я ж думала, що мій милий, аж соломи в'язка. 2) = в'язок 2. Ум. в'язочка.
Заходень, -дня, м. Пришлецъ. Під пальмами ховався мовчазливий, Скитавсь по кам'яній пустині одинокий, мов заходень, стратенець нещасливий, Серед чужих людей безлюдник боязливий.
Купайло и купало, -ла, м. 1) Ночь съ 23 на 24 іюня, обрядъ празднованія, совершаемаго въ эту ночь сельской молодежью. Сьогодня Купала, а завтра Івана. Иногда такъ называется мѣсто празднованія: На купалі огонь горить. 2) Чучело, употребляемое во время этого празднованія. 3) Дѣвушка, которая во время празднованія, при обрядѣ гаданія, раздаетъ цвѣты. 4) Употребленное въ среднемъ родѣ и какъ собирательное, обозначаетъ лицъ, участвующихъ въ этомъ празднествѣ. Сходилось купало із дому до дому. Ум. купа(й)лочко. Час нам, дівчатка, з купайлочка додому.
Лопотю́чий, -а, -е. Сильно шуршащій, сильно шелестящій. Купила собі ситцю на спідницю, та там такий цупкий та лопотючий.
Межа́, -жі, ж. Межа, граница, предѣлъ. На полю пшениченька через межу похиляється. Хто росміряв по всій землі гряниці, натягував верівку на тіх межах? Ум. межка.
Обчухати, -хаю, -єш, гл. Почесать вездѣ, вокругъ (когда зудитъ, чешется).
Позазімовувати, -вуємо, -єте, гл. Зазимовать (о многихъ).
Роспліскувати, -кую, -єш, сов. в. росплескати, -плещу, -щеш, гл.
1) Расплескивать, расплескать.
2) Разбалтывать, разболтать, разгласить.
Сумеж, суміж, нар. Смежно, рядомъ. Моє поле з його суміж. Я живу з Пилипом суміж.
Хуторище, -ща, с. Місто для хутора, місто, гдѣ былъ хутір. Дворище яке, чи хуторище.