Гловарь, -ря, м. Верхній косякъ у дверей и оконъ.
Зані́з, -но́зу, м. Палка, продѣваемая въ концы ярма и запирающая шею вола. Поробили ярма кленові, поробили занози дубові. Ум. зано́зик. Ув. занозя́ка.
Засмокта́ти, -ся. Cм. засмоктувати, -ся.
Засні́чуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. засніти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Зарождаться, зародиться. і не засніти́лось на це (кому́). Нѣтъ этого и признаковъ, и не начиналось. Минуло їх (років) аж п'ять, а на щастя сиротам і не заснітилось. 2) Покрываться, покрыться головней зерновой (Uredo segetum). Збіжжя засмітилося. 3) Закупориваться, закупориться (о гнойной ранѣ), забиться гноемъ. Оце рана заснітилася, так гній і не витіка. Лебед. у. Нарве палець, витече трохи гною, знов заснітиться та й болить. Засмітився гній У вусі.
Зду́жати, -жаю, -єш, гл. 1) Быть въ силахъ. Мати стара, сестра мала, — не здужають прати. 2) Одолѣть, осилить. Ні здужа, пі подужа. 3) Быть здоровымъ. Добре я здужала тоді.
Лису́ха, -хи, ж. пт. = лисак 4.
Незабутний, -а, -е. и — ній, -я, -є. Незабвенный. Марку, коханнячко моє незабутнє. Сей незабутний час.
Опочивка, -ки ж., опочи́вок, -вку,, м. Отдыхъ. Над річкою Самарською опочивку собі мають.
Спинятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. спинитися, -ню́ся, -нишся, гл. Останавливаться, остановиться, удерживаться, удержаться. Пішла б на край світа, не спинилась би. Час не спиняється.
Тесовий, -а, -е. Тесовый, сдѣланный изъ теса. Посадив її за тесовий стіл.