Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

застрямина
застряти
застування
застувати
застугоніти
застуда
застуджувати
застуджуватися
застужати
застукати
застукотіти
застум
заступ
заступа
заступати
заступатися
заступень
заступець
заступильно
заступити
заступник
заступниця
заступочок
застьол
застьола
засув
засувати
засуватися
засувка
засудити
засудити 2
засукати
засукувати
засукуватися
засулля
засуміти
засумувати
засунути
засурмити
засурпелити
засурпелювати
засуха
засушечок
засушити
засушка
засушок
засушувати
засхнути
засцика
засцикати
засцикатися
засцянка
засцяти
зась!
засябрувати
засягати
засяти
засяяти
затаїти
затакати
заталанити
заталапати
заталапатися
затамувати
затамуватися
затанцювати
затанцюватися
затанчити
затарабанити
затарасувати
затарасуватися
затаскати
затаскувати
затасувати
затахлувати
затаювати
затаюватися
затверджувати
затверділий
затвердіти
затверднути
затеклий
затекти
зателенькати
зателепа
зателепанка
зателепати
зателепатися
зателепкуватий
зателіпати
зателіпатися
затемнення
затемнити
затемніти
затемнювати
затемняти
затемперувати
затемрітиси
затенетити
затепла
затепліти
затерпнути
затерчати
затесати
затикати
затикати 2
затикатися
затилля
затилок
затильний
затин
затинати
затинатися
затинити
затинка
затинчивий
затинчливий
затирати
затираха
затирач
Баламутити, -чу, -тиш, гл. 1) Мутить, возмущать, то же, что и каламутити. 2) Смущать, нарушать покой. Чуб. V. 106. Нишпорить усюди по Вкраїні да баламутить голови поспольству. К. ЧР. 107.
Барбосів, -сова, -ве Принадлежащій, свойственный барбосу. Ганна побачила через тин барбосову морду з роззявленим ротом, з вишкиреними зубами, з лютими очима. Левиц. І. 31.
Дрібно́та, -ти, ж. Мелюзга, мелочь. Тоді то вже орда значних людей у полоне залюбки брала, а дрібноту панів без жалю стинала. К. Хмельн. 66. Дрібна дрібнота. К. Кр. 23. Ум. дрібно́тка, дрібно́тонька.  
Дрясува́ти, -су́ю, -єш, гл. Топтать. Ой як же вийшла Божая мати да на крижові стала: кулі вертала, кіньми дрясувала, воювати не дала. Млр. л. сб. 188. Cм. ґрасувати.
Запако́вувати, -вую, -єш, сов. в. запакува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) Укладывать, уложить, упаковывать, упаковать. 2) Заключить, запереть, сослать. Крав, поки таки запакували в острог. Харьк. Я його запакую в Сібір. Кв. ІІ. 210. 3) Задѣвать, задѣть, заложить куда-либо вещь такъ, что и найти ее трудно.
Мастки́й, -а́, -е́ Жирный, масляный, маслянистый. Мастке сало. Мастка глина. мастке полотно́. Плотное полотно. Ум. мастке́нький.
Понатворювати, -рюю, -єш, гл. Надѣлать, натворить.
Суничник, -ка, м. Раст. земляника, (все растеніе цѣликомъ). Ой стежечка да маленькая, муравочка зелененькая; ой заросла да суничником, зацвіла поленичником. Мет. 163. Cм. суниці.
Тягучки́й, -а́, -е́. Тягучій. Волч. у.
Утолочувати, -чую, -єш, сов. в. утолочити, -чу, -чиш, гл. Вытаптывать, вытоптать, утаптывать, утоптать. Коні втолочили траву.
Нас спонсорують: