Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загрюзитися
загрюкати
загрюкотіти
загрякотіти
загрянишний
загуба
загубити
загубитися
загубіль
загугнити
загугнявіти
загуготіти
загуда
загудити
загудіти
загукати
загуляти
загуляти 2
загулятися
загуменний
загумення
загуменок
загупати
загурити
загуритися
загуркотати
загурчати
загуряти
загурятися
загусати
загусти
загутати
загутатися
заґавити
заґавитися
заґвалтувати
заґеґотати
заґедзелити
заґедзкатися
заґелґати
заґелкати
заґерґотати
заґерґотіти
заґеровувати
заґрундзьовувати
заґудзлити
зад 1
зад 2
задава
задавати
задаватися
задавити
задавійко
задавлячка
задавнений
задавнення
задавнити
задавнювати
задавнюватися
задання
задар
задарити
задарь
задарювати
задати
задаток
задача
задвигтіти
задвижати
задвірковий
задвірок
задвоякий
задекретувати
заденчити
задера
задерака
задерачка
задеревіти
задерев'яніти
задержати
задержувати
задержуватися
задерика
задерикуватий
задерихвіст
задерій
задернувати
задернути
задерти
задесенець
задесенський
задесенщина
задешевіти
заджерґотати
заджеркотіти
заджижчати
задзвеніти
задзвонити
задзвонитися
задзеленькотіти
задзеленьчати
задзєкати
задзижчати
задзичати
задзігорити
задзюрити
задзюркотати
задзюркотіти
задзюрчати
задибати
задивитися
задивлятися
задивувати
задивуватися
задимати
задимити
задимка
задимлювати
задимувати
задинати
Вилузнутися, -нуся, -нешся, гл. Выйти изъ яйца. (Курчата) вилузнуться з яєць як слід. Грин. І. 19.
Дово́дження, -ня, с. Доказательство, доказываніе. Камен. у.
Крутько, -ка́, м. 1) Вертунъ, постоянно вертящійся, кружащійся человѣкъ. Также: непосѣда? непостоянный? 2) Вихрь. Крутько схопився. Лохвиц. у. Слов. Д. Эварн. Вѣроятно крутько́м называется собственно тотъ злой духъ, который, согласно народному вѣрованію, производить вихрь. 3) Употребляется какъ нарѣчіе: крутька — кружась. Ізнов удвох носяться наздибочки і крутька по панськи. Г. Барв. 341.
Міща́нство, -ва, с. Мѣщанство, мѣщане. Желех.
Неосудний, -а, -е. Не подлежащій осужденію. Голод, що рідний батько — злодія неосудним робить. Волын. г.
Оплачувати, -чую, -єш, сов. в. оплати́ти, -чу́, -тиш, гл. Платить, заплатить, выплатить. Овечку продає, щоб подушне оплатить. О. 186
Поводатарь, поводатирь, -ря, м. = поводарь. Поки я з вами, то буду вашим поводатарем. Стор. МПр. 117. Сліпий лучче ходить, як поводатирь водить. Ном. № 4659.
Прикроплятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. прикропи́тися, -плюся, -пишся, гл. Быть побрызганнымъ сверху.
Соболя, -ляти, с. Молодой соболь. МУЕ. III. 149.
Цікаво нар. 1) Любопытно, интересно. Се дуже цікаво. 2) Съ любопытствомъ, съ интересомъ. Цікаво слухали його. Ком. II. 68.
Нас спонсорують: