Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загрюзитися
загрюкати
загрюкотіти
загрякотіти
загрянишний
загуба
загубити
загубитися
загубіль
загугнити
загугнявіти
загуготіти
загуда
загудити
загудіти
загукати
загуляти
загуляти 2
загулятися
загуменний
загумення
загуменок
загупати
загурити
загуритися
загуркотати
загурчати
загуряти
загурятися
загусати
загусти
загутати
загутатися
заґавити
заґавитися
заґвалтувати
заґеґотати
заґедзелити
заґедзкатися
заґелґати
заґелкати
заґерґотати
заґерґотіти
заґеровувати
заґрундзьовувати
заґудзлити
зад 1
зад 2
задава
задавати
задаватися
задавити
задавійко
задавлячка
задавнений
задавнення
задавнити
задавнювати
задавнюватися
задання
задар
задарити
задарь
задарювати
задати
задаток
задача
задвигтіти
задвижати
задвірковий
задвірок
задвоякий
задекретувати
заденчити
задера
задерака
задерачка
задеревіти
задерев'яніти
задержати
задержувати
задержуватися
задерика
задерикуватий
задерихвіст
задерій
задернувати
задернути
задерти
задесенець
задесенський
задесенщина
задешевіти
заджерґотати
заджеркотіти
заджижчати
задзвеніти
задзвонити
задзвонитися
задзеленькотіти
задзеленьчати
задзєкати
задзижчати
задзичати
задзігорити
задзюрити
задзюркотати
задзюркотіти
задзюрчати
задибати
задивитися
задивлятися
задивувати
задивуватися
задимати
задимити
задимка
задимлювати
задимувати
задинати
Відро, -ра, с. Ведро. Пішла по воду, відра побила. Мет. 5. Чи три відрі, чи чотирі відрі про празники горілки взято? Екатер. у. Ум. відерце, відерочко, відерко.
Вітцівський, -а, -е. = батьківський. Желех.
Годувати, -дую, -єш, гл. 1) Кормить. Багач ся дивує, чим убогий діти годує. Ном. № 1606. Вовка ноги годують. Ном. № 7207. 2) Пропитывать, вскармливать. Тяжко дітей годувати у безверхій хаті. Шевч. 99. Не на теє, козаченьку, дочку годувала, щоб з тобою пройдисвітом гуляти пускала. Н. п. 3) Откармливать. Годують на сало. Рудч. Ск. І. 71. 4) Пребывать, проживать въ теченіе года. Ном. № 10392.
Граби́телька, -ки, ж. Грабительница. Аф. 367.
Загонистий, -а, -е. 1) Требовательный. Він чоловік не загонистий, зайвого не просить, а тільки своє бере. 2) Вспыльчивый. Там такий загонистий, що не можна й слова сказати, так і схопиться на ноги. 3) Увлекающійся.
Кресатися, -шу́ся, -шешся, гл. Драться, биться. Штирі воли як соколи рогами ся крешуть. Гол. IV. 455.
Підбережка, -ки, ж. пт. = берегуля. Вх. Пч. II. 12.
Примести Cм. примітати.
Сд... = зд.
Тяглий, -а, -е. Имѣющій рогатый скотъ.
Нас спонсорують: