Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загрюзитися
загрюкати
загрюкотіти
загрякотіти
загрянишний
загуба
загубити
загубитися
загубіль
загугнити
загугнявіти
загуготіти
загуда
загудити
загудіти
загукати
загуляти
загуляти 2
загулятися
загуменний
загумення
загуменок
загупати
загурити
загуритися
загуркотати
загурчати
загуряти
загурятися
загусати
загусти
загутати
загутатися
заґавити
заґавитися
заґвалтувати
заґеґотати
заґедзелити
заґедзкатися
заґелґати
заґелкати
заґерґотати
заґерґотіти
заґеровувати
заґрундзьовувати
заґудзлити
зад 1
зад 2
задава
задавати
задаватися
задавити
задавійко
задавлячка
задавнений
задавнення
задавнити
задавнювати
задавнюватися
задання
задар
задарити
задарь
задарювати
задати
задаток
задача
задвигтіти
задвижати
задвірковий
задвірок
задвоякий
задекретувати
заденчити
задера
задерака
задерачка
задеревіти
задерев'яніти
задержати
задержувати
задержуватися
задерика
задерикуватий
задерихвіст
задерій
задернувати
задернути
задерти
задесенець
задесенський
задесенщина
задешевіти
заджерґотати
заджеркотіти
заджижчати
задзвеніти
задзвонити
задзвонитися
задзеленькотіти
задзеленьчати
задзєкати
задзижчати
задзичати
задзігорити
задзюрити
задзюркотати
задзюркотіти
задзюрчати
задибати
задивитися
задивлятися
задивувати
задивуватися
задимати
задимити
задимка
задимлювати
задимувати
задинати
Виєднати, -наю, -єш, гл.кого. Договорить кого, условиться съ кѣмъ. — цех. Договориться съ цехомъ на счетъ вступленія въ число его членовъ. Козелец. у.
Грома́дитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Сгребаться. Тепер саме сіно громадиться. 2) Собираться. Стали вірниї слуги його на майданах громадиться. ЗОЮР. І. 175.
Держа́ння, -ня, с. 1) Держаніе. 2) Обладаніе, владѣніе.
Мете́ць, -тця, м. Проворный, мастеръ, мастакъ.
Міщани́н, -на, м. Мѣщанинъ. Не пішла б я за селянина, а пішла б я за міщанина. Чуб. III. 472.
Пацючий, -а, -е. 1) Поросячій. 2) Крысій.
Полумисок, -ска, м. Родъ глубокой тарелки, неглубокая миска. Рудч. Ск. І. 11. Вас. 181. Да їдять вони калачі з одного полумиска, ой п'ють вони мед-вино з одного кубочка. Н. п.
Приперізувати, -зую, -єш, сов. в. приперезати, -жу, -жеш, гл. Прихватывать, прихватить поясомъ, подсунувъ подъ поясъ, прихватить имъ. Виросла коса до пояса, ні росплести, ні росчесати; прийде ми ся приперезати. МУЕ. III. 38.
Таврія, -рії, ж. Таврическая губернія. Що-весни йдуть було з нашого села у Таврію. Грин. І. 109.
Тимуль меж., выражающее веденіе скотины. Да прийду ж я, гою, на твою обору, ой займу ж я бочулочку до свойого дому. Ох я з корчми дибуль, дибуль, бочулочку тимуль, тимуль. Чуб. V. 1089.
Нас спонсорують: