Вечернички, -чок, ж. мн. ум. отъ вечерниці.
Виряжати, -жаю, -єш, сов. в. вирядити, -жу, -диш, гл. Снаряжать, снарядить, отправлять, отправить. В велику дорогу вирядили. Виряжала мати дочку в чужу стороночку. Царь виряжає військо на війну.
За́пуст Ii, -ту, м. и за́пусти, тів, м. мн. Заговѣны. Латин прибрався мов на запуст.
Зарято́вуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. зарятува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Одолжаться, одолжить, получать, получить матеріальную поддержку, занять. Се я у чоловіка зарятувався, та й оплатив податі.
Кепський, -а, -е. 1) Глупый. Лучче з добрим загубити, як з кепським найти.
2) Плохой, дурной. Грицько забачив, що то кепська справа, мацнув ся ззаду, сукмана дірява. Кепські вісті засмутили і роздратували князя.
Нелюбий, -а, -е. 1) Немилый, нелюбимый. Поховаю сина та під церквою, нелюбу невістку під дзвіницею.
2) Непріятный.
Приструнок, -нка, м. Въ бандурѣ, кобзѣ или торбанѣ: каждая изъ шести короткихъ струнъ.
П'яніти, -ні́ю, -єш, гл. Пьянѣть. Він швидко п'яніє: дві чарки випив, то вже й п'яний.
Роздавлювати, -люю, -єш, сов. в. роздавити, -влю, -виш, гл. Раздавливать, раздавить. Я роздавлю тебе як жабу.
Рябітися, -біюся, -єшся, гл. Виднѣться въ видѣ отдѣльныхъ пятенъ, точекъ. На горі, далеко за долиною.... щось рябілося, і не пізнати, чи люде ходили, чи товаряка паслась.