Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зжалитися
зжати
зжахнутися
зжентичитися
зжерти
зжидовіти
зжиловатіти
зжинати
зжинатися
зжирати
зжити
зжитися
зжовтити
зжовтіти
зжолобити
зжолобитися
зжувати
зжурити
зжуритися
зза
ззаду
ззамолоду
ззивати
ззиратися
ззиркнутися
ззісти
ззувати
зибком
зиз
зизати
зизий
зизоокий
зизуля
зик
зикати
зима
зимарка
зимець
зимки
зимушка
зимушній
зирк!
зиркнути
зирно
зирнути
зиск
зискати
зичити
зичливець
зичливий
зичливість
зичливо
зичний
зично
зі
зібгати
зібгатися
зібрати
зів
зів'яти
зівака
зівати
зівка
зів'янути
зігнати
зігнути
зігріти
зідрати
зіждати
зізвати
зізволити
зізволяти
зізнаватися
зійти
зікратий
зілина
зілленько
зілля
зілляти
зільжити
зільник I
зільник II
зільниця
зільничок
зіма
зімівка
зімівля
зімкнути
зімлість
зімліти
зімненький
зімний
зімник
зімникуватий
зімниця
зімничуватий
зімно 1
зімно 2
зімняк
зімняти
зімнятися
зімовий
зімовик
зімовище
зімовник
зімовчак
зімогрій
зімодра
зімонька
зімський
зімувати
зімуватися
зім'яти
зім'ятися
зіниця
зіновать
зіновка
зінське щеня
зіньківка
зіпа
Бридаль, -ля, бридас, -са, м. Безобразный человѣкъ. Вх. Лем. 394. Cм. брид 2, бридій.
Гульк меж. Глядь, вдругъ, внезапно, шасть. Грин. II. 226. Гульк назад — аж стоїть поруч чортяка. Рудч. Ск. І. 63. Аж гульк! зіма впала. Шевч. 81. Аж гульк — і в город причвалав. Котл. Ен. І. 15. А та собака між жидівське військо — гульк. Грин. II. 223.
Дзиґарі́, -рі́в, м. мн. Часы стѣнные или башенные. Черк. у. Котл. Ен. (Слов.). Дзиґарі б'ють — Сердце стучитъ отъ испуга. Ном. № 4350.
Доси́та нар. Досыта. Ми їмо з корита, та до сита, а ви з блюда, та до худа. Ном. № 1614.
Котляр, -ра́, м. = кітляр. Котл.
П'ятикутник, -ка, м. Пятиугольникъ. Желех.
Розшабашовуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. розшабашуватися, -шуюся, -єшся, гл. ? Най вони там здоровенькі розшабашовуються, а я вам тим часом роскажу про Ілаша. Федьк. Пов. 6.
Сивозалізний, -а, -е. О цвѣтѣ: стальной. О масти: темносѣрый. Сим. 59. Вх. Зн. 62.
Смілко нар. = сміло. Так не смілко береться. Черк. у.
Сторчувати, -чую, -єш, гл. = сторчити. Погано вона (машина) скибами бере, бо сторчує. Под. г.
Нас спонсорують: