Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зжалитися
зжати
зжахнутися
зжентичитися
зжерти
зжидовіти
зжиловатіти
зжинати
зжинатися
зжирати
зжити
зжитися
зжовтити
зжовтіти
зжолобити
зжолобитися
зжувати
зжурити
зжуритися
зза
ззаду
ззамолоду
ззивати
ззиратися
ззиркнутися
ззісти
ззувати
зибком
зиз
зизати
зизий
зизоокий
зизуля
зик
зикати
зима
зимарка
зимець
зимки
зимушка
зимушній
зирк!
зиркнути
зирно
зирнути
зиск
зискати
зичити
зичливець
зичливий
зичливість
зичливо
зичний
зично
зі
зібгати
зібгатися
зібрати
зів
зів'яти
зівака
зівати
зівка
зів'янути
зігнати
зігнути
зігріти
зідрати
зіждати
зізвати
зізволити
зізволяти
зізнаватися
зійти
зікратий
зілина
зілленько
зілля
зілляти
зільжити
зільник I
зільник II
зільниця
зільничок
зіма
зімівка
зімівля
зімкнути
зімлість
зімліти
зімненький
зімний
зімник
зімникуватий
зімниця
зімничуватий
зімно 1
зімно 2
зімняк
зімняти
зімнятися
зімовий
зімовик
зімовище
зімовник
зімовчак
зімогрій
зімодра
зімонька
зімський
зімувати
зімуватися
зім'яти
зім'ятися
зіниця
зіновать
зіновка
зінське щеня
зіньківка
зіпа
Де́рво, -ва, с. = Дерево. Вітер дерво хитає. Чуб. V. 946.
Залі́ззя, -зя́, с. Желѣзныя части плуга. Купив плуг, лишень деревінь, а заліззя треба ще. Камен. у.
Кавсікнути, -кну, -неш, гл. Умереть. Желех.
Лет, -ту, м. Леть, полетъ. Туди саме лет (бджолам) через яр. Черк. у.
Меж, ме́жи, пред. Между. а) Съ родит. и творит. на вопросъ: гдѣ? Межи білих хаток. О. 1861. І. 9. Знаєте нас самих, знайте й меж людьми. Ном. № 14108. б) Съ винит. на вопр.: куда? Вліз межи молот і ковадло. Ном. № 1817. Ох, ідеш ти, доню, меж чужії люде. Мет. межи очі (вдарити, плюнути). Въ глаза.
Накі́ска, -ки, ж. Полый конецъ гусинаго пера, обрѣзанный и вставленный въ тонкій конецъ рога (Cм. ріжок), въ которомъ находится краска для раскрашиванія гончарныхъ издѣлій, — чрезъ каналъ пера изливается краска во время раскрашиванія. Вас. 183.
Окостяк, -ка, м. Позвоночный столбъ.
Пораяти, -ра́ю, -єш, гл. Посовѣтовать.
Рогітра, -ри, ж. У гребенниковъ: перерѣзанная по длинѣ обыкновенная столярная пила. Вас. 164.
Ціновка, -ки, ж. Аукціонъ, продажа съ аукціоннаго торга. Тепер у нас у городі цінують одного купця.... Треба нам на ціновку вистигать. Тільки гляди, вийдуть два купці, будуть торгувать, а ти вийдеш третій на ту ціновку. Будуть говорить: «хто шо дає за сі два доми?» То ти не озивайся, а мовчи, хай вони свою ціну дають. Один надає дві тисячі, другий — чотирі, а як крикнуть утретє: «хто більше?», то ти аж тоді вже набавляй. Грин. І. 113.
Нас спонсорують: