Дрімлю́чий, -а, -е. Сонливый, расположенный къ дремотѣ.
Дрочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Дразнить, сердить, раздражать. Бога не гніви, а чорта не дрочи. Пусти мене, мати, я й не забаруся, тільки хлопців подрочу та й назад вернуся.
Заві́зно нар. Много привоза зерна въ мельницу. На нашому млині так завізно, що не поспішишся молоти. Употребляется также и въ значеніи много работы вообще. Їздили наші коні кувать, та кажуть, — завізно. Прийшов пізно, аж завізно. Ум. завізне́нько.
Печія, -чії́, ж. Изжога.
Писнути 2, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ писати.
Прижовкти, -кну, -неш, гл. Нѣсколько пожелтѣть.
Роспорошувати, -шую, -єш, сов. в. роспороши́ти, -шу́, -шиш, гл.
1) Разсыпа́ть, разсы́пать (о порошкѣ, мукѣ).
2) Разсѣевать, разсѣять. Роспорошив турка й татарву на Черкень-долині.
Сьогобіцький, -а, -е. = сьогобічний. Хто не був по сей бік Дніпра, жадної тями не має про сьогобіцьку Україну.
Хапання, -ня, с.
1) Хватаніе.
2) Взяточничество. Хапанням не дать дітям своїм ні щастя, ні долі.
3) Поспѣшность, торопливость. Через хапання та й зробили воза поганого.
Чималий, -а, -е. Порядочный, довольно большой, значительный. Городець чималий. Розвела пожар чимал. Ум. чималенький.