Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зароблящий
заробок
зароботящий
зародити
зародитися
зародок
зарожедний
зарожедно
зарожений
зароїтись
заросити
зароситися
зарослий
зарослі
заросся
заростати
заростка
заросянський
зарохкати
зарошаний
зарощений
заруб
зарубати
зарубина
зарубка
зарубувати
заружжа
зарука
зарукований
зарумати
зарумсати
зарум'янити
зарум'янитися
зарусявіти
зарути
заручання
заручати
заручатися
заручини
заручити
зарюмати
зарюмсати
зарюмсатися
зарябіти
заряд
заряджувати
зарядити
зарядка
заряжати
зарязь
зарясніти
зарятовувати
зарятовуватися
засада
засадець
засаджувати
засадистий
засадити
засадич
засадний
засадчик
засадчичок
засадьок
засакраментуватися
засалабонити
засалити
засалювати
засалюватися
засандричити
засандричитися
засапатися
засапуватися
засатарити
засваритися
засватати
засвататися
засвашкувати
засвербіти
засвистати
засвідчення
засвідчити
засвідчувати
засвітати
засвітити
засвітла
засвічувати
засвічуватися
засвоїти
засвоювати
засвяткувати
заселити
заселище
заселювати
заселюватися
засера
засивіти
засиджувати
засиджуватися
засилати
засилити
засилка I
засилка II
засилок
засилювати
засинати
засинити
засинитися
засиніти
засинітися
засип
засипати I
засипати II
засипатися 1
засипатися 2
засипляти
засирнити
засирнювати
засиротити
засиротіти
засисати
Викуп, -пу, м. 1) Выкупъ. Зостав його, нехай живе на світі, бо він мені подав за себе викуп. К. Іов. 73. 2) Искупленіе. Од пекла до викупу, до царства небесного душу проважає. Макс.
Гри́цки, -ків, м. мн. раст. Circium canum. МВ. ЗЮЗО. І. 118.
Же́реб, -ба, м. 1) Жребій. Ходім, браття, у ліс темний, вирубаєм три жереби та положим в три городи: кому, браття, припадеться. Чуб. V. 984. Ум. жеребо́к. Гей зібрались в город наші парубки до призиву розбірати жеребки. Щог. 2) = жеребе́ць. Прилетить нечистий.... а ти тпрукнеш, — і він зробиться жеребом. Грин. II. 120. 3) Раст. Pinus pumilio. Шух. І. 18.
Зволочи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Стянуть, стащить, собрать. Та хотять байраки рубати, ізрубавши, зволочити, зволочити й запалити. Мет. 367. Ой я ж тії співаночки з жита зволочила. Гол. IV. 466. 2)що́. Таскать по чему. Чоловік (цигана бивши) двір ним увесь зволочив. Мнж. 115. 3) Совратить, развратить. Говорять люде, що ти дівчину зволочив. Не я її зволочив, но мої чорні брови. Чуб. V. 237.
Полохливий, -а, -е. Пугливый, робкій. Голуб полохливий. К. Досв. 140. Шкодливий як кішка, а полохливий як заєць.
Розгостюватися, -тююся, -єшся, гл. = розгоститися.
Роз'язувати, -зую, -єш, сов. в. роз'язати, -жу, -жеш, гл. = розв'язувати, розв'язати.  
Самочетвертий, -а, -е. Я и еще трое. Вх. Зн. 62.
Стулигуз, -за, м. Раст. Listera ovata. ЗЮЗО. І. 127.
Шутковий, -а, -е. — ва неділя Вербное воскресенье. Фр. Пр. 34.
Нас спонсорують: