Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звінок

Звіно́к, -нка́, м. 1)ри́би. Поперекъ отрѣзанный кусокъ рыбы. Ой поставив козак Нечай та сторожу в місті, а сам пішов до кумоньки звінок риби їсти. АД. II. 58. 2) Раст. Rhinauthus crista galli. Лв. 101. Cм. звонець.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 132.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІНОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІНОК"
Вив'язуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. вив'язатися, -жуся, -жешся, гл. Повязываться, повязаться. Вив'яжеться шовковою хусткою. Г. Барв. 364.
Заріша́ти, -ша́ю, -єш, сов. в. заріши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Окончательно рѣшать, рѣшить. Видно їм (панам) наші руки подобались, — зарішає сивоголовий дід. Мир. ХРВ. 57.
Зрозуміло нар. Понятно.
Нагріма́ти II, -ма́ю, -єш, гл. Гремѣть слегка. Грім нагріма — дощ буде. Екатерин. г.
Пірник, -ка, м. Пряникъ. Дітворі малій п'ятаччя, пірники й мандрики. Мкр. Н. 24.
Погодник, -ка, м. Флюгеръ. Прил. у.
Подувчитися, -чуся, -чишся, гл. Вздуться. Подувчилися сливки од хробачків. Вх. Лем. 452.
Потьмарити, -рю́, -ри́ш, гл. Помрачить. На святому небі усі звізди потьмарило. АД. І. 194. Половина сонця й місяця у тьму потьмарило. АД. І. 190.
Скісно нар. Наискось, вкось.
Скупати I, -па́ю, -єш, гл. Выкупать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВІНОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.