Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злочин
злочинець
злочинний
злочинство
злувати
злузнути
злузнутися
злука
злукавити
злукавіти
злукавнувати
злуктечко
злукто
злупати
злупити
злупитися
злупок
злускати
злучати
злучатися
злучення
злучити
злущити
злущувати
злюбини
злюбити
злюбитися
злюдніти
злюка
злюлятися
злюпатися
злючий
злючка
злющий
зляганий
злягання
злягати
злягатися
злягчи
злякати
злякатися
злякнути
злякнутися
зляку
зляпати
зляпатися
злячи
зляшити
зляшіти
змага
змагання
змагати
змагатися
змагливий
змагнутися
змажка
змазати
змазувати
змазуватися
змазуритися
змайнути
змайструвати
змаленьку
змалитися
змаліти
змалку
змалювання
змалювати
змандрувати
зманити
змантити
зманювати
змарнити
змарнілий
змарніти
змарнувати
змаститися
зматчілий
змахнути
змахувати
змеж
змеженіти
змежи
змелений
змельнути
зменчати
зменшати
зменшати 2
зменшатися
зменшення
зменшити
зменшування
зменшувати
зменшуватися
змервити
змережити
змережування
змережувати
змережуватися
змерзлий
змерзлюка
змерзлюх
змерзнути
змерзти
змерлий
змертвіти
змерти
змести
зметюхкати
змивання
змивати
змиватися
змиг
змигнути
змигнутися
змизерніти
змизкати
змийовина
змикати
змикатися
Велетень, -тня, м. Великанъ, исполинъ, гигантъ. Велетні то були високі, високі люде — от як дерева. КС. 1885. IX. 186. Велетню у світі недовго жити. Ном. № 5826. Велетень у громаді — як правда в пораді. Ном. № 5827.
Вуглярка, -ки, ж. 1) Жена угольщика. Желех. 2) Мѣсто выжиганія угля.
Комарів, -ре́ва, -ре́ве Принадлежащій, свойственный комару. Шевчиха не злюбило, загадала шевцю черевики шити з комаревої шкури. Н. п. з комаре́ву ніжечку. Немножко, очень мало. Дайте мені з комареву ніжечку, з Антонову слізочку. Ном. стр. 283. комаре́ві носики. Раст. = сокирки.
Лабуззя, -зя, с. соб. = лабуз і.
Луб, -бу и -ба, м. Лубъ, кора (съ липы и нѣкоторыхъ другихъ деревъ). Гроші сховані під дубом, накриті лубом. Ном. № 1485. лубом стоя́ти. Быть твердымъ какъ лубокъ (объ одеждѣ, вообще о тканяхъ). Воно (одежа) лубом на нас і стоїть, аж тіло дере. Г. Барв. 173. дощ ллє як з луба. Дождь какъ изъ ведра. Ном. № 573. Ум. лубок, лубочок.
Навпросте́ць нар. Напрямикъ, прямикомъ. Від серця до Бога навпростець дорога. Ном. № 94. Навпростець тілько ворони літають. Посл. Хиба він знає, куди до раю навпростець? Св. Л. 57.
Нютувати, -ту́ю, -єш, гл. Заклепывать, спаивать.
Сльозавий, -а, -е. Слезный, облитый слезами. Сльозаве око в небо зносить. Федьк. І. 38.
Уганятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. угна́тися, -жену́ся, -не́шся, гл. 1) Гнаться, погнаться. За світовими роскошами всігда не вганяйся. Грин. III. 144. Росковський угнався був за ними в Руську Поляну, тя його і вбили. ЗОЮР. І. 24 9. 2) Вбѣгать, вбѣжать, вскочить. 3) Выдаваться, выдаться. Велике каміння, вганяється в море. Левиц. І. МВ. 68. 4) Угоняться, угнаться. Ніяке око не вганяється за мною. Г. Барв. 535.
Хазяїн, -на, м. Хозяинъ. Ой хазяїн дома хазяйнує, на білому спати лягає, а безщасний чумак у дорозі всяку муку приймає. Н. п. Гостям сміх, а хазяїну сльози. Ном.
Нас спонсорують: