Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злочин
злочинець
злочинний
злочинство
злувати
злузнути
злузнутися
злука
злукавити
злукавіти
злукавнувати
злуктечко
злукто
злупати
злупити
злупитися
злупок
злускати
злучати
злучатися
злучення
злучити
злущити
злущувати
злюбини
злюбити
злюбитися
злюдніти
злюка
злюлятися
злюпатися
злючий
злючка
злющий
зляганий
злягання
злягати
злягатися
злягчи
злякати
злякатися
злякнути
злякнутися
зляку
зляпати
зляпатися
злячи
зляшити
зляшіти
змага
змагання
змагати
змагатися
змагливий
змагнутися
змажка
змазати
змазувати
змазуватися
змазуритися
змайнути
змайструвати
змаленьку
змалитися
змаліти
змалку
змалювання
змалювати
змандрувати
зманити
змантити
зманювати
змарнити
змарнілий
змарніти
змарнувати
змаститися
зматчілий
змахнути
змахувати
змеж
змеженіти
змежи
змелений
змельнути
зменчати
зменшати
зменшати 2
зменшатися
зменшення
зменшити
зменшування
зменшувати
зменшуватися
змервити
змережити
змережування
змережувати
змережуватися
змерзлий
змерзлюка
змерзлюх
змерзнути
змерзти
змерлий
змертвіти
змерти
змести
зметюхкати
змивання
змивати
змиватися
змиг
змигнути
змигнутися
змизерніти
змизкати
змийовина
змикати
змикатися
Витолочувати, -чую, -єш, сов. в. витолочити, -чу, -чиш, гл. Вытаптывать, вытоптать. Не дали мені й зібрать того ячменю, увесь витолочили. Стор. ІІ. 119. Всю траву витолочили гуляючи. Левиц. І. 350.
Забу́лькати, -каю, -єш, гл. О жидкости: забульчать, забулькать, забултыхать.
Лют, -ту, м. Гвоздь, которымъ стягиваютъ урванти на ободѣ колеса. Чуб. VII. 576.
Ля́мпа, -пи, ж. 1) Лампа. Левиц. Пов. 313. Вже і лямпа догорає і камраття заніміли, коло столу сном присіли. Федьк. І. 40. 2) Лампада. Висить під лямпою писанка. Чуб. І. 23. Каплиця красна, в ній лямпи палають. Федьк. І. 75. Ум. ля́мпочка. Перед образами висіли скляні лямпочки. Левиц. Пов. 20.
Натомити, -ся. Cм. натомлювати, -ся.
Невидальце, -ця, с. Невидаль. Чого б я дувся? Що попович? Овва! яке ж невидальце! Св. Л. 168.
Опоганювати, -нюю, -єш, сов. в. опоганити, -ню, -ниш, гл. Осквернять, осквернить, огаживать, огадить. Нема нічого осторонь чоловіка, що, ввійшовши в його, могло б опоганити його. Св. Мр. VII. 15. Дитина опоганила сорочку.
Перебачити, -чу, -чиш, гл. 1) Перевидѣть, видывать. Прожили ви на світі чимало, перебачили всього. 2) Простить. Угор.
Розляпатися, -паюся, -єшся, гл. Разболтаться, говорить слишкомъ много. Перед послом язик чернецький розляпавсь у твоїй чесній палаті. К. МБ. II. 128.
Чулинда, -ди, ж. ? За добрим чоловіком і чулинда жінка. Ном. № 9106.
Нас спонсорують: