Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злочин
злочинець
злочинний
злочинство
злувати
злузнути
злузнутися
злука
злукавити
злукавіти
злукавнувати
злуктечко
злукто
злупати
злупити
злупитися
злупок
злускати
злучати
злучатися
злучення
злучити
злущити
злущувати
злюбини
злюбити
злюбитися
злюдніти
злюка
злюлятися
злюпатися
злючий
злючка
злющий
зляганий
злягання
злягати
злягатися
злягчи
злякати
злякатися
злякнути
злякнутися
зляку
зляпати
зляпатися
злячи
зляшити
зляшіти
змага
змагання
змагати
змагатися
змагливий
змагнутися
змажка
змазати
змазувати
змазуватися
змазуритися
змайнути
змайструвати
змаленьку
змалитися
змаліти
змалку
змалювання
змалювати
змандрувати
зманити
змантити
зманювати
змарнити
змарнілий
змарніти
змарнувати
змаститися
зматчілий
змахнути
змахувати
змеж
змеженіти
змежи
змелений
змельнути
зменчати
зменшати
зменшати 2
зменшатися
зменшення
зменшити
зменшування
зменшувати
зменшуватися
змервити
змережити
змережування
змережувати
змережуватися
змерзлий
змерзлюка
змерзлюх
змерзнути
змерзти
змерлий
змертвіти
змерти
змести
зметюхкати
змивання
змивати
змиватися
змиг
змигнути
змигнутися
змизерніти
змизкати
змийовина
змикати
змикатися
Дери́люд, -да, м. Обдиратель, грабитель. Рк. Левиц.
Зашамоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Зашелестѣть, зашуршать. В сінях щось зашамотіло. Мир. Пов. І. 158
Масля́рка, -ки, ж. Продавщица масла.
Перебалакати, -каю, -єш, гл. Осилить въ разговорѣ, болтовнѣ. А ну, хто кого перебалакає? 2) Разсказать, сказать въ разговорѣ (все). Ще ж бо не все перебалакали — посидьте лишень.
Писак, -ка, м. 1) = писака. Мудрий писак і пером так не може списати. КС. 1882. IX. 568. 2) Родъ рѣзца, долотца, стамески, употребляемый для вырѣзыванія орнаментовъ на деревѣ (на ступицахъ колесъ) или металлѣ (въ курительныхъ трубкахъ). Вас. 147, 149. 2) Родъ желѣзной печати съ орнаментомъ: раскаливъ её, бочаръ выжигаетъ орнаментъ на своихъ издѣліяхъ. Шух. I. 252.
Розор II, -ру, м. Углубленіе, образуемое плугомъ послѣ извѣстнаго пріема вспашки, а именно: орати в розор — пахать поле, начиная съ краевъ участка и оканчивая на серединной линіи, гдѣ образуется углубленіе, которое и есть розор. Нѣжин. у.
Сіверний, -а, -е. Холодный.
Тузати, -заю, -єш, гл. Бить, тузить.
Хрумтіти, -мчу, -тиш, гл. Хрустѣть. Діди... брали киї і давали Кирилові Турові по плечах. Сили в старих руках було в їх іще доволі, що аж плечі хрумтіли. К. ЧР. 279. Роскуси (горіх), то ядро аж хрумтить. Сим. 200.
Чотирнадцятий, -а, -е. Четырнадцатый.
Нас спонсорують: