Багнюка, -ки, ж. = багно. Так лаяти болото почала: «Отце потная багнюка!»
Безбеш, нар. = безбач. Череда пішла безбеш.
Галичина, -ни, ж. Галиція.
Жовту́шка, -ки, ж. Раст. Helichrisum arenarium.
Охотитися, -чуся, -тишся, гл. Желать. Не охотилась іти за Василя.
Полупитися, -плю́ся, -пишся, гл. Облупиться. Комори, побита зімньою негодою, пошпугована весняними дощами, полупилася. Порепалась і полупилась кожа.
Потятко, -ка, с. Ум. отъ потя.
Синик, -ка, м. = синиця.
Тойді нар. = тоді. Тойді орли сизопері налітали.
Ус, уса и вус, вуса м.; мн. уса (вуса) и уси (вуси). 1) Усъ. Сивий ус, стару чуприну вітер розвіває. Оддай мене за такого, що не має вуса, — він на мене кивне-моргне, а я й засміюся. Моргнув якось усима. під усом бути. Находиться въ возрастѣ 19 — 20 лѣтъ. Парубок під усом. Хлопець під усом, літ двадцять йому. Уса у кішок, у собак. 2) Ость въ колосѣ хлѣбнаго растенія. 3) мн. уси (вуси). Въ верхней одеждѣ (кожушанка, свита, кунтуш, керсетка и пр.): внутреннія складки сзади (иногда съ боковъ. по шву отъ таліи внизъ, образовавшаяся вслѣдствіе вставки длинныхъ равнобедренныхъ треугольниковъ въ нижнюю часть одежды. Свита до трьох усів. Взяла очіпок грезетовий і кунтуш з усами люстровий. Cм. хванд. Ум. усик, усичок, усок, усочок. До усиків пошити.