Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звідци

Зві́дци, звідціль, звідціля́, нар. = звідсіль. Ой звідци гора, а звідти друга. Чуб. V. 230. Як я маю, козак Нечай, звідціль утікати, славу свою козацькую під ноги топтати. Макс.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 131.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІДЦИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІДЦИ"
Варко нар. 1) Жарко (о погодѣ). Лебед. у. 2) Вѣроятно, правдоподобно. Галиц. 3) = варівко 1. Шух. І. 83.
Віківщина, -ни, ж. Старина. Пожалуй віковщину раз, а вона тебе десять раз.
Дя́гель, -лю, м. Раст. a) Angelica sylvestris. ЗЮЗО. І. 111. б) Archangelica officinalis. ЗЮЗО. І. 112.
Колодовбина, -ни, ж. Выбой, ухабъ. Желех.
Нами́лювати, -люю, -єш, сов. в. намили́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Намыливать, намылить.  
Позлитка, -ки, ж. = ожеледиця. Вх. Лем. 452.
Попотужити, -жу, -жиш, гл. Погоревать много, нагореваться, наплакаться. Як вигнала мене свекруха... — що я попожурилась, що я попотужила. Г. Барв. 433.
Прирідок, -дку, м. Прирожденное свойство. У його такий прирідок, що він ростом малий, а дужий. Волч. у.
Ростоптувати, -тую, -єш, сов. в. ростоптати, -пчу, -чеш, гл. Растаптывать, растоптать. А вже бабка курчаточка в хату заганяє. Заганяла, заганяла — троє ростоптала. Чуб. V. 1130.
Сируватий, -а, -е. Сыроватый.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВІДЦИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.