Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звікувати

Звікува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Провести жизнь. Звікував я вік мій довгий, та й не бачив того змалку. К. Псал. 89.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 132.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІКУВАТИ"
Досновиґа́тися, -ґа́юся, -єшся, гл. Дошляться, дошататься.
Жебра́ний, -а, -е. Нищенскій, добытый нищенствомъ, выпрашиваніемъ. піти на жебраний хліб. Обнищать, сдѣлаться нищимъ. Врешті пан той пішов на жебраний хліб, а через кого? Через жида. Подольск. г.
Жени́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Жениться. Як сироті женитися, то й ніч мала. Ном. № 10699. Чи такому ж бридкому, як ти, женитися з Марусею? О. 1861. XI. Кух. 15. Не хочу я женитися з тією, що ви мені засватали. Грин. II. 188. Оженився з Палажчиною дочкою. ПЙО. Левиц. І. 366.
Мо́мрати, -раю, -єш, гл. = мимрити. Вх. Уг. 252.
Неопантровність, -ности, ж. Необдуманность, неосмотрительность, опрометчивость. Що то за неопантровність: їхав по воду, переїхав гуску. Могил. у.
Піддубень, -бня, м. Родъ грибовъ, Boletus calopus. Анн. 66.
Сирняк, -ка, м. Сырые дрова. Вх. Зн. 30.
Стрішка, -ки, ж. Ум. отъ стріха.
Учень, учня, м. Ученикъ. Ном. № 14055. Стор. І. 195. Не учень для вчителя, а вчитель для учня. О. 1862. І. 66. Осман, високий учень мій в рицарстві. К. МБ. X. 19.
Шиналь, -ля, м. Гвоздь для прибиваній шины, къ колесу.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВІКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.