Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звіряти

Звіря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. вві́рити, -рю, -риш, гл. 1) Провѣрять, провѣрить, вывѣрять, вывѣрить. Я його вже звірила за того карбованця. Н. Волын. у. Я звірив на собі, що нема й гірше, як води вип'єш з холоду. О. 1861. V. 70. 2) Довѣрять, довѣрить. Він на ню звіряв усе своє добро. Зміев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 133.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІРЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІРЯТИ"
Біднитися, -нюся, -нишся, гл. Прикидываться бѣднымъ. Та вони зовсім не такі! вони тільки бідняться, а в їх грошей до чорта! Полт.
Глибоко нар. Глубоко. Глибоко оре. Ном. № 5600. Глибоко тут брести, — шукаймо иншого місця. Сравн. степ. глибше. Риба шука де глибше, а чоловік де лучче. Ном. № 9840. Ум. глибоченько.
Дарови́зна, -ни, ж. Подаренныя вещи. Оце свита — даровизна. Черкас. у.
Дроб'Я́та, -б'я́т, с. мн. Овцы. Желех. Шух. І. 84.
Замію́сити, -ю́шу, -сиш, гл. = запроторити і. Мнж. 180. Cм. замаюсити.
Зелені́сінько, нар. Ум. отъ зелено.
Корчуга, -ги, ж. Преимущ. во мн. Короткій сани съ толстыми и высокими полозьями, у потребляющіеся для перевозки срубленныхъ деревьевъ. Шух. I. 180.
Крівця, -ці, ж. 1) Ум. отъ кров. Людська крівця не водиця, розливати не годиться. Ном. № 1283. 2) Раст. Звѣробой, Hypericum.  
Отчемесувати, -су́ю, -єш, гл. Отрѣзать большой кусокъ. Лубен. у.
Пустуха, -хи, м. Шалунья. Ум. пустушка, пустушечка. Не пустуй, моя пустушко! Щог. Сл. 124.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВІРЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.