Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звіряти

Звіря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. вві́рити, -рю, -риш, гл. 1) Провѣрять, провѣрить, вывѣрять, вывѣрить. Я його вже звірила за того карбованця. Н. Волын. у. Я звірив на собі, що нема й гірше, як води вип'єш з холоду. О. 1861. V. 70. 2) Довѣрять, довѣрить. Він на ню звіряв усе своє добро. Зміев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 133.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІРЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІРЯТИ"
Висихання, -ня, с. Высыханіе. К. Псал. 69.
Дзвя́кнутися, -нуся, -нешся, гл. Упасть на землю, шлепнуться, брякнуться.
Заворо́тень, -тня, м. 1) Колѣно, изгибъ рѣки. Павлогр. у. 2) Холощенный, оскопленный бычокъ. Мнж. 180.
Заріча́нка, -ки, ж. Живущая за рѣкой. Як напало на мене сім зарічанок, а я сама, то насилу відгризлась. Ном. № 3343.
Здря́нка, -ки, ж. Зрачекъ, зѣница. Вх. Пч. І. 15.
Квадратовий, -а, -е. Квадратный. Я воліла б собі збудувати... три великі зали: довгу, квадратову і круглу. Левиц. І. 297.
Наванта́жувати, -жую, -єш, сов. в. наванта́жити, -жу, -жиш, гл. Нагружать, нагрузить, навьючивать, навьючить, накладывать, наложить. Хоч як було навантажиш віз снопами, чи на гору, чи в долину, їй (кобилі) усе одно, що по рівному. К. (Хата. 65).
Нана́шко, -а, м. Крестный отецъ. О. 1861. X. Свидн. 55.
Патріотизм, -му, м. Патріотизмъ. О. 1861. IX, 180.
Пролляти, -лля́ю, -єш, гл. Пролить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВІРЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.