Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

змикитити
змикнути
змилини
змилити
змилитися
змилка
змилок
змилосердитися
змилоститися
змилування
змилуватися
змилювати
змилюватися
змимрити
змирити
змиршавіти
змирщина
змисел
змислений
змислити
змисний
змити
змідніти
зміж
змізкувати
зміїв
зміїний
зміїха
змій
змійка
змійок
зміна
змінити
змінний
змінчик
зміняти I
зміняти II
змінятися I
змінятися II
змірати
змірити
зміркувати
зміркуватися
змірок
зміряти
змісити
змістити
змітати
змітка
змітки
зміток
зміцнити
зміцніти
зміцнювати
змішання
змішати
змішувати
змішуватися
зміщати
зміщатися
зміюк
зміюка
змія
зміястий
змлоїти
змова
змовини
змовити
змовка
змовкати
змовленник
змовляти
змовлятися
змовчати
змога
змогти
змогтися
зможність
змокати
змоклий
змокравіти
змокріти
змокти
змолодикувати
змолодіти
змолоду
змолоти
змолотися
змолотити
змолочувати
зморгнути
зморгнутися
змордувати
змордуватися
зморити
зморитися
зморозити
зморокувати
зморхнутися
зморхтися
зморшка
зморшкуватий
зморщити
зморщитися
зморщка
змоскалілий
змоскаліти
змоскалювати
змостити
змотати
змотувати
змотуватися
змотузити
змочи
змочити
змочувати
змощувати
змощуватися
змрік
змружити
Ґре́чність, -ности, ж. Учтивость, любезность.
Здава́ти, здаю́, -є́ш, сов. в. зда́ти, здам, здаси́, гл. 1) Сдавать, сдать. Ой у саду, у садочку там голубчик гуде, там Юрочко парубоцтво здає; ой у саду, у садочку там голубка гуде, ой там Маруся дівування здає. Мет. 230. 2) Давать, надавать. Подій корівки, що 'д батенька нагнала, та прогонь і овечки, що ненька здавала. Чуб. V. 695. 3) — екза́мена. Выдерживать, выдержать экзаменъ. Левиц. Пов. 5.
Кріпенний, -а, -е. 1) Очень крѣпкій. 2) Очень здоровый, сильный. Це дід кріпенний. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Милу́н, -на, м. 1) Возлюбленный, любовникъ. 2) Милый, любимецъ. Удала мама милуна (т. е. родила сына). Черк. у.
Мі́рчити, -чу, -чиш, гл. Брать часть зерна за помолъ. Вх. Зн. 36.
Мохови́тий, -а, -е. Обросшій мхомъ. Вх. Уг. 252.
Оббігати 2, -гаю, -єш, гл. Оббѣгать. Усіх подруг сьогодні оббігала, — заполочі хотіла позичити. Харьк.
Підстілля, -ля, с. Мѣсто подъ столомъ. Чуб. IV. 306.
Полежань, -ня, м. Бекасъ. Мнж. 189.
Штаґа, -ґи, ж. 1) Приспособленіе, при помощи котораго кожевникъ развѣшиваетъ кожу надъ чаномъ. Вх. Зн. 83. 2) Въ мельницѣ: деревянный брусъ, въ который вставляется конецъ веретена шестерни. Черн. у., Сумск. у.
Нас спонсорують: