Відступати, -па́ю, -єш, сов. в. відступити, -плю, -пиш, гл. 1) Отступать, отступить. Слуги відступили позад. Подайте, каже, мені того Михайлика, то я одступлю. 2) Уступать, уступить. Під ярмарок город відступив велику лощину поміж Подолом і Ворсклом.
Дзю́ба, -би, ж. Дѣвушка съ лицомъ, изрытымъ оспой. А що кому до того, що я дзюбу люблю; а я дзюбі, моїй любі, черевички куплю. Ум. Дзю́бка.
Замурча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Заворчать.
Ме́жка, -ки, ж. Ум. отъ межа.
Опилок, -лка, м. = обаполок.
Псалтирка, -ки, ж. Книга псалтырь. Ум. псалти́рочка. Дякові пишу чорну ягницю, щоби читав псалтирочку цілую нічку.
Страждання, -ня, с. Страданіе. Не раз сплакнула, слухаючи страждання Оксанине.
Тверезість, -зости, ж. Трезвость.
Тиртак, -ка, м. = тартак.
Ходонько, -ка, ж. Ум. отъ хід.