Бешезник, -ка, м. Раст. Paris quadrifolia.
Біличка, -ки, ж.
1) Ум. отъ білиця.
2) Имя бѣлой собаки.
Віяння, -ня, с. 1) Вѣяніе, дуновеніе. 2) Провѣиваніе хлѣба.
Каменястий, -а, -е. = каменистий. Господь сорок літ не допускав їх до обітованої землі..., а водив по камінястій пустині. 60.
Куля, -лі, ж. 1) Шаръ. Сподівався колись добути свою законну долю і місце на земляній кулі. 2) Пуля. Чоловік стріляє, а Бог кулі носить. Щоб тебе перша куля не минула. кулі лити. Врать. Кулі ллє. 3) Ядро. 4) = милиця. Він на кулі ходе. Ум. кулька.
Мандрі́вочка, -ки, ж. Ум. отъ мандрівка.
На́глити, -лю, -лиш, гл. Торопить, понукать.
Побешпетити, -чу, -тиш, гл. Загадить. Воно ж оті мухи раз-у-раз до падла літають та й нівечять усе. Бач, як бриль побешпетили.
Трощити, -щу́, -щи́ш, гл.
1) Ломать, трощить, превращать въ щепки. Трощіте сосну на дрізки.
2) Ѣсть съ жадностью. Почав чабака трощити, уклав і другого, і третього.
Упосліджати, -джаю, -єш и упосліджувати, -джую, -єш, сов. в. упослідити, -джу, -диш, гл. Оставлять, оставить кого послѣднимъ, за собой; поставить ниже себя, пренебрегать, пренебречь чѣмъ. Та й слово гарне! слухай! в нас воно впосліджувати й польське почало. Впослідити мене ніхто не схоче. Я всюди робила, та й не була упосліджувана. Не 'ддам, каже, Настусі (за вбогого), не впосліджу моєї дитини. Наша кохана мова зосталась упослідженою.
