Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звірник

Звірни́к, -ка́, м. Звѣринецъ. Вх. Лем. 418.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 132.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІРНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІРНИК"
Грошови́тий, -а, -е. Зажиточный. Ном. № 13658. Деякі між ними й дуже багаті і грошовиті. Стор. ІІ. 154. Черевань був тяжко грошовитий. К. ЧР. 4.
Джеджу́литися, -люся, -лишся, гл. Кокетничать, хорошиться.
Кантабал, -лу, м. = кантабас. Як напився кантабалу, — ляшок нетверезий. Н. п.
Моркови́й, -а, -е. = моркв'яний. Kolb. І. 144.
Притика, -ки, ж. 1) Колышекъ, палка, прикрѣпляющая ярмо къ дышлу. Рудч. Чп. 34. Чуб. VII. 402. Рудч. Чп. 250. Як вихватить дід із воза велику притику. Мет. 472. 2) притики дава́ти. Задѣвать кого. О. 1862. VIII. 11. Ум. прити́чка.
Прохатарь, -ря, м. = прохач. Пришили прохатарі ті, що на церкву просять. — Ну, набери їм ківш пшениці. Харьк.  
Путря, -рі, ж. Родъ кушанья изъ свареннаго ячменя и сладкаго квасу. Маркев. 157. Чуб. VII. 440. На закуску куліш і кашу, лемішку, зубці, путрю, квашу. Котл. Ен. І. 18.
Свербига, -ги, ж. Раст. Bunias orientalis L. Cм. порчак, -катран. ЗЮЗО. І. 115.
Солопіти, -пію, -єш, гл. Смотрѣть безсмысленно.
Штиль м. 1) лю. Манеръ, образецъ. Cм. шталт. А там ізнов починають забудинки і всі на другий штиль. Св. Л. 24. 2) ля. Деревянный роженъ для носки соломы. Рудч. Ск. І. 70. Мнж. 194. Штилі, що солому носять, як молотять. Сим. 197. Кладе копицями, а виносить штилями. Нѣжин. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВІРНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.