Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зворота

Зворо́та, -ти, ж. Межа, оставляемая на полѣ для проѣзда.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 135.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВОРОТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВОРОТА"
Голопузя, -зяти, с. 1) = голопуцьок. 2) Бѣднякъ, оборвышъ. Вх. Зн. 11.
Гужі́вка, -ки, ж. = Гужва́. Г. Барв. 64; Шух. I. 74.
Достача́ння, -ня, с. Доставка, поставка.
Дрохви́ч, -ча́, м. Самецъ драхва. Стор. ІІ. 23.
Карання, -ня, с. Наказаніе. Не боже карання, своє дуровання. Ном. № 7044.
Ли́пчик, -ка, м. Раст. Asperugo procumens. Вх. Пч. І. 9. Cм. липчиця.
Мача́ти, -ча́ю, -єш, гл. Мочить, намачивать. Копай, доню, корінці, мачай, доню, в горільці. Чуб. V. 417.
Полум'яний, -а, -е. Пламенный. Левиц. І. 306. Ком. II. 113.
Потоваришувати, -шую, -єш, гл. = потоваришити.
Темнощі, -щів, ж. мн. Тьма, темнота, мракъ. Ой як зайдеш за хмароньку, стань в темнощі цілий. Чуб. V. 102.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВОРОТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.