Джеркота́ти, -кочу́, -чеш, джеркоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. = Джерґотати. Яка мальована та штучна птиця! вертиться, джеркотить, по дереву скака. Все тямлють, джеркотять, як гуси по німецьки. Жиди джеркочуть тілько та дурять людей хрещених.
Зіпа́ти, -па́ю, -єш, гл. 1) Кричать, орать. То піп дурний — нащесерце зіпає. 2) = зіхати 2 и 3. Курєтко туй-туй здохне; от іще зіпає ледві.
Кадний, -а́, -е́ Дымный, закоптѣлый.
Колядниченько, -ка и коля́дничок, -чка, м. Ум. отъ колядник.
Микну́ти, -ну, -ниш, гл. Умчать, помчать. Москалі микнули його аж до Київа.
Обидниця, -ці, ж. Обидчица.
Побірати, -ра́ю, -єш, гл. Брать, получать. Паламар побірає шестий книш.
Пом'яти, -мну, -мне́ш, гл. Помять. На тобі круг прядіва: щоб ти його пом'яла, потіпала і в мички помикала.
Пошкрябати, -ба́ю, -єш, гл. Поскресть, поцарапать.
Склеп, -пу, м.
1) Сводъ.
2) Склепы. Ой казав пан Каньовський ще й склеп склепувати, молодую Бондарівну гарно поховати.
3) Подвалъ, подземелье; погребъ. Від смерти і в склепу не замуруєшся. Тільки у Скутарі, в склепу, не дрімають козаки сердеги. Чого вони ждуть?
4) Магазинъ, лавка. Ум. склепик.