Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

затуркати
затуркотіти
затурчати
затушкати
затушковувати
затушковуватися
затушкувати
затхнутися
затьмити
затьон
затьопа
затьопатися
затьор
затьорач
затьохкати
затюкати
затюпати
затяг
затягати
затягатися
затягач
затяготніти
затягти
затяжець
затяжити
затяжний
затяжок
затямити
затяти
затятий
заубожати
зауважати
заужати
зауздати
заулок
заупиняти
заутеріти
заухати
заушник
заушниця
зафактувати
зафарбувати
зафундувати
захакатися
захандричити
захапати
захапатися
захапувати
захарамаркати
захарастрити
захарастритися
захаркати
захарлати
захарчати
захарчувати
захаяти
захвабрувати
захвалити
захвальшувати
захвалювання
захвалювати
захваляти
захвататися
захватити
захватич
захвачувати
захвилювати
захвирсувати
захвойдати
захвойдаха
захворіти
захвортунити
захвостати
захвостати 2
захвостуватий
захвоськати
захвощатися
захекатися
захидный
захид-сонця
захидъ
захилий
захилити
захиляти
захилятися
захимерити
захирілий
захиріти
захист
захистити
захистний
захистник
захистя
захитати
захитатися
захихикати
захищ
захищати
захищатися
захімлыты
захланний
захланник
захланнисть
захлынатыся
захлыпаты
захлыпатыся
захлыстувати
захлыстуватися
захлюндрытыся
захлюпаты
захлюпатыся
захлюпостаты
захлюпотати
захлюстати
захлюстатыся
захлющытыся
захлянути
захляпатыся
захлясти
захмарити
Валюша, -ші, ж. Сукновальня. Стор. II. 116.
До́вжанка, -ки, ж. 1) Продольная вспашка. 2) Высокій горшокъ, молочный горшокъ, молочникъ. Угор.
Закозакува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Начать вести жизнь козака.
Камінь, -меню, м. 1) Камень. Трудно вийти з біди, як каміню з води. Ном. № 2757. Возьми ти, сестро, піску у білу ручку, посій ти, сестро, на каміню: коли той буде пісок на білому камені зіхожати, синім цвітом процвітати, хрещатим барвінком біленький камінь устилати... ЗОЮР. І. 26. стояти як у камені. Стоять какъ окаменѣлому. Выраженіе встрѣчено только у М. Вовчка: І засоромилась, і злякалась, — стою як у камені, оніміла. МВ. (О. 1862. III. 54). То же значеніе имѣетъ и выраженіе: як з каменю тесаний. Сижу, мов з каменю тесаний. Г. Барв. 211. 2) Драгоцѣнный камень. От де, люде, наша слава, слава України: без золота, без каменю. Шевч. 46. 3) Жерновъ какъ въ обыкновенной, такъ и въ ручной мельницѣ, а также и въ гончарскихъ жорнах. На добрий камінь що ні скинь, то все змелеться. Посл. Млин на два камені. Желех. Шух. І. 261. млиновий камінь. Жерновъ. 4) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. Шух. І. 255. 5) Вѣсъ въ 24, 30, 32, 36 фунтовъ. Камінь воску. Купила цукру камінь. Тютюну каменей сто. Закр. Гол. Од. 39. 6) синій камінь. Мѣдный купоросъ. Ум. камінець, каміньо́чок, -каміньчик. Ой дзвеніте, перстенці, з дорогими камінці. Рк. Макс. Пост ти при дорозі та на каміньочку. Н. п. Бодай пани при дорозі каміньчики били. Н. п.
Кізонька и кізочка, -ки, ж. Ум. отъ коза.
Лиця́ння, -ня, с. Ухаживаніе, любезничаніе.
Налюбува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Налюбоваться. Вродила йому така гречка, що на все поле... Піп не налюбує тію гречкою. Рудч. Ск. І. 208.
Сторіки, -рік, ж. Сотни рѣкъ. І потече сторіками кров у сине море. Шевч.
Сунутися 1, -нуся, -нешся, гл. 1) Соваться. Не питаючи броду, не сунься у воду. Ном. 2) Медленно двигаться, надвигаться. Стрічкою сунулись козаки. Стор. МПр. 124.
Холодок, -дку, м. 1) Прохлада; тѣнь, покрытое тѣнью мѣсто. Рано, за холодку, рушить у дорогу. Стор. Сіла спочити в холодку під вербою. МВ. І. 14. взяти холодо́к говорится о полевыхъ растеніяхъ: разростись настолько, что растеніе въ состояніи дать на нивѣ сплошную тѣнь и задержать влагу. Просо на ниві взяло холодок. Мнж. 167. 2) Какое либо прикрытіе отъ солнца, чтобы получилась тѣнь. Ой я в полі була і діло робила: напинала холодок, щоб не загоріла. Н. п. Въ слѣдующ. примѣрахъ въ смыслѣ: зонтикъ. На повозці сидить паня і держе холодок, щоб сонце не пекло. Лебед. у. Беріть же й холодок з собою від сонця. Лебед. у. 3) Спаржа обыкновенная, Asparagus officinalis L. ЗЮЗО. І. 113. То-же: заячий холодо́к. ЗЮЗО. І. 113. Ум. холодо́чок. В садочку лежать собі у холодочку. Шевч. 430. Холодочком, дружечки, холодочком попід вишневим садочком. Мил. Св. 6.
Нас спонсорують: