Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

затуркати
затуркотіти
затурчати
затушкати
затушковувати
затушковуватися
затушкувати
затхнутися
затьмити
затьон
затьопа
затьопатися
затьор
затьорач
затьохкати
затюкати
затюпати
затяг
затягати
затягатися
затягач
затяготніти
затягти
затяжець
затяжити
затяжний
затяжок
затямити
затяти
затятий
заубожати
зауважати
заужати
зауздати
заулок
заупиняти
заутеріти
заухати
заушник
заушниця
зафактувати
зафарбувати
зафундувати
захакатися
захандричити
захапати
захапатися
захапувати
захарамаркати
захарастрити
захарастритися
захаркати
захарлати
захарчати
захарчувати
захаяти
захвабрувати
захвалити
захвальшувати
захвалювання
захвалювати
захваляти
захвататися
захватити
захватич
захвачувати
захвилювати
захвирсувати
захвойдати
захвойдаха
захворіти
захвортунити
захвостати
захвостати 2
захвостуватий
захвоськати
захвощатися
захекатися
захидный
захид-сонця
захидъ
захилий
захилити
захиляти
захилятися
захимерити
захирілий
захиріти
захист
захистити
захистний
захистник
захистя
захитати
захитатися
захихикати
захищ
захищати
захищатися
захімлыты
захланний
захланник
захланнисть
захлынатыся
захлыпаты
захлыпатыся
захлыстувати
захлыстуватися
захлюндрытыся
захлюпаты
захлюпатыся
захлюпостаты
захлюпотати
захлюстати
захлюстатыся
захлющытыся
захлянути
захляпатыся
захлясти
захмарити
Велетень, -тня, м. Великанъ, исполинъ, гигантъ. Велетні то були високі, високі люде — от як дерева. КС. 1885. IX. 186. Велетню у світі недовго жити. Ном. № 5826. Велетень у громаді — як правда в пораді. Ном. № 5827.
Вуглярка, -ки, ж. 1) Жена угольщика. Желех. 2) Мѣсто выжиганія угля.
Комарів, -ре́ва, -ре́ве Принадлежащій, свойственный комару. Шевчиха не злюбило, загадала шевцю черевики шити з комаревої шкури. Н. п. з комаре́ву ніжечку. Немножко, очень мало. Дайте мені з комареву ніжечку, з Антонову слізочку. Ном. стр. 283. комаре́ві носики. Раст. = сокирки.
Лабуззя, -зя, с. соб. = лабуз і.
Луб, -бу и -ба, м. Лубъ, кора (съ липы и нѣкоторыхъ другихъ деревъ). Гроші сховані під дубом, накриті лубом. Ном. № 1485. лубом стоя́ти. Быть твердымъ какъ лубокъ (объ одеждѣ, вообще о тканяхъ). Воно (одежа) лубом на нас і стоїть, аж тіло дере. Г. Барв. 173. дощ ллє як з луба. Дождь какъ изъ ведра. Ном. № 573. Ум. лубок, лубочок.
Навпросте́ць нар. Напрямикъ, прямикомъ. Від серця до Бога навпростець дорога. Ном. № 94. Навпростець тілько ворони літають. Посл. Хиба він знає, куди до раю навпростець? Св. Л. 57.
Нютувати, -ту́ю, -єш, гл. Заклепывать, спаивать.
Сльозавий, -а, -е. Слезный, облитый слезами. Сльозаве око в небо зносить. Федьк. І. 38.
Уганятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. угна́тися, -жену́ся, -не́шся, гл. 1) Гнаться, погнаться. За світовими роскошами всігда не вганяйся. Грин. III. 144. Росковський угнався був за ними в Руську Поляну, тя його і вбили. ЗОЮР. І. 24 9. 2) Вбѣгать, вбѣжать, вскочить. 3) Выдаваться, выдаться. Велике каміння, вганяється в море. Левиц. І. МВ. 68. 4) Угоняться, угнаться. Ніяке око не вганяється за мною. Г. Барв. 535.
Хазяїн, -на, м. Хозяинъ. Ой хазяїн дома хазяйнує, на білому спати лягає, а безщасний чумак у дорозі всяку муку приймає. Н. п. Гостям сміх, а хазяїну сльози. Ном.
Нас спонсорують: