Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

затуркати
затуркотіти
затурчати
затушкати
затушковувати
затушковуватися
затушкувати
затхнутися
затьмити
затьон
затьопа
затьопатися
затьор
затьорач
затьохкати
затюкати
затюпати
затяг
затягати
затягатися
затягач
затяготніти
затягти
затяжець
затяжити
затяжний
затяжок
затямити
затяти
затятий
заубожати
зауважати
заужати
зауздати
заулок
заупиняти
заутеріти
заухати
заушник
заушниця
зафактувати
зафарбувати
зафундувати
захакатися
захандричити
захапати
захапатися
захапувати
захарамаркати
захарастрити
захарастритися
захаркати
захарлати
захарчати
захарчувати
захаяти
захвабрувати
захвалити
захвальшувати
захвалювання
захвалювати
захваляти
захвататися
захватити
захватич
захвачувати
захвилювати
захвирсувати
захвойдати
захвойдаха
захворіти
захвортунити
захвостати
захвостати 2
захвостуватий
захвоськати
захвощатися
захекатися
захидный
захид-сонця
захидъ
захилий
захилити
захиляти
захилятися
захимерити
захирілий
захиріти
захист
захистити
захистний
захистник
захистя
захитати
захитатися
захихикати
захищ
захищати
захищатися
захімлыты
захланний
захланник
захланнисть
захлынатыся
захлыпаты
захлыпатыся
захлыстувати
захлыстуватися
захлюндрытыся
захлюпаты
захлюпатыся
захлюпостаты
захлюпотати
захлюстати
захлюстатыся
захлющытыся
захлянути
захляпатыся
захлясти
захмарити
Блейвас, -су, м. Свинцовыя бѣлила, бѣлила. Бо щоки терли манією, а блейвасом і ніс, і лоб. Котл. Ен. ІІІ. 49.
Болезність, -ности, ж. Болѣзнь. Драг. 29.
Дан, -ну, м. Столбъ, стоянь. Чуб. VII. 575.
Повічайка, -ки, ж. = повіка. Вх. Уг. 260.
Попосміятися, -юся, -єшся, гл. Насмѣяться вдоволь, посмѣяться много. Попосміялись же за те з Цьомаха довго. Сим. 215. Тії листи що-дня вичитує, — і попоплаче над ними, і попосміється. МВ. (О. 1862. III. 35).
Поприкидати 2, -да́ю, -єш, гл. То-же, что и прики́нути, но во множествѣ.
Ряхатися, -хаюся, -єшся, гл. Собираться, трогаться. Свати вже ряхались додому. Канев. у. Я вже й ряхатися не буду. Лубен. у.
Стрийна, -ни, ж. 1) = тітка, батькова сестра. Желех. 2) = дядина. Желех. Вх. Лем. 470.  
Тюряка, -ки, ж. Ув. отъ тюрма.
Шанувати, -ну́ю, -єш, гл. 1) Чтить, почитать, уважать, оказывать уваженіе. Шануй батька та Бога — буде тобі всюди дорога. Ном. № 9353. Хто шанується, — і люде того шанувать будуть. Ном. № 4429. 2) Беречь, сохранять. Шануй одежу в дворі, вона тебе в людях. Ном. № 11128. 3) Принимать, чествовать, угощать. Ти гостя повинен добре шанувати, а в тебе й борщ не гарячий. О. 1862. І. 29. Де будуть шанувать, там будемо ночувать. Ном. Шанує сусідські діти варениками. Г. Барв. 350. Наливають молодій кварту горілки, ідуть молодого шанувать у другу хату. Грин. III. 426. 4) шанувавши слухи ваші. Извините за выраженіе, съ позволенія сказать. Ном. № 13040. Та се не чоловік, а так, шанувавши слухи ваші, смердюче стерво. Подобное же значеніе: шануючи бога та й вас, яко ґречних. Фр. Пр. 88; шаную (кому) го́нор. Гн. І. 129.
Нас спонсорують: