Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звохчіти

Звохчі́ти, -чі́ю, -єш, гл. Отсырѣть. Шух. І. 162.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 136.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВОХЧІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВОХЧІТИ"
Великорозумний, -а, -е. Очень умный. Ти вже в нас великорозумний. Левиц. КС. 27. Сим. 230.
Видужати Cм. видужувати.
Жидо́чок, -чка, м. Ум. отъ жид.
Забезневи́нно нар. Безъ вины. Забезвинно душа пропада. Грин. І. 70.
Коструб, -ба, м. 1) Ястребъ. Мнж. 183. 2) Весенняя хороводная игра дѣвушекъ, описанная у Чуб. III. 77 и Kolb. І. 158. 8) Неряха. Сидів коструб на припічку, я не подивився. Гол. III. 290. Ум. кострубонько.
Повалувати, -лую, -єш, гл. Повалить толпой. Повалувало у хату все весілля.  
Пооздоблювати, -люю, -єш, гл. Украсить (во множествѣ).
Роздражнити Cм. роздражнювати.
Свавільство, -ва, с. Своевольничество. Лубен. у.
Хоругва́, -ви, ж. = корогва. ЕЗ. V. 190.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВОХЧІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.