Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звохчіти

Звохчі́ти, -чі́ю, -єш, гл. Отсырѣть. Шух. І. 162.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 136.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВОХЧІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВОХЧІТИ"
Брусяка, -ки, м. Ув. отъ брус.
Завесели́тися, -лю́ся, -ли́шся, гл. Отдаться веселью.
Колядка, -ки, ж. Рождественская пѣсня, исполняемая на первый день рождественскихъ святокъ сельской молодежью, которая ходить для этого отъ хаты къ хатѣ и получаетъ за пѣніе вознагражденіе.
Незрозумілий, -а, -е. Непонятный. Желех.
Палубець, -бця́, м. Ум. отъ палуб.
Поквільно нар. 1) = покволом. 2) Свободно, льготно. Не знаю, як у вас, каже, а в нас дак і геть то стало поквільно панським. О. 1862. VI. 58.
Полиняти, -ня́ю, -єш, гл. Полинять, поблекнуть. Полиняла стрічка, брови полиняють. Шевч. 12.
Пристая, -та́ї 1), м. = пристай. Желех. 2) м. = присташ. Желех. 3) ж. Вступленіе въ бракъ въ качествѣ присташа. Волію йти у жовніри, ніже на пристаю. Гол. II. 96.
Теперісінько, теперісічко, нар. Какъ разъ теперь, именно теперь.
Шипчак, -ка, м. = шипшина. Вх. Пч. II. 35.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВОХЧІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.