Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звохчіти

Звохчі́ти, -чі́ю, -єш, гл. Отсырѣть. Шух. І. 162.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 136.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВОХЧІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВОХЧІТИ"
Бобровик, -ка, м. = бобровник.
Врем'Я, -м'я, с. см. урем'я.
Вуздечка, -ки, ж. Уздечка. Аби вуздечка, а кінь буде. Ном. № 5423.
Докла́сти. Cм. Докладати.
Зіпрі́ти, -рію, -єш, гл. Вспотѣть.
Підтитарний, -ного, м. Церковный подстароста. Зміев. у.
Повбіратися, -раємося, -єтеся, гл. Одѣться (о многихъ). Дівчата... повбіраються так, що ну! Кв.
Сита, -ти, ж. Растворъ меду, сыта. Будеш його годувати цукром головою, будеш його напувати від меду ситою. Чуб. V. 68.
Хмикати, -каю, -єш, гл. Произносить хм. Полт. г.
Худорба, -би, ж. 1) Худоба. 2) Худое животное. Мнж. 22. 3) Бѣдность, нищета. 4) соб.: бѣдняки. Не завидуй худорбі — доведе Бог тобі. Ном. № 2336.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВОХЧІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.