Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звір II

Звір Ii, -ра, -ру, м. 1) Звѣрь. З теї тучи в темний ліс, — нехай мене звір іззість. Чуб. V. 180. 2) Волкъ. Ум. зві́рик, звіро́к. Звірок утішний білка. Сим. 210. Ув. звірю́ка, звіря́ка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 132.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІР II"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІР II"
Болонкарь, -ря, м. = скляр.
Зазирни́й, -а́, -е́ Яркій (о цвѣтахъ). Кіевск. у.
Зати́шни́й, -а́, -е́ Уютный, укромный. Затишний ярок отой, — бджолі добре стояти. Волч. у. Я говорив: умру в гнізді затишнім, і в старості лічить года забуду. К. Іов. 62.
Захиме́рити, -рю, -риш, гл. Закапризничать.
Карноухий, -а, -е. Съ маленькими ушами.
Мече́ть 2, -ти, ж. Мечеть. Буде наш пан турецький до мечети від'їжджати. ЗОЮР. І. 212.
Розговоритися, -рю́ся, -ришся, гл. Разговориться. Розговоривсь, як свиня з гускою. Ном. № 12946.
Саморідний, -а, -е. 1) Самородный, естественный, натуральный. Саморідна віспа. Полт. г. 2)дна дитина. Незаконнорожденный ребенокъ. 3)дне зілля. Раст. = пісочник. Вх. Пч. І. 13.
Трахточок, -чка, м. Ум. отъ трахт.
Чепельгати, -га́ю, -єш, гл. Пилить (ножемъ). Годі тобі чепельгати!
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВІР II.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.