Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звір II

Звір Ii, -ра, -ру, м. 1) Звѣрь. З теї тучи в темний ліс, — нехай мене звір іззість. Чуб. V. 180. 2) Волкъ. Ум. зві́рик, звіро́к. Звірок утішний білка. Сим. 210. Ув. звірю́ка, звіря́ка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 132.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІР II"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІР II"
Гроши́на, -ни, ж. Монета. Мусить витнути на тарілочку дружкові грошину. МУЕ. I. 146.
Заверя́йка, -ки, ж. Родъ запора деревяннаго. Вх. Лем. 414.
Звіркува́тий, -а, -е. Звѣрообразный, звѣроподобный.
Зм'якшіти, -шію, -єш, гл. Стать мягче; присмирѣть. Треба полити, щоб зм'якшіла земля. Волч. у. (Лободовск.). Уже тепер старшина зм'якшів. Н. Вол. у.
Кочержильно, -на, с. Древко кочерги. Рубай, сину, ясенину, буде кочержильно. Чуб. V. 879.
Купований, -а, -е. 1) Покупной, купленный. Та роздавав нехай вже свій усім даром, а то вже й купований, що іменно по дорогій ціні купував, і той роздавав. Кв. II. 27. 2) купована мати. Женщина, которой номинально продаютъ больного (за 2 — 3 коп.), отчего онъ, согласно народному повѣрью, долженъ выздоровѣть. Грин. І. 31.
Машля́к, -ка, м. Смѣсь водяныхъ растворовъ красокъ съ свинцомъ и пескомъ (при раскрашиваніи посуды). Вас. 183.
Наділля́ти гл. = надлити. Желех.
Перекатувати, -ту́ю, -єш, гл. Перемучить (многихъ).
Торити, -рю́, -ри́ш, гл. = торувати. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВІР II.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.