Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звіря

Звіря́, -ря́ти, с. Животное. Опам'ятайсь: чи ми ж тобі звірята, німий язик, що розуму не має. К. Іов. 39. Ум. звіря́тко.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 133.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІРЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІРЯ"
Байдужний, -а, -е. = байдужий. К. Кр. 17. Г. Барв. 20.
Ґре́чність, -ности, ж. Учтивость, любезность.
Довга́нь, -ня́, м. = Довгаль 1.
Здебі́льша, здебі́льшого, нар. Большей частью; болѣе-менѣе. Поприбірав у хаті здебільшого. Сквир. у.
Італійський, -а, -е. Италіанскій. Левиц. Пов. 124.
Куцю! меж. Призывъ для свиней. Желех.
Плечико, -ка, с. 1) Ум. отъ плече. 2) мн. Вставка въ рубахѣ, покрывающая плечо. Kolb. І. 39. Шух. І. 159.
Погризти, -зу́, -зе́ш, гл. Погрызть, изгрызть. І погризе йому сустави й жили. К. Іов. 39.
Поклекотіти, -кочу, -тиш, гл. = поклекотати.
Тюпотіти, -почу, -тиш, гл. Быстро идти. Вона.... аж тюпотить. Сим. 201.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВІРЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.