Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звіря

Звіря́, -ря́ти, с. Животное. Опам'ятайсь: чи ми ж тобі звірята, німий язик, що розуму не має. К. Іов. 39. Ум. звіря́тко.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 133.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІРЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІРЯ"
Бойський, -а, -е. = бойківський. Желех.
Вирачкувати, -кую, -єш, гл. Излазить на четверенькахъ. Як упущу починок, і нема нікого — поки то намамраю! Иноді всю хату вирачкую. Сим. 236.
Де́белень, -ня, м. Крѣпкаго сложенія здоровякъ.
Дубрі́вка, -ки, ж. Ум. отъ дуброва.
Єдинома́терній, -я, -є. Единоутробный. Вони прийшли з Веніамином, його єдиноматернім братом. Оп. 77.
Капарство, -ва, с. 1) Жалкая жизнь. 2) Плохая работа. Желех.
Колування, -ня, с. Объѣздъ кругомъ, вмѣсто прямой дороги.
Підкрівний, -а, -е. Находящійся подъ самой кровлей. Шух. І. 91.
Попереговорювати, -рюю, -єш, гл. Тоже, что и переговорити, но во множествѣ.
Поцяткувати, -ку́ю, -єш, гл. Сдѣлать орнамента точками. Шух. І. 297.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВІРЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.