Войдуватися, -дуюся, -єшся, гл. Возиться, барахтаться, бороться. Довго з ним войдувались, поки з'язали.
Готя́, -тя́ти, с. Птенецъ-глухарь.
Жа́лко нар. 1) Жаль, жалко. В матері дітки — нарівно жалко. Як поїдеш з України, буде комусь жалко. 2) Жгуче, больно. Як же жалко укусила мене муха. Ср. ст. Жалчіше.
Заворо́тич, -ча, м. Конецъ обода въ колесѣ телѣжномъ.
Закоха́ти, -ся. Cм. закохувати, -ся.
Ля́ма, -ми, ж. Лямка, дугообразный деревянный снарядъ, охватывающій грудь, къ нему привязана веревка — повіде́ць — оканчивающаяся чинбуркою. При помощи ля́ми тянутъ лодку, сѣть рыболовную и пр. — люди, иногда волы. Сторожевск. В Тилигул до лями. Сюди то ходили запоріжці на заробітки до лями. Ум. лямка. Запрягають у лямку волів, лямують. Стрижевск.
Ме́рлий, -а, -е. Мертвый. Не поможе воронові мило, а мерлому кадило. Оглянув мерлу. І. 91).
Перебийніс, -носа, м. Съ перебитымъ носомъ.
Повиточок, -чка, м.
1) Свивальникъ и пеленки, въ которые завернутъ ребенокъ. А жаль мені тую дочку, що покинула в повиточку.
2) Сорочка (въ которой родится иногда животное). Теля в повиточку.
Припасати, -са́ю, -єш, сов. в. припасти, -су, -се́ш, гл.
1) Припасать, припасти, запасать, запасти. Для щитів ночви припасали, і дна із діжок вибивали.
2) Подкармливать, подкормить. Стали чумаки воли припасати. Я припас вівці та й іду.
