Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звоювати

Звоюва́ти, звою́ю, -єш, гл. Завоевать, одолѣть. Хтіли Почаєв звоювати. Мл. л. сб. 188. Да іще він думає, гадає, щоб козака Голоту звоювати. Мет. 446.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 136.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВОЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВОЮВАТИ"
Коровайниця, -ці, ж. Женщина, приготовляющая коровай. Хороші коровайниці хороший коровай бгають. Ном. № 7156. Ум. коровайничка. Чи тут тії коровайнички, що шитії та рукавочки? Мет. 162.
Ма́рмур, -ру, м. 1) Cм. мармор. 2) = птица кропивник. Вх. Пч. II. 7.
Натинина, -ни, ж. Овечья шерсть, снятая съ годовалой овцы. Шух. І. 196.
Посходитися, -димося, -дитеся, гл. Сойтись (о многихъ). Уночі посходились усі гайдамаки. Рудч. Ск. II. 147.
Прислух, -ху, м. Прислушиванье, подслушиванье. МВ. ІІ. 111.
Сестриця, -ці, ж. Ум. отъ сестра.
Сновигайло, -ла, м. = сновиґа.
Співати, -ва́ю, -єш, гл. Пѣть. В полі пташки літають, веселенько співають. Мет. 65. На гуслях грає, красно співає. Pauli. На два криласи не можна співати. Ном. № 6964.
Усмерть нар. До смерти. Того заїла всмерть, другого обідрала. Гліб.
Чикір, -кору, м. = сикір. Вх. Пч. II. 13.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВОЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.