Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

захмарювати
захмарюватися
захмелити
захмулений
захмурытыся
захмызуваты
захова
заховання
заховати
заховатыся
заховстаты
заховъ
заходень
заходенькы
заходжуватыся 1
заходжуватыся 2
заходжый
заходитися
заходыты 1
заходыты 2
заходытыся
захожалый
захожаты
захождаты
захожуваты
захожуватыся
захожый
захолітаты
захолітатыся
захолод
захолода
захолоджуваты
захолоджуватыся
захолодиты
захолодка
захоложуваты
захолонуты
захоп
захоплювати
захоробрытыся
захорона
захоронний
захороныти
захороняты
захорошиты
захоруваты
захотиты
захотитыся
захотінка
захрабруваты
захрестыты
захрестытыся
захропты
захрумкаты
захрумтіти
захрупаты
захрупостіты
захрущаты
захрыпнуты
захрьожаты
захряснуты
захрясыты
захтиты
захтитыся
захудиты
захудыты
захукаты
захурчаты
зацаринський
зацарювати
зацвенькати
зацвилити
зацвірінькати
зацвіріньчати
зацвірчати
зацвісти
зацвітати
зацвяхувати
зацирувати
зацитькати
зацитькувати
зацідити
зацілувати
заціпеніти
заціпити
заціпкуватий
заціпнути
зацмокати
зацокотати
зацокотіти
зацупити
зацупіти
зацурати
зацуратися
зацурувати
зацькувати
зацюкати
зацюцяти
зачавити
зачавліти
зачадити
зачадіти
зачаклувати
зачалити
зачало
зачапати
зачаровувати
зачати
зачатія
зачаток
зачатувати
зачахти
зачвакати
зачвалати
зачванитися
зачвиркати
зачеберхнути
зачекати
зачелядкувати
заченцювати
Випивати, -ва́ю, -єш, сов. в. випити, -п'ю, -єш, гл. 1) Выпивать, выпить. Випивай до дна, щоб велика росла. Ном. № 11551. Горе — море: пий його, не вип'єш. Ном. № 2235. він випивши, він трохи випивши. Онъ подъ хмелькомъ. ви́пити повну, не малу, т. е. випити повну чарку горя, лиха. Узнать много горя. Він же з мене і кров виссе.... Не даром його жінка така замліла та занепала. Випила, видно, не малу, добра душа, на своєму віку. Мир. Пов. II. 53. 2) Выѣдать, выѣсть. Жук хліб випиває. Конст. у. — очі. Выклевывать, выклевать глаза. Яструби з орлами випивали очі. О. 1862. І. 109.
Дзюр I, -ра, м. Ключъ, источникъ.
Кубло, -ла, с. 1) Логовище. Звіря... в своїм кублі недвижно спочиває. К. Іов. 82. 2) Гнѣздо, преимущественно вырытое въ землѣ, a затѣмъ и всякое. На Благовіщення і птиця не несеться й кубла не в'є. Ном. № 418. 3) Въ переносномъ значеніи также человѣческое жилье. Да чого ти, Марусе, без кубла? Мет. 4) = водня. Черниг. г. Ум. кубелечко, кубельце. Знайшла ж бо я кубелечко, де утка несеться. Мет. 107. Туга коло серця як гадина в'ється, ізвила кубельце коло мого серця. Чуб. V. 473.
Пообсаджувати, -джую, -єш, гл. Обсадить (во множествѣ).
Почеркнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Коснуться, задѣть. Через тин утікав та й не почеркнувся. Мет. 109.
Скаву! меж., выражающее визжаніе нѣкотор. животныхъ, напр. собаки, зайца. Лапки попік (зайчик). Скаву! Скаву! Мил. 57.
Смажний, -а, -е. Запекшійся. Мир. Пов. І. 170. Шовковою хусточкою обітре смажниї вуста. Кв. І. 5.
Сподобитися, -блюся, -бишся, гл. = сподобатися. В чистім полі, край дороги ляхам сподобився. Чуб. V. 954.
Чистняк, -ку, м. Раст. Stachus recta L. ЗЮЗО. І. 137. Cм. чистець.
Чітура, -ри, ж. Жестянка. Вх. Зн. 81.
Нас спонсорують: