Анталю́з, -за, м. Серебряная монета, получившая, путемъ особыхъ пріемовъ владѣльца ея, чудесную силу возвращаться къ хозяину (въ нар. повѣрьяхъ). Cм. інклю́з.
Багаття, -тя, с.
1) Огонь. Крешіть, дядьку, багаття! Велів багаття розводить... казав троянський флот спалить.
2) Горящіе угли.
3) Костеръ. Наймит роспалив багаття, повісив на вагани казанок і почав варити куліш.
Вовченя, -няти, с. = вовча. Вовчиця на сонці з вовченятами грається.
Да́рма́ нар. 1) Ни за что, напрасно, понапрасну. Тоді б не сердився дарма. 2) Ничего не значить, пускай его, ну его, нужды нѣтъ, ничего. Дарма — ярма, аби б воли були. «Тату! лізе чорт у хату!» — «Дарма, аби не москаль. Мо' то й не ваше, та дарма, беріть уже. 3) Не хуже чѣмъ, не уступаетъ. Вітряк меле дарма водяного млина. Таке солодке зілля, дарма патоки. 4) Дарма́ що. Не смотря на то, что; не взирая на то, что; хотя. Одвітував Оврам і каже: Ой зважився б я сказати щось добродієві моєму, дарма, що пил і попіл. Дарма, що голий, да в під'язках. Да́рма-га́рма. Ни съ того, ни съ сего. Причепився дарма-гарма, задивився, що я гарна.
Ік пред. = к. Аж ік вечору вже знову приходить.
Князьок, -зька, м. Ум. отъ князь.
Окація, -ції, ж. Акація. Понасажувано... окацій.
Повійниця, -ці, ж. Потаскуха. Чи не з повійницею бува якою спізнався.
Пороспізнавати, -наю, -єш, гл. То-же, что и розпізнати, но во множествѣ.
Сумлінно нар. Добросовѣстно.