Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

захмарювати
захмарюватися
захмелити
захмулений
захмурытыся
захмызуваты
захова
заховання
заховати
заховатыся
заховстаты
заховъ
заходень
заходенькы
заходжуватыся 1
заходжуватыся 2
заходжый
заходитися
заходыты 1
заходыты 2
заходытыся
захожалый
захожаты
захождаты
захожуваты
захожуватыся
захожый
захолітаты
захолітатыся
захолод
захолода
захолоджуваты
захолоджуватыся
захолодиты
захолодка
захоложуваты
захолонуты
захоп
захоплювати
захоробрытыся
захорона
захоронний
захороныти
захороняты
захорошиты
захоруваты
захотиты
захотитыся
захотінка
захрабруваты
захрестыты
захрестытыся
захропты
захрумкаты
захрумтіти
захрупаты
захрупостіты
захрущаты
захрыпнуты
захрьожаты
захряснуты
захрясыты
захтиты
захтитыся
захудиты
захудыты
захукаты
захурчаты
зацаринський
зацарювати
зацвенькати
зацвилити
зацвірінькати
зацвіріньчати
зацвірчати
зацвісти
зацвітати
зацвяхувати
зацирувати
зацитькати
зацитькувати
зацідити
зацілувати
заціпеніти
заціпити
заціпкуватий
заціпнути
зацмокати
зацокотати
зацокотіти
зацупити
зацупіти
зацурати
зацуратися
зацурувати
зацькувати
зацюкати
зацюцяти
зачавити
зачавліти
зачадити
зачадіти
зачаклувати
зачалити
зачало
зачапати
зачаровувати
зачати
зачатія
зачаток
зачатувати
зачахти
зачвакати
зачвалати
зачванитися
зачвиркати
зачеберхнути
зачекати
зачелядкувати
заченцювати
Волошин, -на, м. Валахъ, румынъ. У нас такий панич як волошин: чорнявий, з волосом на виду. Ном. № 8554.
Жаба́рь, -ря́, м. Лужа или болото, гдѣ водится много лягушекъ.
Кадіб, -доба и кадівб, -довба, м. 1) Большая кадка, употребляющаяся для храненія зерна или муки, капусты и пр. Наше просо в кадобі. Грин. III. 96. На городі капуста росла, в стозі насічена, в кадовбі наквашена. Грин. III. 539. 2) Квасильный чанъ для обработки кожъ. Вас. 145, 153. 3) Часть древеснаго пня, пустая въ срединѣ и вставляемая въ родникъ вмѣсто колодезнаго сруба. Шух. I. 9. Ум. кадібець, кадовбець.
Лебедо, -да, с. = лебідь? Въ пѣснѣ, поющейся при игрѣ въ шума: Сиди, сиди, ящуре, та ладо моє! Май собі дівчину, лебедо моє. Грин. III. 102.
Лю́терський, -а, -е. Лютеранскій. Польський міст, лютерський піст, турецьке набоженство — то все блазенство. Ном. № 8108.
Негожий, -а, -е. Негодный, нехорошій. Ой негожа в кутку вода. Чуб. V. 58. На тобі, небоже, що мені негоже. Ном. № 4779.
Пазуха, -хи, ж. 1) Пазуха. Не грій гадюку в пазусі, бо вкусить. Посл. А воно, як янголятко, нічого не знає, маленькими ручицями пазухи шукає. Шевч. 74. 2) Cм. ґельґів, сокира. Шух. І. 175, 176. 3) На большой лодкѣ, называемой дуб — помѣщеніе для пассажировъ и груза. Вас. 151. Ум. пазушка. Нарвали повнісінькі пазушки огірків. Левиц. І.
Планида, -ди, ж. = планета. Круги сонця ходить кільканадцять планид. Дещо (4-те вид.). 26.
Розжива, -ви, ж. Разжива. Грошей не дасть нам на розживу ні копійки. Кв. II. 203.
Хвашія, -шії, ж. Полоса, вырѣзанная вдоль выдѣланной кожи. Пас. 158. Там у мене під лавою єсть фатія ременю, заплатив я четвертак. Грин. III. 567. Вообще вырѣзанная полоса кожи. Давай йому кару давать — дерти хвашії і соллю солить, та й знов притулюють, а в другому місті ріжуть. Так, поки і вмер. Грин. ІІІ. 588.
Нас спонсорують: